Пролапс мітрального клапана та звільнення від армії. Хвороби серця, за яких дають інвалідність Реабілітація після протезування мітрального клапана

Відповідь від I’m_ok[гуру]питання вирішує ваш лікар. а групу інвалідності (зараз немає поняття група — зараз є «ступінь» інвалідності), встановлює лікарська експертна комісія. якщо хочете напишіть мені на її майл питання, докладніше можна відповісти. Відповідь від ДЕД[новічок]якщо по черзі жодну Відповідь від LP[новічок]Чи дається інвалідність після операції при компресійному переломі хребця? Відповідь від Aнна Кодиленко [новичок] Мені зробили операцію з протезування мітрального клапана (заміна механічним протезом) та аорто-коронарне шунтування. На МСЕ дали 3 групу інвалідності на 1 рік. Відповідь від Аамара Трифонова [Новичок] У мене була друга група по гіпертонії і серцю. Мені зробили, замінили клапан Аортальний на протез і зробили 3 шунти (судини взяли з ніг) і на перший рік, після операції такий, зняли 2 гр, а дали 3гр. А сіптомів, додалося ще більше, після операції.

Медико-соціальна експертиза

Перелік документів, які потрібно підготувати для отримання інвалідності:

• направлення від лікаря на МСЕ;
• оригінал та копію паспорта;
• нотаріально засвідчену копію трудової книжки;
• амбулаторну карту хворого із повною історією хвороби;
• виписки із стаціонару, де проходив лікування пацієнт;
• заяву від імені людини, яка претендує на отримання інвалідності, для огляду;
• характеристика хворого з місця роботи чи навчання.

Після ухвалення комісією рішення про присвоєння хворому групи інвалідності, людина отримує довідку про інвалідність та особисту програму реабілітації. На підставі отриманих документів оформлюються пенсія та пільги, видаються необхідні реабілітаційні чи інші медичні прилади, наприклад, тонометри.

Хвороби серця, за яких дають інвалідність

Присвоєння інвалідності при захворюваннях серця Згідно з медичними оглядами та законодавством на 2017 рік, у Росії є перелік хвороб, за яких може бути присвоєна інвалідність. До них відносяться хвороби, перебіг яких може супроводжуватись незворотними процесами ураження важливих органів людини. За такими захворюваннями серця люди можуть звернутися до відповідних інстанцій, щоб оформити непрацездатність та отримати допомогу: 1.

Інфаркт міокарда. Ця хвороба протікає разом з коронарною недостатністю, що веде до порушень кровообігу та значних змін у функціях серцевих м'язів. Повна відсутність або недостатнє постачання крові ряду ділянок серця може призводити до омертвіння даних ділянок. Внаслідок цього призводить до нездатності органу забезпечувати повноцінну життєдіяльність.

Чи покладено інвалідність після операції на серці

Важливо

Інвалідність при ваді серця Медико-соціальна експертна комісія може привласнити пацієнтові інвалідність при ваді серця, але з урахуванням наявності комплексу факторів. Серед таких факторів може бути професійна діяльність, на яку вплинула хвороба. Тому при зверненні до МСЕ необхідно також згадати цей факт.

Можливо, доведеться подумати про пошуки іншої роботи. Вроджені вади серця становлять аномалії розвитку серця, які проявляються порушенням формування нормальної гемодинаміки. При пороках серця слід обстежитись у лікарів. I група інвалідності може бути присвоєна хворим, які мають легеневу гіпертензію III ступінь з тяжкими порушеннями провідності та ритму.

Враховується обмеження щодо самообслуговування, трудової діяльності та самообслуговування III ступеня.

Чи дають при порокі серця інвалідність та як її оформити

До інших причин, в результаті яких розвивається набута вада серця, відносяться:

• зараження крові;
• травми грудної клітки;
• атеросклеротичні процеси у прогресуючій формі;
• органічні захворювання серця сифілітичного походження.

Приховані вади серця називаються компенсованими. При декомпенсованих пороках у хворих спостерігаються такі симптоми, як задишка, підвищена стомлюваність, виражені серцебиття, можливі непритомності. Щороку кількість захворювань серця зростає. Не слід забувати у тому, що у роботу серцево-судинної системи негативно впливають різні стреси, погана екологія, неправильний спосіб життя, шкідливі звички, неповноцінне харчування. Своєчасно вжиті заходи можуть допомогти уникнути серйозних наслідків здоров'ю.

Інвалідність після операції на серці

Яка група інвалідності належить після встановлення кардіостимулятора Група інвалідності визначається МСЕ на підставі того, наскільки порушені функції організму, викликані захворюванням, і який трудовий прогноз (можливість продовження роботи за основною професією). Буде проведено оцінку тяжкості порушень ритму серця до і після імплантації стимулятора, частота та тяжкість нападів супутніх захворювань. Якщо є кардіостимулятор, можуть дати такі групи інвалідності: 3 тимчасову, 3 постійну, 2 тимчасову, 2 постійну.

Точну відповідь, яка група інвалідності належить, якщо встановлено ЕКС, може дати тільки медична комісія. 3 група 0-го та 1-го ступеня є робітниками, 2 та 3 ступеня – не робітниками, але без заборони на роботу (працівник має право продовжувати роботу).

Увага

Для присвоєння групи інвалідності при вродженій ваді серця у дорослому віці необхідно пройти повне клінічне обстеження. Це робиться для того, щоб визначити, наскільки патології органу заважають нормальному існуванню хворого, наскільки негативно захворювання позначається на загальному стані здоров'я людини. Залежно від ступеня тяжкості захворювання пацієнтові надають 1,2 або 3 групу інвалідності.

1-я група дається найважчим пацієнтам, 3-я група – хворим, які мають невеликі обмеження життєдіяльності. Придбані вади серця Придбані вади серця - захворювання, що характеризуються порушенням діяльності серця через зміни одного або декількох серцевих клапанів. Пороки, що виникають, є результатом перенесених захворювань. Найчастішою причиною, через яку відбуваються патологічні дефекти клапанів, називають ревматизм.

За яким законом дають інвалідність при заміні клапана серця

Чому при кардіостимуляторі дають інвалідність? Інвалідність при кардіостимуляторі дають тільки в тому випадку, якщо сильно порушені функції організму і є несприятливий трудовий прогноз (можливість продовження професійної діяльності - тобто у хворого після операції з'являються обмеження роботи з кардіостимулятором, яких раніше не було). Якщо подібних порушень та прогнозів немає, то й інвалідність не присвоєно. Для отримання групи з інвалідності при встановленні кардіостимулятора слід звернутися до медико-соціальної експертизи (МСЕ, яка раніше називалася лікарсько-трудовою експертною комісією, ВТЕК).
Комісія при вирішенні питання, чи належить інвалідність, повинна керуватися даними за ступенем залежності хворого від роботи апарату. Якщо післяопераційному епікризі написано: «виписано з поліпшенням…» (а зазвичай і буває), то присвоєння групи відмовлять.
Після операції чи дадуть нам групу?читати відповіді (1) Тема: Інвалідність 3 групиМені знімають інвалідність, через рік після операції на серці по заміні клапана, здоров'я не дуже, але вони кажуть що знімуть, і лікар нічого не може зробити.читати відповіді (1) Тема: Інвалідність дитини Чи покладена інвалідність дитині 7 місяців після операції на серці вторинне ДМПП? або гроші, як довго?читати відповіді (3) Тема: Операція на серціМоя дитина перенесла операцію на серці, на першому місяці життя, порок, зараз нам 4 місяці, чи можу я отримати, які-небудь грошові виплати?читати відповіді (1 ) Тема: Чи мені група інвалідності У мене аортальний штучний клапан серця. Довічно приймаю варфарин.
Інвалідність з кардіостимулятором серця присвоюється лише за абсолютної залежності від роботи ЕКС та лише за наявності супутніх захворювань. Для молодої людини відповідь на запитання, чи стане стимулятором причиною інвалідності чи ні – відповіді, швидше, ні. ІВР таки встановлюється, щоб пацієнт міг продовжувати вести нормальний, звичний спосіб життя.

Більше того, можливі навіть заняття спортом із кардіостимулятором. Чи є інвалідність при кардіостимуляторі? Пацієнту із встановленим електрокардіостимулятором інвалідність за законом належить тільки в тому випадку, якщо залежність від роботи апарату 100% або близька до такої. На практиці отримання групи з інвалідності перетворюється на проходження численних інстанцій та доказ, що «не верблюд».
N 247 група інвалідності особам, які страждають на серцево-судинні захворювання, присвоюється у випадках ішемічної хвороби серця з коронарною недостатністю III - IV функціонального класу стенокардії та стійким порушенням кровообігу. Чи дають інвалідність після встановлення кардіостимулятора Інвалідність після встановлення кардіостимулятора «за замовчуванням» не дається (принаймні, її не пропонуватимуть точно). Чи дають з кардіостимулятором інвалідність на вимогу? Теоретично – так, практично ж значення має лише ступеня недостатності кровообігу. Навіть за залежності від роботи приладу близько до 100% і навіть за абсолютної залежності отримати групу з інвалідності не завжди можливо. Кардіостимулятор – це інвалідність чи ні? Установка кардіостимулятора вважається операцією на серці, але інвалідність нині після неї, як правило, не присвоюється.

Проте, під час огляду експерти МСЕ мають оцінити тяжкість захворювання, рівень залежності пацієнта від роботи ЕКС. На підставі даних оцінюється ступінь обмежень для пацієнта. Це в ідеалі. На практиці лікар при виписці скаже вам, швидше за все, що групу інвалідності не присвоять (на практиці абсолютно залежні від роботи ЕКС лише 15% пацієнтів, ще 13% - частково залежні).

А в МСЕ швидко ознайомляться з документами, так само швидко послухають серце і замірять пульс (частоту серцевого ритму) і оцінять стан пацієнта на вигляд. Вважається, що наявність імплантованого ЕКС при нормальному стані здоров'я, якщо не потрібне додаткове лікування (у тому числі амбулаторне), не є підставою для присвоєння групи інвалідності.

У методологічному плані експертиза професійної працездатності потерпілого проводиться на основі оцінки наступних критеріїв: - клініко-функціональних; - професійних (здатність до професійної діяльності); - визначення ступеня втрати професійної працездатності. Велику роль відіграє правильне заповнення документів лікарем. Дуже важливо підкреслювати ступінь порушення тих чи інших функцій, виділення тих видів чи обсягів роботи, які Ви могли виконувати до захворювання та не можете тепер. Думаю, що в інвалідності Вам відмовлять. У Вас немає підстав для неї.

Медико-соціальна експертиза

Порада! Існує можливість проведення незалежної експертизи, яка не пов'язана із МСЕ. За невідповідності результатів МСЕ та незалежної експертизи звертаються з позовом до суду для вирішення спірного питання.

Розмір допомоги по інвалідності Група Сума допомоги у рублях (щомісячна) 1 2162 2 1544 3 1236 При серцево-судинних захворюваннях, пов'язаних з порушенням функціонування внутрішніх органів та втратою людиною працездатності, призначають інвалідність. Група непрацездатності залежить від тяжкості патології та супутніх захворювань.

МСЕ дає групу інвалідності після вивчення всіх необхідних документів. Регулярно людині потрібно проходити огляд для продовження пільг та допомоги.

Хвороби серця, за яких дають інвалідність

Увага

Лікар виконує огляд, заносить дані до медичної карти пацієнта та дає направлення до фахівців інших профілів. Повне обстеження для встановлення точного діагнозу виконується в стаціонарних умовах.

Після повної діагностики можна збирати пакет документів:

• направлення на проходження комісії;
• паспорт;
• копія трудової книжки;
• медичну картку;
• витяг із установи за місцем обстеження;
• Заява.

При серцево-судинних захворюваннях інвалідність видається на тимчасовий термін. Регулярно хворим потрібно проходити огляд 1 раз на рік для 1, 2 групи та раз на 6 місяців для 3 групи.
Дітям-інвалідам повторну комісію призначають залежно від тяжкості патології. Людині можуть відмовити у продовженні непрацездатності.

Це рішення потрібно оскаржити до бюро МСЕ протягом місяця.

Чи дають при порокі серця інвалідність та як її оформити

Важливо

Медична експертиза вирішує присвоєння групи інвалідності людині. 1 групу призначають людям, які перенесли важку ХСН, і потребують догляду. 2 групу дають особам, які з ускладненнями перенесли реабілітацію після АКШ. 3 групу інвалідності надають людям з неускладненим реабілітаційним періодом, що мають 1-2 ФК серцевої недостатності, стенокардії. Після заміни клапана Хвороби серця зрештою стають причиною серцевої недостатності.

Заміна клапана не може зі 100% ймовірністю вирішити всі проблеми, що є у людини. Питання про присвоєння інвалідності розглядається у кожному окремому випадку за результатами діагностичних заходів: навантажувального тесту, фармакологічних проб, ВІДЛУННЯ – кардіографії та інших.

За результатами обстеження фахівці виявляють ступінь зношеності серця.

Інвалідність при захворюваннях серця

Групи інвалідності при ІХС представлені в таблиці Група Захворювання Особливості 3 Інфаркт легкого ступеня та стенокардія напруги ФК 2–3 Хворі здатні займатися легкою працею, але не можуть займати висококваліфіковану посаду 2 Великовогнищевий інфаркт і стенокардія ступеня ФК 4 Людина . Існуючі у нього симптоми прогресують, спостерігаються симптоми порушення ритму 1 Ускладнений інфаркт, стенокардія ступеня ФК4 Повна втрата людиною працездатності та навичок самообслуговування.
Читайте також: Симптоми та лікування ішемічної хвороби Ступінь інвалідності при гіпертонії Люди з гіпертонією також мають право на одержання інвалідності, якщо йдеться про ускладнені форми патології. Отримання пільг показано при 3 стадії гіпертонії, що супроводжується частими кризами, порушенням мозкового кровопостачання, ураженням внутрішніх систем та органів.

При яких захворюваннях серця дають інвалідність

При інфаркті міокарда через недостатність або повну відсутність кровопостачання певної ділянки серця відбувається загибель цієї ділянки. Подібний незворотний процес дуже серйозний та важливий для повноцінного функціонування організму загалом.

Інфо

Дуже часто від інфаркту міокарда страждають люди, що мають ожиріння, куріння, ішемію серця. 3. Пороки серця – комбіновані; вади аортальних клапанів; звуження лівого атріовентрикулярного отвору, незворотні порушення кровообігу третього ступеня.

Інвалідність дають хворим, які перенесли тяжкі захворювання серця (коронарне шунтування тощо). Оформлення інвалідності Присвоєнням інвалідності займається медико-соціальна експертна комісія (МСЕК).
Першою дією в оформленні інвалідності є відвідування лікаря (дільничного), щоб заявити про своє бажання отримати інвалідність.

Чи покладено інвалідність після операції на серці

Комісія враховує: чи Ви втрачаєте через хворобу кваліфікацію і в якій мірі. Адже за цим стоїть обсяг соціальної допомоги. Таким чином, інвалідність встановлюється «залежно від ступеня обмеження життєдіяльності та працездатності, зумовленого стійким розладом функцій організму, що виник унаслідок захворювань, наслідків травм чи дефектів».
І серед критеріїв Вашого стану виявляються частота звернень до лікарів, частота та тривалість госпіталізацій, іноді кількість медикаментів, необхідних для підтримки компенсації.

Двостулковий клапан та інвалідність

Хворий міг би отримувати і від життя, і в грошовому еквіваленті набагато більше, якби зберіг працездатність та здоров'я! Якщо у вас є захворювання серця, докладіть всіх зусиль до того, щоб не стати інвалідом. У багатьох випадках допомогти цьому може своєчасна і повноцінна реабілітація при серцево-судинних захворюваннях.

Існують програми кардіореабілітації у санаторіях, що тривають 2-3 тижні. За цей короткий час пацієнтам проводиться комплексне відновне лікування, навчання та корекція способу життя, під час чого їм стає набагато краще.

Суб'єктивні та об'єктивні зміни стану призводять до того, що людина починає менше потребувати ліків, краще переносити фізичні навантаження, відчувати менше симптомів та жити повноцінним життям з мінімумом обмежень. Не станьте інвалідом! Кардіореабілітація світового рівня у санаторії «Барвіха».

Вітаю! У мене до вас запитання: чи покладена інвалідність моєї доньки?
Дитина 2004 року народження. З 3 місяців перебуває на обліку у кардіолога з діагнозом: ДМЖП щілин., ТОВ зі скиданням. За подальших консультацій: ОАП, ТОВ, НКо, Артеріо-венозні шунти? Початкові прояви легеневої гіпертензії, АДЛВ часті? У липні 2006 р. визначено ВАР легень у вигляді вродженої бульозної освіти зліва в S6. Рекомендовано ангіографічне обстеження, у вересні 07 року оформлено інвалідність.
Оперовано в Центрі дитячої кардіохірургії та хірургії новонароджених м. Новосибірськ. 22.11.07 проведено ангіографію. Висновок: ВВС. Гіпоплазія гілок легеневої артерії. Периферичні стенози. Індекси: Берешвілі 1,97619 McGoon 1,38 Nakata 89,05.
У правих відділах серця протягом ВПВ до ЛА приросту оксигенації не виявлено, оксигенація артеріальної крові в межах норми (за даними пульсоксиметрії).
Систолічний тиск у порожнині ПЗ підвищено до 83%, на рівні стовбура та проксимальних відділів головних гілок ЛА – до 53-77% від системного артеріального. На рівні дистальних третин правої та лівої головних гілок ЛА показники тиску в межах норми. Криві тиски в стовбурі та проксимальних відділах ЛА мають «вітрикульізовану» форму, що свідчить про виражену недостатність клапана ЛА.
Показники судинного опору малого кола кровообігу помірно підвищені.
УЗД ВВС МПП: Овальне вікно 0,49 ЛШ:КДР 2,88 см КСР 1,6 см КДО 32 мл КСВ 7,04мл ФВ 77% ФУ 44% Товщина міокарда 0,7 см МЖП: 0,86 см Висновок: Незначно розширені обидва передсердя. Ознаки гіпертрофії міокарда лівого шлуночка, глобальна скорочувальна здатність його хороша. Аорта: дуга-1,21-1,28 см; перед перешийком грудної аорти-1,0 см; на рівні перешийка-0,27 см протягом 1,07 см-коарктація аорти!? Грудна аорта нижче перешийка-1,10 см. Систолічний градієнт на рівні перешийка грудної аорти-83-88 мм РТ.ст. Гемодинамічно значущої дисфункції немає. М'язовий дефект міжшлуночкової перегородки-0,28-0,31 см у середній третині. Функціонуюче овальне вікно-0,49 см.
Пролапс мітрального клапана 0-1 ст. Трикуспідальна регургітація 1 ст. за обсягом незначна. Додаткова хорда у лівому шлуночку.
Інструментальні дослідження
ПП 3 0 2
Порожнина ПЖ 72 2
Ствол ЛА 72 10 31
Головна галузь правої ЛА 68 6 26
Нижньодолевая гілка правої ЛА 20 9 13
Головна гілка лівої ЛА 72 10 31
Нижньодолевая гілка лівої ЛА 19 9 13
Після балонної дилатації головних та пайових гілок ЛА відзначено зниження систолічного тиску в порожнині ПЗ, стовбурі ЛА та головних гілках ЛА на 19-23 мм.рт.ст. (до 58-61% від сітсемного артеріального), показники тиску на рівні пайових гілок залишилися на колишньому рівні порівняно з даними тензіометрії від 26.11.07
Рекомендовано консультацію в НДІ ПК через 2 роки, курси кардіометаболічної терапії 2 рази на рік (мілдронат, елькар, кудесан).
Проведено консультацію у НДІ ПК м.Новосибірська 12.11.2009.
Об'єктивний статус: Загальний стан задовільний. Акроціанозу немає SAT/=99%. Виражена венозна мережа. Периферичних набряків немає. Пульсацію периферичних артерій не змінено. АТ р 90/50 мм.рт.ст. Тони серця ясні. Систолічний шум помірний у 2 міжребер'ї зліва у грудини, добре проводиться на міжлопаткову ділянку. 2 тон над легеневою артерією у шумі. Ритм правильний. Чсс = 82 за 1 хв.
ЕКГ-синусова аритмія. ЧСС-75-85 за 1 хв. Неповна блокада правої ніжки пучка Гіса. Незначна гіпертрофія правого шлуночка.
Основний діагноз: Оперована вроджена вада серця: Гіпоплазія центрального легеневого русла. Легеневий периферичний стеноз. Трикуспідальна недостатність 1 ступеня. Легенева недостатність 1 ступеня.
Супутній діагноз: вегетодисфункція 9. Мармуровість шкірних покривів, ЕКГ-синусова аритмія ваготонічного генезу, реактивний панкреатит, ДЖВП, атопічний дерматит, аденоїди 1-2 ст, рецидивуючий бронхіт, вр. Енфізема нижньої частки ліворуч, міопія 1 ст.
Ефект операції добрий, зберігається. Резидуальний стеноз легеневої артерії незначний. НК 0-1 ФК 1
Рекомендації: повторне хірургічне лікування зараз не показано. Динамічне спостереження. Консультація у поліклінічному відділенні НДІ ПК через 2-3 роки.
На підставі висновку, отриманого на консультації у НДІ ПК м. Новосибірська 12.11.2009., у вересні 2010 року було знято інвалідність. Чи це правомірно?

Медико-соціальна експертиза та інвалідність при наслідках хірургічного лікування набутих вад серця

НАСЛІДКИ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ПРИДБАНИХ ПОРОКІВ СЕРЦЯ

На частку набутих вад серця припадає до 1/3 всіх випадків інвалідності внаслідок хвороб серцево-судинної системи. Найчастішою причиною формування вад є ревматизм, потім атеросклероз (особливо у старшому віці), інфекційний ендокардит.

Серед пороків мітрального, аортального та трикуспідального клапанів, які можуть бути ізольованими, поєднаними (стеноз та недостатність одного клапана) та комбінованими (при ураженні кількох клапанів), найбільш поширеними є вади мітрального клапана. У «чистому» вигляді мітральний стеноз зустрічається в 44-68% випадків мітральних вад, в інших випадках має місце його поєднання з мітральною недостатністю. Ізольована недостатність мітрального клапана спостерігається у 5-9% випадків набутих вад [Василенко В.К. та ін, 1983].

У 14-40% випадків спостерігаються мітрально-трикуспідальні пороки, причому частіше порок тристулкового клапана проявляється у вигляді відносної (функціональної) недостатності, спричиненої розтягуванням фіброзного кільця; в 13-29% мають місце мітрально-аортальні вади в різних випадках. Нарешті, у 7-8% хворих, оперованих з приводу пороку, зустрічається мітрально-аортально-трикуспідальна вада.

Стеноз гирла аорти становить 3-4% набутих вад, а у поєднанні з аортальною недостатністю - до 34%.

Показання до хірургічного лікування набутих вад доцільно розглядати з урахуванням механізму порушень гемодинаміки при кожному їх.

При стенозі лівого атріовентрикулярного отвору порушення гемодинаміки виникає внаслідок перешкоди току крові з лівого передсердя до лівого шлуночка, що веде до застою в системі малого кола, а потім і у великому колі кровообігу. Тяжкість та швидкість розвитку гемодинамічних порушень залежить, перш за все, від розміру мітрального отвору. При визначенні показань до операції замість загальноприйнятих ступенів стенозу діаметром отвору краща класифікація за даними двомірної ехокардіографії [Соловйов Г.М. та ін, 1979]:

Критичний стеноз-1 – 1,6 см2;
- Виражений - 1,7-2,2 см2;
- помірний – 2,3-2,9 см2;
- незначний – понад 3 см2.

Згідно з цією класифікацією, хірургічному лікуванню підлягають хворі з критичною та вираженими ступенями звуження венозного отвору. При оцінці показань до операції у хворих на помірний стеноз необхідно враховувати клінічні прояви хвороби, толерантність до фізичного навантаження, вік. У випадках незначного стенозу оперативного лікування не показано, оскільки відсутні порушення гемодинаміки (діастолічний градієнт на клапані не перевищує 5 мм рт. ст.).

Залежно від порушення гемодинаміки у малому та великому колі кровообігу виділяють 5 стадій мітрального стенозуза О.М. Бакульову та ЄА.Дамір. Хірургічному лікуванню підлягають хворі зі II (порушення гемодинаміки відповідають помірному стенозу), III (виражений стеноз - значні зміни у малому колі кровообігу та початкові у великому) та IV стадіями (критичний стеноз). Операція в V стадії протипоказана через незворотні зміни в системі кровообігу та внутрішніх органах.

Мітральна коміссуротомія, що виконується при цьому порокі, нормалізує струм крові з лівого передсердя в шлуночок, зменшуючи або усуваючи гіпертензію в малому колі кровообігу і порушення у великому колі. У неускладнених випадках при «чистому» стенозі виконують закриту коміссуротомію. Показаннями до відкритої коміссуротомії є наявність кальцинозу клапана, виразкових змін стулок та мікробне ураження їх, тромбоз передсердя, рестеноз, усі випадки поєднаних та комбінованих вад. Відкрита коміссуротомія дозволяє візуально оцінити результати операції, усунути можливу регургітацію, видалити тромботичні маси, відновити рухливість стулок поділом зрощень, зіскоблюванням кальцинатів, висіченням виразок при виразковому вальвуліті і подальшим відновленням стулок з одночас. В даний час провідні кардіохірургічні центри до 90% всіх операцій виконують на відкритому серці в умовах штучного кровообігу та гіпотермії.
Принципово новою тенденцією в лікуванні уражень стенозуючих клапанних отворів серця є застосування черезшкірної катетерної балонної вальвулопластики (ЧКБВ). В А.Сілін та співавт. (1993) простежили динаміку трудової та соціальної адаптації після ЧКБВ у 500 хворих з мітральним стенозом. До кінця 2-річного періоду спостереження до трудової діяльності повернулися 72% усіх обстежених хворих, кількість інвалідів ІІ групи зменшилась у 2 рази порівняно з доопераційними даними.

При недостатності мітрального клапанагемодинамічні порушення обумовлені неповним змиканням стулок та зворотним струмом крові (регургітацією) з лівого шлуночка в передсердя під час систоли шлуночка. Оскільки на першому етапі компенсація цієї пороку здійснюється за рахунок найсильнішого відділу серця - лівого шлуночка, у хворих тривало зберігаються хороше самопочуття та працездатність, симптоми недостатності кровообігу відсутні (I та II стадії пороку). При значній мітральній недостатності (величина регургітації не менше 40% від ударного обсягу) настає III стадія пороку з періодичною декомпенсацією серцевої діяльності та досить швидким переходом у IV стадію з постійною правошлуночковою недостатністю. Оперують хворих не раніше ІІІ та ІV стадій при безуспішності терапевтичного лікування. При визначенні показань до операції дуже важливою є правильна оцінка стану міокарда. Дисфункція дилатованого лівого шлуночка в результаті різкого зростання після протезування клапанів опору викиду призводить до тяжкої післяопераційної недостатності кровообігу (синдром «малого викиду») і є однією з причин несприятливих результатів.

У V стадії, яка відповідає ІІІ стадії недостатності кровообігу за М. Д. Стражеськом, операція протипоказана.

Корекція мітральної недостатності здійснюється різними протезами клапана (кульовим, напівсферичним, дисковим) на відкритому серці в умовах гіпотермії та штучного кровообігу.

Останнім часом широкого поширення набули пластичні операції на клапанах як альтернатива протезування - різні варіанти шовної та кільцевої анулопластики, що виконуються як при ізольованих, так і багатоклапанних пороках. Рішення про характер пластичної операції приймають залежно від характеру змін елементів клапана та показників гемодинаміки. Адекватною вважається корекція пороку при площі отвору в межах 3 см при чистій недостатності; при значній фіброзній зміні стулок допустима гіперкорекція до 2-2,5 см. Корекція супутнього трикуспідального пороку (обмежений стеноз, а частіше функціональна недостатність) також досягається або анулопластикою, або комісуротомією, у поєднанні з анулопластикою. Пластичні операції не можна здійснити при грубих деформаціях клапана. У цих випадках, а також при реоперації переважно протезування.

Як свідчать опубліковані дані, результати хірургічного лікування таких багатоклапанних вад істотно не відрізняються від результатів протезування при ізольованих ураженнях. Через 5 років зберігається до 80% добрих і задовільних результатів.

При стенозі гирла аорти зміни гемодинаміки (виникають при звуженні до 1-0,5 см2 при нормі 3 см2) є результатом значної перешкоди току крові при систолі лівого шлуночка. Порок довго залишається компенсованим за рахунок подовження систоли та підвищення тиску в лівому шлуночку. Надалі при градієнті тиску лівий шлуночок/аорта 50-100 мм рт. ст. і більше настає «мітралізація» пороку з розвитком декомпенсації за лівошлуночковим типом, а потім і тотальна серцева недостатність (II та III стадії за Б. П. Соколовою). Показанням до хірургічного лікування є ІІ стадія пороку з появою симптомів коронарної недостатності. При инвазивной діагностиці визначається градієнт тиску клапані 70 мм рт. ст. і більше, тиск у лівому шлуночку – до 200 мм рт. ст., діастолічний тиск – до 20 мм рт. ст.

Наявність дилатації порожнин серця та вираженої недостатності кровообігу різко погіршують результати операції.

При недостатності аортального клапанаПочаткові гемодинамічні зміни обумовлені діастолічним перевантаженням лівого шлуночка. Надалі схема цих змін багато в чому подібна до вищевикладеної. Показанням до операції є зниження тиску пульсу до 80 мм рт. ст., поява симптомів коронарної, міокардіальної та мозкової недостатності, величина регургітації до 50% від УО. Основним видом хірургічного лікування аортальних вад є протезування аортального клапана різними типами протезів – АКТ, ЕМІКС, ЛІКС, ЕЛМАК, ксенобіопротезами. За опублікованими даними, виживання хворих після протезування до 10-го року становить 72-75%, хороший результат до 5-го року отримано у 64,2%, до 10-го - у 57%, задовільний - у 23,3%.

Рідше при аортальних вадах виконують пластичні операції - коміссуротомію, пластику комісур, клиноподібну резекцію фіброзної тканини в зоні комісур. При ревматичній природі пороку чи пороку внаслідок інфекційного ендокардиту поточний патологічний процес може швидко призвести до грубої деформації реконструйованого клапана.

При комбінованих пороках серцяпоказання до операції та характер її визначаються з урахуванням гемодинамічної значущості кожної вади. В умовах штучного кровообігу виконують різні варіанти та поєднання протезування та відновлювальних операцій.

Критерії експертизи працездатності.При ревматичній природі вади важливим прогностичним чинником є ​​перебіг ревматичного процесу. Атака ревматизму, що триває після операції, ведуть до грубої деформації клапанів, залучення в патологічний процес нових відділів серця і є основною причиною погіршення результатів. Частота загострень після операції, за даними імунологічних досліджень, досягає 87%, у віддаленому періоді ревматичні атаки виникають у кожного другого оперованого. Простежується чітка залежність відновлення активності від регулярності проведення протирецидивного лікування – від 5,1% ревматичних атак при регулярному проведенні профілактичних заходів до 58,4% у разі їх відсутності [Маколкін В. І., 1986].

Зберігається, незважаючи на терапію, що проводиться, активність процесу у оперованих хворих є підставою для визначення ІІ групи інвалідності.

Адекватна хірургічна корекція передбачає нормалізацію гемодинамічних показників, проте судити про результати лікування слід не раніше як через 4-6 місяців. Велике значення темпів регресії гемодинамічних розладів має стадія пороку на момент операції. У хворих з мітральним стенозом, оперованих у ІІ та ІІІ стадіях пороку, компенсація кровообігу завершується, як правило, за період тимчасової непрацездатності, та при огляді на МСЕ їх визнають працездатними чи обмежено працездатними, у IV стадії - непрацездатними. Через 5 років після операції працездатність зберігається майже у 70% хворих з ІІІ стадією стенозу і тільки у 29% - у ІV стадії. Значно менш сприятливий прогноз у хворих з набутими вадами, оперованих при дилатованому серці, з органічними змінами в малому і великому колі кровообігу через порушення гемодинаміки, що тривало зберігаються або непереборні.

Стан гемодинаміки в малому та великому колі кровообігу є найважливішим прогностичним фактором оцінки трудових можливостей хворих після операції. Про результати хірургічного лікування вад з правошлуночковою недостатністю судять, насамперед, за станом гемодинаміки в малому колі кровообігу.

I ступінь - задишка та серцебиття при помірній фізичній напрузі, зрідка кровохаркання, помірний ціаноз щік, тахікардія. У легенях – невелика кількість сухих хрипів. Рентгенологічно - застійне коріння легень, збільшене ліве передсердя та правий шлуночок. Зміни ЕКГ за правошлуночковим типом.
II ступінь - задишка та серцебиття при незначній фізичній напрузі, іноді напади серцевої астми, часте кровохаркання, ціаноз губ та щік, тахікардія. Визначається «котяче муркотіння», у легенях – вологі хрипи. У харкотинні можуть бути «клітини серцевих вад».

III ступінь зазвичай поєднується з лівошлуночковою недостатністю.

Наявність ІІ і особливо ІІІ ступеня недостатності малого кола кровообігу прогностично несприятлива.

Стан загальної гемодинаміки оцінюють з урахуванням трьох стадій серцевої недостатності (СН)з М. Д. Стражеска та В. X. Василенка, з доповненнями.

I стадія – початкова, прихована; характеризується відсутністю у спокої суб'єктивних та об'єктивних ознак порушення кровообігу. Задишка, тахікардія, швидка стомлюваність з'являються лише за фізичної напрузі.

ІІ стадія характеризується натичієм ознак недостатності кровообігу у спокої. Виділяють два періоди СН ІІ стадії:

Стадія ІІА характеризується недостатністю одного лівого чи правого серця; застій у малому круті – при недостатності лівого серця і у великому – при недостатності правого серця (збільшення печінки, минущі набряки на ногах);

При стадії IIБ спостерігається недостатність обох половин серця, застій у малому та великому круті кровообігу, печінка значно збільшена та болісна, виражені набряки.

III стадія – кінцева, дистрофічна, з постійними розладами гемодинаміки та глибокими незворотними морфологічними та дистрофічними змінами у серці та всіх органах. За цієї стадії досягти повної компенсації неможливо.

Ступінь компенсації гемодинамічних порушень оцінюється, поряд з урахуванням стадій недостатності кровообігу, визначенням функціонального класу (ФК) та NYNA. Вже на санаторному етапі реабілітації характеристика ФК може бути доповнена даними спіроергометрії про фізичну працездатність - потужність фізичного навантаження, що переноситься, величини споживання кисню в метаболічних одиницях (ME) і рівня енерговитрат при виконанні навантаження.

I ФК – захворювання серця без обмеження активності хворого. Звичайна фізична активність не супроводжується симптомами ПК. Висока толерантність до фізичних навантажень (125 Вт та більше), число ME – 7,0 і більше, енерговитрати – понад 614,1 Вт (8,8 ккал/хв).

II ФК – помірне обмеження фізичної активності. З'являються перші ознаки ПК за звичайного фізичного навантаження. Зниження потужності граничного навантаження до 100-75 Вт, число ME - 4,8-6,9, рівень енерговитрат при навантаженні - 495,6-614,1 Вт (7,1-8,8 ккал/хв).

III ФК – значне обмеження фізичної активності. Виражене зниження насосної функції серця, симптоми СН. Низька толерантність до фізичних навантажень (потужність трохи більше 50 Вт), число ME - 2,2-4,7, енерговитрати - 383,9-488,6 Вт (5,5-7,0 ккал/мин).

IV ФК – захворювання серця, які позбавляють хворого можливості виконувати якесь фізичне навантаження. Виражена ПК, функціональні проби часто нездійсненні.

Порушення ритму та провідностізначно погіршують клінічний та трудовий прогноз: у 87% хворих із синусовим ритмом після операції відновлюється працездатність, і вони продовжують трудову діяльність, з миготливою аритмією – не більше 55%. Прогностично несприятливими є гемодинамічно значущі порушення ритму (середнього та тяжкого ступеня), особливо вперше виникли після операції. Крім цього, при миготливій аритмії створюються умови для тромбоутворення з емболіями в життєво важливі органи, наслідки яких можуть стати самостійною причиною інвалідизації хворих.

Ранні (що виникли у перші 3 міс) та пізні ускладнення операцій. Ускладнення раннього післяопераційного періоду - гостра серцева недостатність, гостре порушення мозкового кровообігу, інфаркт міокарда, ранній септичний ендокардит, сепсис, тромбоемболія легеневої артерії та мозкових судин часто мають поганий найближчий прогноз для життя. З пізніх ускладнень операції прогностично найбільш значущими є тромбоемболія, пізній септичний ендокардит, паравальвулярні фістули, дисфункція клапана, рестеноз.

Емболії церебральних та коронарних артерій є основною причиною смерті та інвалідизації хворих зі штучним клапаном серця. Частота їх – від 7% при проведенні антикоагулянтної терапії до 26% без такої. Зі збільшенням терміну після операції та зносу протезу кількість ускладнень зростає. Виникненню ускладнення сприяють атріомегалія, миготлива аритмія, неадекватна антикоагулянтна терапія або її раптове скасування, загострення ревматизму, септичний ендокардит та ін.

Пізній септичний ендокардит(сюди відносять всі випадки ендокардиту, що виник через 3-6 місяців після операції і не пов'язаного з госпітальним інфікуванням) є одним з найважчих ускладнень. Некупована, незважаючи на адекватну антибіотикотерапію, інфекція, розвиток СН, системні тромбоемболії не тільки призводять до повної втрати працездатності оперованих, а й закінчуються смертю в середньому у 65% хворих. Частота цього ускладнення становить 3,9-6,0%, максимальна частина випадків припадає на перші 2 роки після операції. Хворі з підозрою на інфекційний ендокардит штучних клапанів серця потребують госпіталізації для підтвердження діагнозу та хірургічного втручання при неефективності консервативної терапії. Видалення ураженого клапана та його протезування є основним способом хірургічного лікування. За даними Г. І. Цукермана та співавт. (1993), добрі результати реоперації через 5 років становлять 50%. Основними причинами несприятливих наслідків є прогресування міокардіальної недостатності та некупована інфекція.

Утворення паравальвулярної фістули пов'язане з прорізуванням частини швів, що фіксують штучний клапан серця (ІКС). Сприятливими моментами є пухкість тканин фіброзного кільця, кальциноз, інфекційний ендокардит. Фістула, як правило, виникає у перші місяці або через 1-2 роки, рідше – у віддаленому періоді, до 10 років. У середньому частота цього ускладнення становить 17%. Розпізнавання в більшості випадків не становить труднощів. Діагноз ставиться на підставі появи систолічного шуму при парамітральній та діастолічній при парааортальній фістулах, гемолітичній анемії, периферичних симптомів мітральної або аортальної недостатності та підтверджується даними ехокардіографії. Лікування – реоперація.

Дисфункція ІКС. Причини її - механічне зношування протезу, періодичне заклинювання елемента протеза, утворення великих пристінкових тромбів, що «наповзають» на протез, кальцинація. Підозрілими на дисфункцію ознаками є:
- скарги на напади аритмій, непритомність;
- періодичне випадання пульсу при ритмічній діяльності серця;
- Зміна амплітуди тонів клапана;
- поява непостійних і варіюючих шумів, вібрації;
- будь-яка зміна звичної аускультативної картини та ін.

Наявність дисфункції ІКС будь-якого генезу під час підтвердження
Діагноз є показанням до реоперації.

Стабільність хороших результатів реоперації з приводу параклапанної фістули та дисфункції ІКС при неінфекційному генезі досягає 78% при 5-річному періоді спостереження.

Рестеноз, за ​​даними Б.А.Константинова (1981), виникає у 11-20% оперованих. Після закритої мітральної коміссуротомії пік утворення рестенозу припадає на 6-й рік, після відкритої – на 10-й рік. Причини рестенозу загальновідомі: неадекватне усунення стенозу за першої операції, повторні атаки ревматизму, інфекційні ускладнення та інших.

Діагностується стеноз щодо повернення суб'єктивних та об'єктивних ознак вади. У ряді випадків погіршення у стані хворого може бути зумовлене приєднанням нової вади. При рестенозі показано повторне хірургічне втручання – технічно складніше, але має безперечні переваги перед консервативним лікуванням у поліпшенні якості життя хворого та його тривалості.

Специфічним ускладненням є виникнення у кардіохірургічних хворих на психічні порушення - кардіофобії, почуття безпредметної тривоги, іпохондричного синдрому, депресії. Частота цих порушень у оперованих із приводу пороку сягає 26% і від. Після операції вони
потребують консультації психотерапевта для лікування та психологічної реабілітації.

Критерії та орієнтовні терміни ВУТ.
Тимчасова непрацездатність встановлюється хворому з вадами серця на весь період інструментального обстеження, передопераційної підготовки, хірургічного лікування та подальшої медикаментозної, фізичної та психологічної форм реабілітації в умовах реабілітаційного центру та санаторію. Тривалість її залежить від тяжкості пороку, стану до операції, обсягу оперативного лікування та його адекватності, ускладнень, темпів розвитку симптомів. Тому правильніше орієнтуватися не так на середні терміни тимчасової непрацездатності, але в об'єктивну оцінку прогностичних чинників і критерії відновлення працездатності.

При сприятливому прогнозі - ізольованому пороку, невеликому обсязі операції, виконаної до розвитку важких органічних змін у серці та легенях, позитивному динаміці гемодинамічних порушень відсутності тяжких ускладнень - доцільне лікування з тимчасової непрацездатності в межах 10 міс. до повного чи часткового відновлення працездатності з направлением_на МСЕ при незавершеному лікуванні, чи раціонального працевлаштування (за наявності протипоказаних чинників у характері та умов праці основний професії хворого).

У хворих із сумнівним та обтяженим прогнозом після ефективної операції та при незадовільних результатах лікування тривалість тимчасової непрацездатності не повинна перевищувати 4 місяців з подальшим направленням на МСЕ.

Показниками відновлення працездатності хворого після операції можуть бути:
- нормалізація гематологічних та біохімічних показників;
- клінічні ознаки поліпшення стану, позитивна динаміка та стабілізація показників гемодинаміки (легенева гіпертензія не більше І ступеня, ПК не вище за IIA стадії), підтверджених даними ЕКГ, кардіографії, ФКГ, рентгенографії, тетраполярної реографії;
- закінчене лікування ускладнень без тяжких наслідків;
I та II ФК з NYHA;
- Психологічна реадаптація з позитивною установкою на працю.

Протипоказані види та умови праці:
- робота з постійною значною фізичною напругою, тривалою ходьбою та швидким темпом; надалі, з підвищенням толерантності до навантажень, режим може бути розширений;
- робота в несприятливих виробничих умовах (високі та низькі температури, перепад температури та тиску, висока вологість, запиленість та загазованість приміщень, протяги);
- робота на висоті, у рухомих механізмів, керування транспортними засобами, особливо оперованим з приводу аортальних вад у зв'язку з можливим розвитком гострої мозкової або коронарної недостатності.

Покази для направлення на МСЕ.
Після хірургічного лікування придбаних вад на МСЕ прямують хворі:
- зі сприятливим прогнозом при незавершеному лікуванні для продовження терміну тимчасової непрацездатності понад 10 міс та при ефективному закінченому лікуванні, якщо вони потребують значного зменшення обсягу роботи, зміни професії або придбання нової;
- оперовані в III та IV стадіях пороку, з приводу багатоклапанних пороків, що перенесли протезування клапана, для компенсації або поліпшення кровообігу, у яких необхідний тривалий період;
- з обтяженим прогнозом, при неповній корекції пороку, що зберігаються виражених змінах гемодинаміки, з тяжкими ускладненнями післяопераційного періоду та при незадовільних результатах хірургічного лікування, будь-яка професійна праця яким протипоказана.

Стандарти обстеження при направленні на МСЕ після операції:
- клінічний аналіз крові;
- коагулограма;
- біохімічні дослідження крові (С-реактивний білок, протеїнограма, сіалові кислоти, дифеніламінова кислота, фібриноген, амінотрансферази та ін.);
- основні показники гемодинаміки та функція зовнішнього дихання у спокої та з навантаженням;
- ЕКГ у динаміці, ФКГ, ехокардіограма; рентгенограма органів грудної клітки в динаміці;
- Дані велоергометрії;
- Посів крові (при необхідності).

Усі оперовані хворі повинні мати докладну виписку з історії хвороби із зазначенням характеру операцій, ускладнень, даних інвазивних методів дослідження, прогностичної оцінки результатів кардіохірургом. Залежно від характеру ускладнення необхідні укладання психолога, невропатолога; при порушенні гемодинаміки в головному мозку – РЕГ, ЕЕГ, допплеросонографія.

Критерії визначення груп інвалідності.
ІІІ група інвалідностіпісля операції на серці встановлюється при стійкому помірному обмеженні життєдіяльності в будь-якому та її проявах хворим:
- з I та II ФК після пластичних операцій, коміссуротомії на 2-му році після операції без тяжких ускладнень, які регулярно отримують протирецидивну та симптоматичну терапію, але зайняті у професіях тяжкої та середньої тяжкості фізичної праці, а при III ФК - у всіх професіях фізичної праці і при значних нервово-емоційних перевантаженнях або не мають професії за обмеженої можливості (І та ІІ ступеня) навчання у навчальних закладах загального типу;
- після протезування клапанів через 1 рік після операції, без тромбоемболічних та інфекційно-септичних ускладнень, при легеневій гіпертензії (ЛГ) не більше І ступеня, ПК не більше ІІА стадії;
- зі стійкими залишковими проявами пороку після операції або його ускладнень (НКІІ стадії, хронічна коронарна та кардіоцеребральна недостатність І ступеня, порушення ритму), які суттєво обмежують обсяг виробничої діяльності.

Підставою для визначення ІІ групиінвалідності після операції є виражені обмеження життєдіяльності, що зберігаються або виникли в результаті неефективного втручання або ускладнень, коли трудова діяльність може здійснюватися в спеціально створених умовах.

II група встановлюється хворим:
- оперованим у IV стадії пороку при дилатованому серці з ЛГ ІІ ступеня та НК ІІ та ІІІ стадії на момент огляду або коронарною недостатністю ІІ ступеня;
- з миготливою аритмією, гемодинамічно значущою (при ПК не менше IIБ стадії) або ускладненою повторними тромбоемболії в анамнезі;
- після протезування клапанів та реконструкції при багатоклапанних пороках у перший рік після операцій;
- із встановленим після операції поточним ревматичним процесом або септичним ендокардитом;
- з тяжкими ускладненнями післяопераційного періоду (ендокардити, тромбоемболії), не усуненими лікуванням у період тимчасової непрацездатності;
- вимагають повторної операції з приводу рестенозу, параклапанної фістули, дисфункції клапана, «ендокардиту протеза», який не купується консервативним лікуванням.

I група інвалідностівизначається хворим із різко вираженим зниженням життєдіяльності, несприятливим прогнозом, що втратив здатність самообслуговування. Причиною цього можуть бути:
- неефективне хірургічне лікування із збереженням та (або) прогресуванням тяжких порушень гемодинаміки та дистрофічних змін органів;
- тяжкі наслідки тромбоемболій мозкових та коронарних судин;
- Прогресування патологічного процесу при неможливості повторного хірургічного лікування з розвитком НК III стадії.