Як перевірити легені у дорослого. Який метод обстеження легень дасть найкращий результат і чому

Захворювання дихальних шляхів завдають дискомфорту не тільки самому хворому, але й оточуючим, які можуть чути хрипи, кашель, хропіння. Якщо у вас чи у ваших близьких спостерігаються подібні симптоми, не слід відкладати вирішення проблеми на потім. Варто визначити причину цих явищ, щоби вчасно почати лікувати хворобу і не спровокувати ускладнення.

Захворювання легких та дихальних шляхів, на жаль, зустрічаються дуже часто. За статистикою близько 45% всіх хвороб припадає саме на легені та бронхи. Серед найпоширеніших захворювань такі як: трахеїти, плеврити, бронхіти, бронхіальні астми, абсцеси, пневмонії, туберкульоз, новоутворення в легенях – і це далеко не повний перелік проблем, пов'язаних з дихальними шляхами. Як їх вчасно розпізнати? Поговоримо про це докладно.

Методи дослідження легень

Хвороби дихальних шляхів відрізняються тривалістю перебігу. Вони часто ведуть до загального ослаблення організму та до ускладнень, погіршуючи тим самим якість життя і навіть скорочуючи його. Ось чому дуже важливо вчасно поставити діагноз і почати лікування. Сучасні засоби діагностики дозволяють розпізнати хвороби бронхів та легень на ранніх стадіях. Існує безліч методів обстеження: функціональні- характеризують роботу органів, апаратні– «показують» клінічну картину за допомогою медичної техніки, лабораторні- Здійснюють дослідження біоматеріалів пацієнта. Залежно від симптомів і тяжкості захворювання, лікар може обмежитися одним методом дагностики легень, а може вдатися відразу до кількох. Функціональні методи зазвичай використовують під час роботи з пацієнтами, які мають патології органів дихання. Апаратні методи діагностики захворювань легень застосовують як при явних симптомах хвороб дихальних шляхів, так і в профілактичних цілях. Лабораторні методи, такі як аналіз крові та сечі, показані всім, а от тим, хто страждає на затяжний кашель, призначають аналіз мокротиння.

Загальні методи

Дані способи дослідження дають загальне уявлення про стан пацієнта, що дозволяють припустити у нього те чи інше захворювання.

• Огляд– первинний етап діагностики. Під час огляду лікар слухає подих пацієнта, визначає частоту вдихів, глибину, ритм. Бере до уваги також будову грудної клітки.
• Пальпація- Обстеження за допомогою дотиків. Лікар, застосовуючи певну методику, обмацує грудні м'язи, ребра, міжреберні проміжки, підлопаткові ділянки.
• Перкусія– обстеження легень, яке виконується за допомогою постукування по грудній клітці та верхній частині спини.

Профілактика захворювань легень та дихальних шляхів Щоб зберегти здорові органи дихання, запам'ятайте кілька простих правил:

• Найчастіше будьте на свіжому повітрі.
• Пам'ятайте про необхідність фізичних навантажень: під час найпростіших вправ відбувається активна вентиляція легень.
• Регулярно провітрюйте житлове та робоче приміщення.
• Якщо ви курите, якнайшвидше позбавтеся цієї згубної звички.
• Якщо після застуди довгий час не проходить кашель, зверніться до лікаря.
• Щорічно робіть флюорографію.

Лабораторні методи

Аналіз біологічного матеріалу, виконаний у лабораторії, дозволяє конкретизувати захворювання.

• Дослідження мокротиння– метод, що дозволяє виявити хвороботворні мікроорганізми, клітини злоякісних новоутворень, домішки – гній, кров. Крім того, цей аналіз допомагає визначити чутливість до антибіотиків. Мокроту здають вранці натще, попередньо добре почистивши зуби. Напередодні слід приймати відхаркувальні засоби та пити більше теплої води. Результати дослідження готуються до трьох днів. Аналіз призначається при кашлі з харкотинням, а також при вже виявлених захворюваннях: бронхіті, туберкульозі, пневмонії та інших.
• Дослідження газів крові- Аналіз, що показує рівень забезпеченості організму киснем. При цьому забір крові роблять із артерії шляхом пункції. Після процедури на місце проколу накладають на кілька хвилин тугу пов'язку, щоб уникнути можливої ​​кровотечі. У лабораторії визначають парціальний тиск вуглекислого газу, кисню, насичення киснем гемоглобіну в еритроцитах, рН крові. Процедура зазвичай проводиться у стаціонарі, спеціальної підготовки не потребує. Інформативна для виявлення ацидозів.

Дослідження функцій легень

• Спірометрія- Метод, який аналізує функції зовнішнього дихання. Для цього спеціальний апарат (спірометр) фіксує дихання пацієнта у спокійному стані, на сильному видиху, у процесі кашлю тощо. Насамперед використовувалися механічні спірометри, зараз їм на зміну прийшли цифрові, що дозволяють проаналізувати показання і зробити висновок відразу після закінчення процедури.
• УЗД легень- Дослідження, що проводиться за допомогою ультразвукових хвиль. УЗД дозволяє побачити структуру легень у всіх подробицях, тому патології органів, запальні процеси, новоутворення візуалізуються вже під час процедури. УЗД допомагає діагностувати пухлини, запалення легень, рідину в плевральній порожнині та інші відхилення. При проведенні обстеження лікар змащує гелем шкіру пацієнта та спеціальним датчиком водить по тілу в ділянці грудної клітки, міжреберних проміжків, спини. Висновок проводиться відразу після завершення процедури. УЗД є абсолютно нешкідливим методом діагностики, спеціальної підготовки не потребує.

Рентгенологічне дослідження легень

• Рентгеноскопія- Огляд легенів в «режимі реального часу». Зону дослідження просвічують рентгенівським апаратом, і зображення відбивається на екрані. Рентгеноскопія показує структуру органу, його зміни, запальні процеси, прохідність контрастної речовини (якщо використовується) і т.д. Хрипи, грудний кашель, негативні результати лабораторних досліджень є свідченнями рентгеноскопії. Перевагою методу є його оперативність. З появою цифрових апаратів виникла можливість зберегти зображення та роздрукувати його на папері, а променеве навантаження знизилося. При рентгеноскопії, як і при всіх інших методах рентгенологічної діагностики, організм все ж таки отримує незначне опромінення, тому процедура протипоказана вагітним. Спеціальної підготовки не потрібно.
• Рентгенографія– спосіб, схожий з рентгеноскопією. Відмінність у тому, що зображення органів дихання проектується на плівку. Висновок може бути складений, коли з'являться знімки. Залежно від клініки з його складання йде від 30-40 хвилин до 2 днів.
• Бронхографія- Дослідження трахей і бронхів за допомогою рентгену з введенням контрастних речовин. Показанням зазвичай служать гострі та хронічні трахеїти та бронхіти. Перед процедурою пацієнта перевіряють на переносимість йодистих препаратів, виписують відхаркувальні та бронхорозширювальні засоби. За 2 години до обстеження слід утриматися від їди. Бронхографія – процедура досить болісна, тому її проводять під наркозом чи місцевою анестезією. Для застосування контрастної речовини, що забарвлює дихальні шляхи, трахеї вводять катетер. Щоб рідина поступово заповнила бронхіальне дерево, положення пацієнта кілька разів змінюють. Після процедури речовину видаляють за допомогою дренажу або відхаркування. Потім роблять рентгенівські знімки. Висновок роблять із підготовки знімків. Крім вагітності, протипоказанням є ниркова та дихальна недостатність, загальний тяжкий стан, серцево-судинна декомпенсація.
• Комп'ютерна томографія легень (КТ)- Високоінформативний метод променевої діагностики. За допомогою комп'ютерного томографа проводиться ряд пошарових знімків, що дозволяють бачити стан внутрішньогрудних лімфовузлів, зміни в легеневій та плевральній порожнинах, поширення пухлинного процесу, якщо є. КТ призначають для виявлення туберкульозу, пневмонії, раку. Під час процедури пацієнт нерухомо лежить на спеціальній кушетці, роздягнувшись до пояса та знявши прикраси. Кушетка міститься в томограф, частіше циліндричний, але існують і відкриті моделі даного апарату. Знімки відображаються та зберігаються на комп'ютері. Їх можна перенести і цифрові носії. Процедура проведення комп'ютерної діагностики легень нешкідлива та безболісна, спеціальної підготовки не вимагає, не показана вагітним. Повний опис знімків і висновок зазвичай готові за кілька годин.
• Флюорографія– рентгенологічний метод дослідження органів грудної клітки, що застосовується для скринінгу новоутворень легень та туберкульозу. Зараз плівкова флюорографія замінюється на цифрову, що дозволяє зберегти зображення в електронній формі. У профілактичних цілях рекомендується робити флюорографію раз на рік. Абсолютних протипоказань немає, спеціальної підготовки не потрібно.
• Рентгеноелектрокімографія– спосіб оцінки вентиляційної функції легень, а також рухів діафрагми. Метод заснований на реєстрації коливань оптичної густини зображення дихальних органів на рентгенівському екрані.
• Плеврографія- Променеве дослідження плевральної порожнини з введенням контрастної речовини. Показаннями є плевробронхіальні нориці та гнійний плеврит. Контрастну речовину (масляну або водорозчинну) вводять за допомогою пункції або через дренажну трубку в область грудної клітки, потім роблять знімки в прямій та бічній проекціях. При загостренні гнійного процесу це дослідження протипоказано. Крім того, мають місце ті самі протипоказання, що й при бронхографії. КТ поступово витісняє цей метод.
• Газова медіастінографія- спосіб обстеження грудної клітки з введенням як контрастну речовину газу, зазвичай кисню. Для цього роблять прокол у міжребер'ї або над грудиною. Метод раніше застосовували для оцінки стану лімфовузлів середостіння та визначення метастазів пухлини. Нині на зміну газовій медіастінографії прийшла КТ.
• Ангіографія- Дослідження судин легень після введення в них контрастної речовини за допомогою катетера. Коли судини заповнені контрастною речовиною, роблять ряд рентгенівських знімків. Даний метод діагностики практикують для уточнення можливості операції при раку легені, для діагностики тромбоемболії легеневої артерії та в деяких інших випадках. Найбільш повна «картина» представляється у поєднанні ангіографії з КТ.

Візуальні методи аналізу

• Ларингоскопія– метод дослідження голосових зв'язок та гортані. Огляд проводиться або за допомогою дзеркала (непряма ларингоскопія) або за допомогою ларингоскопа (пряма ларингоскопія). Допомагає визначити причини захриплості голосу, болю у горлі, виявити пошкодження гортані.
• Бронхоскопія– метод огляду трахей та бронхів, оцінки їх слизових оболонок за допомогою оптичного приладу: бронхоскопа. Зображення відразу передається на екран. Бронхоскопію призначають при кашлі, утрудненні дихання, кров'яних чи гнійних виділеннях у мокротинні. Протипоказання: гіпертонія, аритмія, ішемічна хвороба серця. Процедуру рекомендується проводити вранці натще. Процедура болісна, тому лікар може запропонувати знеболення.
• Торакоскопія- Діагностика плевральної порожнини за допомогою торакоскопа. Метод дозволяє оглянути парієтальну та вісцеральну плеври, виявити новоутворення, зробити біопсію. Як правило, торакоскоп вводять у IV-V міжребер'ї.
• Медіастиноскопія– метод дослідження переднього середостіння та передньої поверхні трахеї за допомогою медіастиноскопа. Медіастиноскопія застосовується для пункції або видалення лімфатичних вузлів, гістологічного дослідження при лімфогранулематозі, метастазах, пухлинах переднього середостіння.

Як ми переконалися, на сьогоднішній день існує безліч способів діагностики дихальних шляхів. Вибираючи відповідний метод, слід враховувати клінічну картину захворювання. Звичайно, найкращий варіант - віддати перевагу сучасним методам, які є більш інформативними і безпечними. Це може бути УЗД, КТ, флюорографія. Який метод підійде саме вам, може сказати лікар лише на попередній консультації.

Вівторок, 10.04.2018

Думка редакції

Утруднене дихання та виснажливий кашель – ознаки занедбаної хвороби. Випробовуючи ці симптоми і не борючись з ними, ви ризикуєте не тільки себе, а й своїх близьких, адже багато захворювань дихальних шляхів передаються повітряно-краплинним шляхом. Тому не затягуйте з візитом до лікаря – рання діагностика збереже здоров'я вам та вашим близьким.

Health-ua.org — медичний портал онлайн консультації дитячих та дорослих лікарів усіх спеціальностей. Ви можете поставити запитання на тему 'ознаки хобл'та отримати безкоштовно онлайн консультацію лікаря.

Поставити своє запитання

Блок: 1/4 | Кількість символів: 323
Джерело: https://www.health-ua.org/tag/78096-priznaki-hobl.html

Основними факторами, що підвищують рівень ризику захворювання, є:

• куріння. За даними статистики, близько дев'яноста відсотків усіх випадків захворювання викликається курінням.
• Шкідливе виробництво, у якому спостерігається високий вміст пилу повітря.
• Вологий, холодний клімат.
• Легеневі захворювання.
• Уроджені патології.
• Затягнений бронхіт гострого характеру.

Блок: 2/6 | Кількість символів: 378
Джерело: https://PnevmoNet.ru/hobl/diagnostika-hobl/

Що таке ХОЗЛ?

ХОЗЛ, або ХОЗЛ, розшифровується як хронічна обструктивна хвороба (захворювання) легень, що розвивається у відповідь на запальну реакцію в легеневій тканині, спровоковану тривалим впливом патогенних частинок або газів. Характеризується неухильно прогресуючим перебігом та частковим або повністю незворотним обмеженням повітряного потоку.

ХОЗЛ є воістину світовою проблемою. У 1998 році Інститутом серця, легенів та крові Сполучених Штатів Америки спільно з Всесвітньою Організацією Охорони Здоров'я була створена ціла ініціативна група (GOLD), яка досконало вивчає цю патологію.

Донедавна поняття ХОЗЛ включало кілька захворювань, об'єднаних загальними ознаками. Серед них:

• хронічний обструктивний бронхіт;
• емфізема легень;
• муковісцидоз;
• облітеруючий бронхіоліт;
• тяжкі форми бронхіальної астми;
• бронхоектатична хвороба;
• бісиноз (професійне захворювання у робітників, які контактують з пилом прядильної сировини) та деякі інші.

В даний час всі перераховані вище патології були відокремлені, і термін «ХОЗЛ» є самостійним захворюванням.

ХОЗЛ посідає 2-е місце серед неінфекційних хронічних захворювань, 4-е місце серед причин загальної смертності та лідируючі позиції у списку причин інвалідизації населення через втрату важливої ​​функції – дихання.

Показники захворюваності на ХОЗЛ на сьогоднішній день неухильно зростають.

Блок: 2/8 | Кількість символів: 1388

Перевірка легень у домашніх умовах

Як було зазначено, до однієї з найпоширеніших небезпечних захворювань бронхолегеневої системи належить ХОЗЛ. Дане захворювання є своєрідним хронічним міксом з обструктивного бронхіту і легеневої емфіземи.

Головною причиною ХОЗЛ стає тривале куріння. Підсумком хвороби стає нездатність легень поглинати кисень, що може призвести до смерті хворого.

Дане захворювання надзвичайно небезпечне своїм прихованим розвитком, особливо на перших стадіях хвороби. Але смертельну патологію, що вражає легені курця, можна виявити своєчасно та негайно розпочати лікування. І зробити це можна у домашніх умовах шляхом використання кількох способів.

ХОЗЛ – найпоширеніша патологія легень у курців

Перевіряємо обсяг легень

Є деякі ознаки, наявність яких у людини змушує замислитися, а чи все гаразд із легкими. Дані вправи слід проводити регулярно, особливо курцям. Це дозволить запідозрити проблеми, як тільки вони з'являться. Отже, як можна перевірити обсяг легень та їх здоровий стан?

1. Затримайте дихання, якщо вдасться утримувати видих 1-1,5 хвилини, це норма для здорової людини.
2. Візьміть свічки, які встромляються у святковий тортик за кількістю віку. Людина зі здоровими легенями зможе їх задути з одного разу, дмухаючи на відстані близько 70-80 см.
3. Наберіть повітря якомога більше і надуйте звичайну повітряну кульку. При цьому надувати його слід одним видихом. Розмір кульки, що вийшов, свідчить про обсяг легень. У нормі здорові легені мають об'єм 3,5 л.

Коли слід насторожитися

Найперша ознака захворювання, що насувається - це задишка. На жаль, більшість курців не звертають уваги на тривожний дзвіночок, відносячи труднощі дихання до віку, втоми, екології. Але проблема ХОЗЛу полягає у неможливості повністю вилікувати захворювання при його розвитку. Хворобу можна лише відстрочити, сповільнити.

Що відбувається з легкими при ХОЗЛ

Коли курець не звертає уваги на постійну задишку, яка розвивається навіть за спокійної ходьби, у людини стрімко зменшуються шанси збереження здорової легеневої тканини.

Тому надзвичайно важливо вчасно зрозуміти, що з власними легкими починаються проблеми. І першою ознакою стає задишка. Спробуйте поекспериментувати, наприклад, зробіть кілька фізичних вправ, підніміться/спустіться сходами, а потім спробуйте зробити вдих.

Слідкуйте за змінами. Якщо з'явиться відчуття неможливості вдихнути на повні груди, слід проводити всебічне обстеження легеневої структури.

Блок: 3/4 | Кількість символів: 2632

Чому розвивається ХОЗЛ?

Хронічна обструктивна хвороба легень формується при поєднанні відразу кількох зовнішніх та внутрішніх впливів.

Є найважливішими і складаються з наступних моментів:

• куріння.Більше 90% всіх пацієнтів з ХОЗЛ – це курці. Подвійно неприємний той факт, що куріння є дуже керованим фактором. Адже змінити склад навколишнього повітря або вплинути на свою генетику людина не в змозі, а ось кинути курити цілком.

Куріння є однією з найважливіших причин розвитку обструктивного хронічного захворювання легень;

• професійні шкідливості.Є другим важливим провокуючим фактором. Пряму небезпеку несуть неорганічний та органічний пил, хімічні домішки, різні гази та дим. Найбільш схильні до розвитку патології будівельники, працівники шахт, металургійних, бавовняних виробництв та зерносушильних цехів;
• забруднення повітрята його насиченістю продуктами згоряння вугілля, деревини, гною та інших речовин.

Сприятливі фактори

Саме вони пояснюють, чому при вираженому погіршенні якості повітря, що вдихається, активному або пасивному курінні та інших факторах ризику дане захворювання легень розвивається далеко не у всіх.

Вони включають:

• спадкову схильність.Дефіцит деяких ферментів, наприклад, альфа-1-антитрипсину, відіграє важливу роль у розвитку патологічних змін у легеневій тканині;
• внутрішньоутробні аномалії розвитку, у тому числі незакінчене формування легень при народженні дитини на малих термінах вагітності;
• вік та стать.Було відзначено, що від ХОЗЛ у більшості випадків страждають представники сильної статі віком від 40 до 45 років, але в даний час співвідношення між чоловіками і жінками зрівнялося у зв'язку з посиленим поширенням куріння серед останніх;
• інфекції.Часті респіраторні захворювання залишають свій слід у легеневій тканині, що може спровокувати при сукупності дії хронічне захворювання даного органу;
• гіперреактивність бронхів- надто виражена реакція бронхіального дерева на дії довкілля. Хоча цей факт і асоціюють з бронхіальною астмою, він також відіграє свою роль у розвитку ХОЗЛ.

Усім людям старше 30 - 40 років, які не розлучаються з нікотином, обов'язково варто перевірити індекс курця, за допомогою якого можна перевірити приналежність пацієнта до групи ризику виникнення ХОЗЛ.

Він розраховується за такою формулою: кількість сигарет (день), що викурюються, помножити на тривалість куріння (у роках) і розділити на 20. Якщо коефіцієнт перевищує позначку 10 - це достовірна ознака ризику формування ХОЗЛ. За деякими даними безпечним є викурювання не більше 5 сигарет на день.

Блок: 3/8 | Кількість символів: 2716
Джерело: https://UstamiVrachey.ru/pulmonologiya/lechenie-hobl

Тривожні симптоми

З розвитком смертельної патології у хворого відзначається й інших ознак. Багато хто з них виявляється і у здорових людей, але в поєднанні з курінням це стає вже патологічно проявами.

Кашель

Періодично відкашлюються навіть цілком здорові люди. Але надто частий кашльовий синдром – одна з ознак ХОЗЛу. Кашель призводить до постійного запального процесу в бронхіолах та альвеолах, внаслідок чого вони втрачають свою еластичність. З часом їх стінки помітно товщають і продукують більше слизу, закупорюючи просвіти.

При ХОЗЛ частіше відзначається кашель з відділенням мокротиння без наявності будь-яких інших симптомів. У разі втрати прозорості слизу, що відкашується, стан хворого починає стрімко погіршуватися.

Ранкова мігрень

Дуже тривожний дзвіночок – це поява в ранкові години гострого пульсуючого болю голови. Вона виникає буквально відразу, як людина піднімається з ліжка. Пояснюється цей синдром просто: коли хворий перебуває довгий час у горизонтальному положенні і неглибоко дихає, організм накопичує вуглекислий газ, що призводить до розширення судин мозку, що викликає сильні болі.

Часто мігрені не пов'язані з патологічними змінами бронхолегеневої системи, що відбуваються. Їх лікують як окрему симптоматичну ознаку. Щоб прибрати найсильніші ранкові мігрені, слід позбавитися головного їх винуватця – нестача кисню.

Набряклість області кісточок

При ураженні бронхолегеневої структури та відсутності адекватного лікування розвивається серцева недостатність, адже кровоносна система також страждає від нестачі кисню. Сумним результатом стає затримка в організмі рідини. Що і призводить до появи набряків нижніх кінцівок (в районі кісточок та ступнів).

При розвитку патології легень серце знижує зусилля, з допомогою яких виштовхує кров. Що негативно позначається на стані роботи нирок і печінки. Внаслідок цього в організмі людини відбувається скупчення отруйних токсинів та шлаків, що призводить до інтоксикації всього організму.

Проблеми з нічним відпочинком

Коли людину перебувати в горизонтальному положенні, постраждалим легеням стає важче працювати, що негативно позначається на повноцінності сну. Хворі часто прокидаються через напади кашлю, встаючи з ліжка, вони відчувають сильні запаморочення, головні болі. У цьому випадку слід негайно звернути увагу на здоров'я легеневих органів та пройти обстеження.

В ідеалі, щоб легені прийшли на повну норму, слід повністю забути про звичку курити. Але відстежувати стан легень слід у будь-якому разі. І при найменших підозрах на патологію, що зароджується, негайно звернутися до лікаря.

Блок: 4/4 | Кількість символів: 2712
Джерело: http://vsezavisimosti.ru/kurenie/kak-proverit-bronhi-i-legkie.html

Стадії розвитку та види захворювання

Хронічне обструктивне захворювання легень за останніми рекомендаціями GOLD підрозділяється залежно від ступеня тяжкості та показників спірографічного дослідження (обсягу форсованого видиху за 1 секунду – ОФВ1) на наступні стадії:

• 0 стадія- Група ризику, тривалий вплив несприятливих факторів, наприклад, куріння. Функціональна активність легень не порушена, скарг пацієнти не пред'являють. Нині ця стадія із класифікації виключена (ОФВ1 80 - 100%);
• I- Легкий перебіг (ОФВ1 > 80%);
• II- середня (ОФВ1 50 – 80%);
• III- тяжке (ОФВ1 30 - 50%);
• IV- Вкрай важке (ОФВ1< 30%).

Залежно від проявів захворювання (задишки) виділяють:

• 0 ступінь - задишка з'являється лише після значного фізичного навантаження;
• 1 - при невеликому підйомі сходами, швидкій ходьбі;
• 2 – повільній ходьбі;
• 3 – неможливість пройти більше 100 метрів;
• 4 - з'являється при перевдяганні, що не дозволяє залишити межі будинку.

Також критерієм наявності хронічної обструктивної хвороби легень є зниження відношення ОФВ1 до форсованої життєвої ємності легень (ФЖЕЛ) – індексу Тіффно.

На всіх стадіях захворювання він буде менше 0,7.

Крім того, виділяють такі клінічні форми:

• емфізематозну («рожеві пихальники»).Переважним проявом є задишка. Кашель у цієї категорії осіб турбує рідко, мокротиння виділяється лише незначних кількостях. Шкірний покрив має блідо-рожевий відтінок, маса тіла, як правило, низька. Легенева гіпертензія та ураження серця формуються пізно. Летальність настає у ранні роки;
• бронхітичну («сині набряки, одутловатики»).Пацієнтів турбує тривалий кашель з рясно відокремлюваним мокротинням, частіше світлого забарвлення. Досить швидко розвивається ураження серцевого м'яза з типовою клінічною картиною – набряками різної локалізації, синюшністю шкірного покриву. Кахексія не характерна, летальність у літньому віці.

У практичній діяльності відокремити один тип ХОЗЛ від іншого практично неможливо, тому в переважній більшості випадків зустрічається змішана форма захворювання.

Окремо розрізняють такі фази:

• загострення- з бурхливим розвитком клінічної картини захворювання, посиленням задишки, кашлю та іншими симптомами;
• стабільної течії- Без явних проявів.

Як виявляється захворювання?

Загальна симптоматика складається з наступних ранніх ознак:

• задишки, що корелює зі ступенем тяжкості патології;
• кашлю, що носить тривалий затяжний характер, при цьому можливе виділення мокротиння світлого, прозорого кольору;
• нападів запаморочення та головного болю;
• загальної слабкості;
• нездужання;
• зниження працездатності.

На пізніших етапах ХОЗЛ можна виявити:

• гіпертрофію (збільшення в обсязі) міжреберних м'язів, що беруть активну участь в акті дихання;
• ознаки вираженої хронічної дихальної недостатності – пальці нагадують «барабанні палички», а нігті «вартові скла»;
• підвищену схильність до тромбоутворення та остеопорозу (розрідження кісткової структури), що проявляється спонтанними переломами різних кісток;
• порушення сну, включаючи безсоння;
• пригніченість настрою, схильність до депресивних станів;
• ниючі болі в м'язах та суглобах;
• схильність до інфекційних захворювань респіраторного тракту – бронхіту, фарингіту, трахеїту, ларингіту;
• набряки стоп, гомілок, стегон та інших локалізацій при приєднанні серцевої недостатності.

Як розпізнати загострення?

Загостренням захворювання вважається гостре погіршення загального стану протягом щонайменше 2 днів поспіль.

Респіраторними ознаками є:

• посилення кашлю та задишки;
• збільшення «гнійності» (придбання насиченого жовтого або зеленого кольору) та кількості мокротиння;
• поверхневе часто або свистяче дихання;
• збільшення частоти дихальних рухів на 20% і більше (норма 16 – 18 за хвилину).

З системних проявів можна назвати:

• підвищення температури тіла вище 37 ° С;
• почастішання частоти серцевих скорочень більше 90 за хвилину;
• можливі порушення свідомості.

Загострення хронічної обструктивної хвороби легень потребує негайного перегляду раніше проведеного лікування.

Чим небезпечний ХОЗЛ?

Обструкція легень рано чи пізно, але завжди супроводжується різними ускладненнями, серед яких можна зустріти:

• хронічну дихальну недостатність, яка негативно впливає на всі органи та системи людини;
• пневмонію- запальний процес у легеневій тканині, що часто приймає дуже важкий перебіг;
• синдром легеневого серця- сукупність різних проявів та змін, що виникла через гіпертрофію правих відділів серцевого м'яза;
• тромбоемболію легеневої артерії- життєзагрозний стан, що виникає через закупорку тромбів судин легень (при поразці великих гілок смертність сягає 100%);
• незворотну серцеву недостатність- часта причина смерті при тривалому ХОБЛ;
• розвиток бронхоектазів- функціонально неповноцінних бронхів, які набувають мішковидної форми;
• різні розлади серцевого ритму- миготливу аритмію, артріовентрикулярну, синоатріальну блокади та інші.

Найбільш небезпечним ускладненням є тромбоемболія легеневої артерії.

Блок: 5/8 | Кількість символів: 5064
Джерело: https://UstamiVrachey.ru/pulmonologiya/lechenie-hobl

Що відбувається у легенях при ХОЗЛ?

У схильних пацієнтів вплив різних дратівливих речовин, зокрема тютюнового диму, веде до формування хронічного запального процесу слизової оболонці бронхів. В результаті відбувається посилена вироблення слизу, зміна складу, через що посилюється в'язкість, закупорка дрібних гілок бронхіального дерева.

Запалення здатне поширюватися на нижчі шари (підслизовий, м'язовий) із загибеллю клітинного складу та процесом розростання сполучної тканини – ремоделювання всіх шарів стінок бронхів. Ключовий момент - ураження дистальних відділів, розташованих поряд з альвеолами та паренхімою (легеневими «повітряними мішечками» та основною тканиною).

Перемички між альвеолами та паренхімами руйнуються з формуванням емфіземи, що характеризується гіперповітряністю легень. Еластичність органу порушується, і він ніби роздмухується повітрям. Дрібні бронхи на видиху насилу розправляються, обсяг вдиху зменшується, порушується звичний газообмін. Це проявляється типовим симптомом для пацієнтів з ХОЗЛ – вираженою задишкою.

Зважаючи на тривалу дихальну недостатність, розвивається хронічне кисневе голодування (гіпоксія), від якої страждає весь організм. Вона веде до рефлекторного звуження легеневих судин, що призводить до зростання тиску та розвитку легеневої гіпертензії.

Вона, своєю чергою, провокує серце працювати у посиленому режимі, через що його праві відділи гіпертрофуються (збільшується м'язовий шар), формується інше важке захворювання під назвою «легеневе» серце. Воно з часом веде до розвитку серцевої недостатності.

Зміни у легень мають поступово прогресуючий характер, і весь процес розвитку ХОЗЛ може досягати десятків років.

Блок: 4/8 | Кількість символів: 1745

Програма обстеження пацієнтів із патологією органів дихальної системи включає різноманітні лабораторні, інструментальні та функціональні методи дослідження. Необхідний обсяг діагностичних заходів визначає лікар відповідно до клінічної практики.

Перед тим, як скласти схему діагностики, лікар повинен оглянути пацієнта та провести попереднє клінічне обстеження. Основні лабораторно-інструментальні методи дослідження бронхів та легень:

• Рентгенографія.
• бронхоскопія.
• Комп'ютерна томографія.
• Магнітно-резонансна томографія.
• Ультразвукове дослідження.
• Мікробіологічний аналіз мокротиння.
• Дослідження плевральної рідини.
• Спірографія.
• Біопсія органів дихальної системи

Винятково висококваліфікований фахівець знає, як правильно обстежити легені та бронхи та які методи при цьому необхідно використовувати.

Рентгенографія

На сьогоднішній день рентгенографія залишається основним методом діагностики більшості захворювань верхніх та нижніх дихальних шляхів. Головні переваги рентгенологічного дослідження:

• Вирізняється повсюдною доступністю.
• Відсутня потреба у спеціальній підготовці.
• Без особливих складнощів виконується практично у всіх медичних закладах.
• Необтяжливо для пацієнта.
• Рентгенівський кабінет, палата, операційна, реанімаційне відділення – скрізь можна зробити знімки за потреби.
• Рентгенологічні знімки дозволяють оцінювати стан пацієнта динаміці.

Як правило, зміни в органах дихальної системи досить виразні видно на оглядових рентгенограмах і досвідченому фахівцю не важко поставити точний діагноз. Дослідження легень за допомогою рентгенографії дає можливість встановити локалізацію і поширеність патологічного процесу, виявити рідину в плевральній порожнині, вогнища деструкції (розпад легеневої тканини) і гнійні порожнини, а також вивчити стан прилеглих органів і т. д. До відносних протипоказань для проведення рент :

• Вкрай тяжкий стан хворого.
• Виражене збудження пацієнта.
• Ситуації, що вимагають екстреного оперативного втручання (наприклад, розвиток відкритого пневмотораксу або кровотеча, що загрожує життю).

Комп'ютерна томографія

Сучасним візуалізаційним методом діагностики хвороб дихальної системи вважається комп'ютерна томографія. Чутливість методу діагностики патологій легень становить майже 95%. Для рентгенографії цей показник вбирається у 80%. Цей метод дозволяє виявити патологічні зміни на ранніх етапах розвитку хвороби. Які переваги спіральної комп'ютерної томографії:

• Істотно скорочує час обстеження.
• Знижує опромінення пацієнта.
• Здатна вивити дрібні осередки в легенях.
• Найчастіше дає можливість замінити ангіографію.
• Немає потреби у спеціальній підготовці пацієнта.

Під контролем комп'ютерної томографії можна проводити пункцію та брати біопсійний матеріал. Крім того, оцінювати ефективність консервативної терапії та оперативного лікування. Комп'ютерна томографія допомагає точно визначити локалізацію пухлинного процесу та здійснити наведення радіаційного випромінювання під час променевої терапії. Це значно зменшує променеве навантаження на організм пацієнта, який страждає на злоякісне новоутворення.

Будь-яке обстеження легень та бронхів проводиться лише тоді, коли отримано згоду пацієнта або його найближчих родичів.

Бронхоскопія

В даний час у пульмонологічній практиці широко використовується ендоскопічний метод обстеження органів дихання під назвою бронхоскопія. Слід зазначити, що перед призначенням пацієнт повинен пройти рентгенографію грудної порожнини. Справа все в тому, що при ендоскопічній процедурі тільки бронхи до шостого порядку доступні для вивчення, а термінальні відділи бронхіального побачити неможливо. При яких захворюваннях та патологічних станах показана бронхоскопія:

• Хронічні бронхіти.
• Бронхоектатичної хвороби.
• Туберкульоз.
• Доброякісні та злоякісні новоутворення в органах дихальної системи.
• Абсцеси та ателектази легень.
• Деструктивні пневмонії.
• Легенєві кровотечі (для визначення джерела).
• Сторонні тіла в трахеобронхіальному дереві.
• Тривале перебування на штучній вентиляції легень.

Абсолютним показанням вважається виділення крові з харкотинням при кашлі. Також якщо пацієнт довго кашляє на тлі терапії, що проводиться, і відсутні рентгенологічні ознаки ураження дихальної системи, рекомендують задіяти ендоскопічне дослідження. При яких хворобах чи патологічних станах бронхоскопія протипоказана:

• Сильні легеневі кровотечі.
• Важкому астматичному статусі.
• Гострий інфаркт міокарда.
• Пароксизмальна тахікардія.
• Миготливої ​​аритмії.
• Порушення кровообігу в головному мозку.
• Виражений стеноз трахеї.
• Тяжкої легенево-серцевої недостатності.

Як показує клінічна статистика, приблизно в 2% випадків при проведенні бронхоскопічного дослідження можуть виникнути різноманітні ускладнення. Якщо бронхоскопія здійснюється на тлі штучної вентиляції легень, в основному ускладнення пов'язані із застосуванням загальної анестезії (знеболення). У пацієнтів можливе виникнення аритмії, падіння кров'яного тиску, зупинка дихання і т.д. Без штучної вентиляції легень найчастіше спостерігається спазм трахеї та бронхів. З якими ускладненнями можна зіткнутися безпосередньо під час бронхоскопічного дослідження:

• Кровотеча при взятті біопсійного матеріалу.
• Пневмотораксом – попаданням повітря в плевральну порожнину.
• Бронхоспазм.
• Алергічними реакціями, що виникають на введення лікарських препаратів у бронхи.

У разі розвитку кровотечі або пневмотораксу необхідне екстрене хірургічне втручання, спрямоване на усунення патологічного стану, що загрожує життю пацієнта.

Лікар, який обстежує пацієнта, має бути готовим до виникнення ускладнень і діяти в цьому випадку гранично швидко.

Магнітно-резонансна томографія

Сьогодні найінформативнішим методом дослідження є обстеження пацієнта на магнітно-резонансному томографі (МРТ). Однією з основних переваг у порівнянні з іншими методами візуалізації є можливість детально вивчити стан кровоносних судин. При діагностиці захворювань дихальної системи магнітно-резонансна томографія, як правило, використовується у сумнівних та складних випадках.

Ще однією важливою перевагою вважається той факт, що під час дослідження на МРТ пацієнт та медичні співробітники не отримують променевого навантаження. Однак, якщо у хворого встановлений кардіостимулятор або інші металеві імплантати, магнітно-резонансна томографія протипоказана. Крім того, обстеження зазвичай займає досить тривалий час, що може бути дуже важко для тяжкохворих пацієнтів та маленьких дітей.

Ультразвукове дослідження

Як альтернативний метод діагностики хвороб органів дихальної системи використовується ультразвукове дослідження (УЗД). Найчастіше його застосовують для оцінки стану анатомічних областей, таких як:

• Плевра.
• Плевральна порожнина.
• Субплевральні зони.

Варто зауважити, що невелике скупчення рідини в плевральній ділянці краще виявляється при ультразвуковому дослідженні, ніж на рентгенологічних знімках. Клінічна практика показує, що метод абсолютно безпечний і може бути використаний для діагностики вагітних жінок та новонароджених дітей.

Спірографія

Розроблено чимало різних методик, що дозволяють якісно та кількісно оцінити порушення зовнішнього дихання. Найбільш поширеним функціональним методом дослідження вважається спірографія. З визначення основних показників зовнішнього дихання (наприклад, життєвої ємності легень, обсягу форсованого видиху та інших.) робиться висновок про ступінь тяжкості порушень функціонального стану дихальної системи. На сьогоднішній день для проведення спірографії використовуються сучасні комп'ютеризовані апарати, які видають результати у цифрових показниках, що спрощує їхню інтерпретацію. Метод дослідження функцій зовнішнього дихання досить простий і швидкий у виконанні, а також не обтяжливий для хворого.

Лікарю, який обстежує пацієнта, необхідно скласти оптимальну програму діагностики, яка допоможе якнайшвидше визначитися з передбачуваним захворюванням.

Мікробіологічний аналіз мокротиння

Для встановлення збудника інфекційно-запальної патології дихальної системи застосовують мікробіологічне дослідження мокротиння. Матеріал для аналізу необхідно брати на початок застосування антибактеріальних препаратів. Проте, якщо лікування розпочато, припиняти його вважається недоцільним. Після визначення збудника інфекції визначають чутливість до різних груп антибіотиків. При інтерпретації результатів мікробіологічного аналізу мокротиння враховують клінічні дані.

Дослідження плевральної рідини

Якщо при рентгенологічному або будь-якому іншому дослідженні виявляється випіт у плевральній порожнині, проводять пункцію та видаляють рідину, яка надалі відправляється на мікроскопічний, бактеріологічний та біохімічний аналіз. Плевральну пункцію проводять під місцевим знеболенням. При великому скупченні рідини в порожнині плеври її видалення здійснюють повільно, щоб не допустити усунення прилеглих органів. У складних чи нестандартних випадках плевральну пункцію виконують під контролем УЗД чи комп'ютерної томографії. З якими ускладненнями можна зіткнутися під час проведення цієї процедури:

• Внутрішньоплевральна кровотеча.
• Повітряною емболією кровоносних судин.
• Пошкодженням легені чи інших прилеглих органів.

Щоб уникнути розвитку ускладнень, необхідно вміти точно визначити місце проколу і добре володіти методикою виконання плевральної пункції.

За відсутності можливості проведення базової діагностики обстежуваному можуть запропонувати альтернативні методи дослідження.

Біопсія

У деяких ситуаціях для встановлення правильного діагнозу потрібне проведення біопсії органів дихальної системи (легень, бронхів, плеври). Виконання біопсії можуть здійснювати за допомогою пункції або бронхоскопії. Це хірургічна процедура, яка робиться або під загальним наркозом або під місцевою анестезією (знеболенням). Найчастіше біопсія виконується при туберкульозі, саркоїдозі легені, підозрі на злоякісне новоутворення тощо.

Вибір способу біопсії (трансбронхіальний, трансторакальний, торакоскопічний, відкритий тощо) визначають, враховуючи рентгенологічні та бронхоскопічні дані. Забір біопсійного матеріалу для гістологічного дослідження повинен робити виключно висококваліфікований лікар-фахівець, який володіє методикою проведення хірургічної процедури.

Слід зазначити, що пункційну біопсію, яка вважається найбільш щадною, в порівнянні з іншими способами отримання тканинного матеріалу, рекомендується виконувати під контролем комп'ютерної томографії або ультразвукового дослідження. У разі ризик розвитку різноманітних ускладнень зводиться до мінімуму.

На рентгені ознаки бронхіту видно неозброєним поглядом: потовщені стінки бронхів і корінь легені, змінено легеневий малюнок, практично непомітні дрібні судини. Однак діагностику захворювання обов'язково повинен проводити лікар – інакше існує ризик неправильного трактування знімка. Про те, як проводиться діагностика та лікування бронхіту, читайте у цій статті.

Ангіографія

Рентгенологічне обстеження судинної системи легень із введенням контрастної речовини в кров – ангіографія. Даний метод медичного дослідження призначається пацієнтам у разі потреби додатково уточнити можливість оперативного лікування раку. Метод дозволяє виявити тромбоембалію легеневої артерії, наявність аневризм на судинах. До протипоказань відносяться те саме, що і при звичайному рентгенівському дослідженні, а також персональна непереносимість організму конкретної контрастної речовини.

Бронхографія

Бронхографія також є варіацією рентгенологічного дослідження, спрямованого виявлення патологій у районі бронхіального дерева. Метод дозволяє визначити наявність змін у бронхах, порожнини, утворені після абсцесу легені, розширення стінок бронхів унаслідок ушкоджень бронхіальної стінки. Бронхографія все ще іноді застосовується, проте є менш інформативною та якісною, ніж бронхоскопія та комп'ютерна томографія.

Бронхіальна артеріографія

З метою уточнення джерела легеневої кровотечі лікар може призначати бронхіальну артеріографію. Може бути замінена магнітно-резонансною томографією.

Трахеобронхоскопія

Безпосередній огляд слизових трахеобронхіального дерева з метою оцінки їхнього стану носить назву трахеобронхоскопія або бронхоскопія. Дослідження проводиться приладом, що складається з гнучкого стрижня та освітлювального кабелю. Часто прилад має функції фото та відеозйомки.

Наприкінці гнучкого стрижня можуть розміщуватися спеціальні маніпулятори для біопсії або видалення сторонніх тіл у разі потреби. Процедура може провокувати деякі негативні наслідки: закладеність носа, оніміння, відчуття грудки в горлі, складність проковтування. Виникають вони внаслідок застосування анестезії та, як правило, зникають протягом години. У деяких випадках процедура пов'язана з певними ускладненнями: травма стінок бронхів, кровотеча, спазми, алергічні реакції, виникнення пневмонії, пневмоторакс.

Процедура протипоказана у випадках:

1. персональної непереносимості засобу для місцевої анестезії;
2. перенесений протягом останніх шість місяців інфаркт;
3. інсульт;
4. гіпертонія;
5. порушення серцевого ритму;
6. легенева, серцева та судинна недостатності;
7. загострення бронхіальної астми;
8. психічні розлади;
9. тяжкий стан пацієнта.

Повний перелік протипоказань обов'язково відомий лікарю, який призначає чи проводить дослідження. Наявність протипоказань у пацієнта з'ясовується шляхом опитування хворого та вивчення історії хвороби.

Різновидом бронхоскопії виступає лазерна флюоресцентна бронхоскопія, заснована на здатності тканин злоякісних ракових пухлин вбирати фоторечовину. Застосовується у хворих із підозрою на рак.

Радіоізотопне дослідження

Радіоізотопний (радіонуклідний) метод дослідження легень дозволяє діагностувати патології у легені, здатні затримувати або накопичувати ізотопи, наприклад, пухлини або метастази раку щитовидної залози). Дослідження також інформативно у вивченні вентиляції та проходження рідини у легенях.

Дослідження мікроорганізмів

Аналіз гістології, цитології та мікробіології мокротиння, бронхіального секрету, а також біоптату.

Функціональні дослідження

Функціональні методи обстеження легень та бронхів дозволяють зібрати інформацію про діяльність органів дихання та кровообігу. Проводяться визначення загальної оцінки стану хворого, наприклад, під час виборів способу оперативного лікування чи з'ясування можливості такого лікування взагалі.

Крім представлених, існують деякі інші спеціальні методи дослідження стану легень і бронхів, що дозволяють виявити певні патології з метою своєчасного призначення лікування пацієнту.

Не всі люди мають можливість перевіряти здоров'я своїх легень у встановлені та рекомендовані охороною здоров'я терміни. У зв'язку з цим виникає потреба у регулярній безпечній для здоров'я та швидкій самодіагностиці, яка дозволяє вчасно виявити наявність проблем у роботі дихальної системи без звернення до фахівців.

Перевірка легень у домашніх умовах

Швидкий спосіб перевірити здоров'я легень підійде тим людям, які найбільше схильні до ризику захворювання дихальної системи. До категорії таких людей належать:

• працівники хімічних підприємств;
• працівники цехів;
• підземні робітники;
• що живуть у густонаселених містах;
• що живуть поблизу фабричних та заводських комплексів;
• регулярно вживають курильні суміші;
• досягли вікового порога 30 років;
• люди з хронічними захворюваннями та вродженими патологіями органів дихання.

Людям, які мають проблеми з роботою та здоров'ям легень, слід пам'ятати, що достовірний результат здатний дати лише огляд, проведений у медичній установі, який дозволить виявити не лише вогнище захворювання, а й причину його виникнення, а також стадію розвитку.

Слід зазначити, що самостійне діагностування захворювань не дає гарантії здоров'я дихальної системи окремої людини, якщо не було виявлено яскраво виражених симптомів (наприклад, кашлю чи задишки). Однак самодіагностика дозволяє виявити симптоми наявності захворювань, які згодом можуть набути хронічного або злоякісного характеру.

Перевіряємо обсяг легень

Перед тим, як розпочати перевірку наявності симптомів захворювань органів дихання, слід встановити розмір легень. Розмір внутрішніх органів кожної людини відповідає параметрам її тіла. Згідно з медичною статистикою, обсяг легень дорослого чоловіка становить близько 3-3,5 л, а дорослої жінки – близько 2,5-3 л.

Медичною практикою розроблено кілька простих способів встановлення легеневого обсягу та перевірки порушень роботи органів дихання, які можна здійснити в будь-яких побутових умовах:

1. Надування повітряної кулі. Для цього знадобиться гумова повітряна куля. Перед експериментом необхідно кілька разів надути кулю для того, щоб гума стала еластичнішою і не вимагала великих зусиль при надуванні. Після цього випробовуваний повинен набрати повні легкі повітря і надути кулю одним видихом. Об'єм кулі, що вийшов, буде показником обсягу легеневих порожнин.
2. Експеримент із пластиковою пляшкою. Для його проведення необхідні: пластикова пляшка (ємністю бажано від 3 л і більше), склянка, вода та гнучка трубка. Пляшка та склянка заливаються водою до краю, після чого у пляшку вставляється трубка. Горло пляшки затикається (трубка залишається всередині), ємність перевертається і вставляється шийкою у склянку. Експериментатор набирає повні груди повітря і видихає через трубку у пляшку. Після цього вимірюється об'єм води, що витіснена диханням. Для цього пляшка перевертається і за допомогою мірного стаканчика заповнюється до країв необхідною кількістю води, яка і буде показником об'єму легень.
3. Задування кондитерських свічок. Перед людиною ставлять свічки у кількості, що дорівнює його віку. Експериментатор повинен заставити всі свічки з одного разу на відстані 70-80 см. Цей спосіб дозволяє визначити силу дихання та вентильованість дихальних шляхів, недостатність яких може бути симптомом серйозних захворювань.
4. Затримування дихання. Перевіряючий набирає у легкі граничну кількість повітря, після чого затримує дихання, надійно закриваючи ніс та рот. Слід врахувати, що на організм затримувача не повинно бути додаткового тиску. Стандартна довгота затримки для дорослої людини відповідає 1-1,5 хвилин. Якщо час затримки відповідає нормі і становить менше хвилини, то прохідність дихальних шляхів утруднена.
5. Фізичні навантаження. Для перевірки роботи легень слід навантажити організм фізичними вправами. Якщо незабаром з'являється задишка чи кашель, це означає, що робота органів дихання утруднена.

Коли слід насторожитися

За наявності частого кашлю без видимих ​​причин, простудних та інших захворювань, одним із головних симптомів яких є кашель, варто замислитись. Якщо людина відчуває постійне бажання прочистити горло або захлинається при вдиху, це може бути наслідком пошкодження легеневих тканин або спровокувати хронічний набряк.

Неміцний сон та ранкова мігрень – ознаки скупчення в організмі вуглекислого газу при слабкому диханні уві сні. Люди, які страждають на безсоння та головні болі вранці, сплять напівлежачи або підкладаючи під голову високі подушки. Однак ці симптоми можуть бути наслідками та інших розладів роботи організму.

Бочкоподібна грудина. Це зовнішній вигляд грудної клітки при диханні запалених легень, які збільшуються у розмірі та виштовхують діафрагму вниз. Щоб полегшити дихання, хворі люди нагинаються вперед, намагаючись зменшити біль.

Ціаноз губ та нігтів. Посинення зовнішніх тканин відбувається через нестачу кисню. Причиною посиніння є темний відтінок крові, яка не насичується достатньою мірою киснем. Ціаноз здатний утруднити прохідність артеріальних шляхів, що може призвести до некрозу клітин тіла (гниття).

Набряк кісточок. Причиною є порушення роботи бронхів, що провокує серцеву недостатність. В організмі накопичується рідина, яку нирки та печінку не можуть вивести, внаслідок чого вода під впливом гравітації осідає в ногах. Надмірне накопичення зайвої вологи в тілі веде до отруєння всього організму.

Всі ці симптоми є ознаками збоїв у роботі органів дихання. За наявності будь-якого з них слід звернутися до фахівця для встановлення діагнозу та призначення курсу лікування.