Результати пошуку за "соматичні показники". Здоров'я та його визначення Матеріали та методи дослідження

Козявіна Крістіна Юріївна, Камишева Катерина Сергіївна

Оцінити стан здоров'я можна, знаючи конституційний тип людини, яка є показником фізичних та функціональних можливостей організму. Морфологічним виразом конституційного типу людини є соматотип, знаючи його можна прогнозувати особливості реакції організму на вплив різних факторів довкілля. Соматотип визначається можливостями серцево-судинної та дихальної систем, що є показником соматичного рівня здоров'я підлітка. Гіпотеза дослідження: додаткові фізичні навантаження (заняття різними видами спорту, танцями) впливають на показник соматичного здоров'я людини та формування соматотипу у дівчаток-підлітків. Ціль:виявити вплив додаткових фізичних навантажень (заняття різними видами спорту, танцями) на показники соматичного здоров'я дівчат віком 15 – 17 років залежно від соматотипу. Методи дослідження:експрес-оцінка безпечного рівня здоров'я за Г.Л. Апанасенка , центильний метод, статистичний аналіз , соціальне опитування. Наукова новизна:при огляді літератури, матеріалів інтернету нам не вдалося знайти досліджень та статистичних даних щодо визначення показників соматичного здоров'я та соматотипів у дівчаток-підлітків, вплив та значення додаткових фізичних навантажень (заняття різними видами спорту, танцями) на ці показники у місті Брянську. Практична значимість: отримані результати можуть бути корисними для оцінки стану рівня соматичного здоров'я у дівчаток-підлітків МБОУ «Гімназія №3» м. Брянська. Знання, отримані для дослідження, дозволяють підвищити мотивацію до занять фізичної культурою, спортом і є профілактикою гіподинамії. Дані дослідження відіграють важливу роль для формування знань про важливість ведення здорового способу життя.

Завантажити:

Попередній перегляд:

МУНІЦИПАЛЬНЕ БЮДЖЕТНЕ ЗАГАЛЬНООСВІТНЕ

УСТАНОВА «ГІМНАЗІЯ №3» м. Брянськ

Проектно-дослідницька робота

«Вплив фізичного навантаження

на показник соматичного здоров'я та

визначення соматотипу у дівчаток-підлітків»

для участі у Сьомій науково-практичній конференції проектних та дослідницьких робіт

учнів медико-біологічних класів

шкіл-партнерів Першого МДМУ ім. І.М. Сєченова.

Предметна область - біологія

Козявіна Крістіна Юріївна

Камишева Катерина Сергіївна

Керівник: Бабич Олена Вікторівна

Посада: учитель біології

м. Брянськ

2014

1. Введення

1.1. Актуальність …………………………………………………………….3

1.4. Завдання. …………………………………………………………………....3

1.3. Мета ……………………………………………………………………....3

1.2. Гіпотеза дослідження ………………………………………………….3

1.4. Завдання …………………………………………………………………...3-4

1.5 Об'єкт дослідження ………………………………………………….....4

1.6. Методи дослідження …………………………………………………...4

1.7. Наукова новизна …………………………………………………………4

1.8. Практична значущість ……………………………………………….4

2.1. Сучасні ставлення до конституції людини ………………4-5

2.2. Поняття соматичного здоров'я ……………………………………...5-6

3.1. Експрес оцінка безпечного рівня здоров'я за Г.Л. Апанасенко..6-7

3.2. Центильний метод ……………………………………………………..6-7

4.1. Практична частина: проведення дослідження………………………7-8

4.2. Аналіз отриманих даних …………………………………………..8-10

6. Список літератури ………………………………………………...11

5. Висновки………………………………………………………………11

1. Введення

1.1. Актуальність : в даний час привертає увагу проблема збереження та зміцнення здоров'я у підлітків Не треба переконувати суспільство, що дозовані фізичні навантаження покращують стан здоров'я людини. Згідно з науковими дослідженнями, до кінця минулого століття 75% випускниць шкіл мали різні хронічні захворювання, порушення опорно-рухового апарату, відхилення у темпах статевого дозрівання, а також спостерігалося зниження загальної рухової активності. У зв'язку з цим темою нашої роботи став «Вплив фізичного навантаження на показник соматичного здоров'я та визначення соматотипу у дівчаток – підлітків».

Оцінити стан здоров'я можна, знаючи конституційний тип людини, яка є показником фізичних та функціональних можливостей організму. Морфологічним виразом конституційного типу людини є соматотип, знаючи його можна прогнозувати особливості реакції організму на вплив різних факторів довкілля. Соматотип визначається можливостями серцево-судинної та дихальної систем, що є показником соматичного рівня здоров'я підлітка.

1.2. Гіпотеза дослідження: додаткові фізичні навантаження (заняття різними видами спорту, танцями) впливають на показник соматичного здоров'я людини та формування соматотипу у дівчаток-підлітків.

1.3. Ціль: виявити вплив додаткових фізичних навантажень (заняття різними видами спорту, танцями) на показники соматичного здоров'я дівчат віком 15 – 17 років залежно від соматотипу.

1.4. Завдання: 1. Вивчити теоретичний матеріал та освоїти методики визначення соматотипів та показників соматичного здоров'я у дівчаток-підлітків 15 – 17 років. 2. Провести дослідження щодо визначення соматотипів (центильний метод) та соматичного здоров'я (експрес-оцінка безпечного рівня здоров'я за Г.Л. Апанасенком) 3. З'ясувати взаємозв'язок між рівнем соматичного здоров'я та соматотипом у дівчаток-підлітків у зв'язку з фізичними навантаженнями (додатковими заняттями) різними видами спорту, танцями).

1.5. Об'єкт дослідження:дівчинки-підлітки 15-17 років.

1.6. Методи дослідження:експрес-оцінка безпечного рівня здоров'я за Г.Л. Апанасенка, центильний метод, статистичний аналіз, соціальне опитування.

1.7. Наукова новизна:при огляді літератури, матеріалів інтернету нам не вдалося знайти досліджень та статистичних даних щодо визначення показників соматичного здоров'я та соматотипів у дівчаток-підлітків, вплив та значення додаткових фізичних навантажень (заняття різними видами спорту, танцями) на ці показники у місті Брянську.

1.8. Практична значимість: отримані результати можуть бути корисними для оцінки стану рівня соматичного здоров'я у дівчаток-підлітків МБОУ «Гімназія №3» м. Брянська. Знання, отримані для дослідження, дозволяють підвищити мотивацію до занять фізичної культурою, спортом і є профілактикою гіподинамії. Дані дослідження відіграють важливу роль для формування знань про важливість ведення здорового способу життя.

2. Огляд літератури з обраної теми

2.1. Сучасні уявлення про конституцію людини

Здоров'я – це повне фізичне, психічне та соціальне благополуччя, відсутність хвороб та фізичних дефектів (за визначенням ВООЗ). Воно характеризується анатомічними характеристиками, антропометричними, фізіологічними та біохімічними показниками та фізичним розвитком. На фізичний розвиток впливають: спадковість, довкілля та соціально-економічні чинники, умови праці та побуту, харчування, фізична активність (заняття спортом).

За сучасними уявленнями, під терміном «конституція» розуміється цілісність морфологічних та функціональних ознак організму. Соматотипування – поєднання індивідуальних конституцій щодо спільності будови тіла. Для визначення соматотипу використовують антропометричні виміри. Соматотипи визначають фізичний розвиток людини, характеризують особливості його обміну речовин, розвиток кісткової, м'язової чи жирової тканини, особливості психіки та схильність до певних захворювань. Знаючи соматотип, можна правильно побудувати свої тренування, підібрати дієту, не допускати розвитку захворювань, характерних для вашого соматотипу.

2.2. Поняття соматичного здоров'я

При оцінці рівня здоров'я використовують діагностику визначення за прямими показниками, що включає оцінку енергопотенціалу організму. Основним його показником є ​​соматичне здоров'я - стан, при якому у людини відбувається саморегуляція функцій організму, узгодженість фізіологічних процесів та адаптація до зовнішніх факторів. Основою соматичного здоров'я є біологічна програма індивідуального розвитку людини, резерв клітин, тканин, органів, систем, що забезпечують пристосування організму до впливу різних факторів. Оцінюючи соматичного здоров'я використовують метод кількісної оцінки індивідуального здоров'я. Найбільшу діагностичну ефективність має метод оцінки енергопотенціалу біосистеми за Г.Л. Апанасенко.

3. Методика збору та обробки матеріалу

Діагностика здоров'я має на увазі вимірювання та оцінку різноманітних фізіологічних параметрів, які можуть бути кількісно виміряні - росто-вагове співвідношення, артеріальний тиск та інші. Вони мають високу діагностичну ефективність, відображають стан здоров'я суб'єкта та дозволяють прогнозувати зміну здоров'я в майбутньому.

3.1. Експрес оцінка безпечного рівня здоров'я за Г.Л. Апанасенка

У 1992 р. Г.Л. Апанасенко розробив експрес-систему оцінок адаптивних можливостей організму щодо скринінгових досліджень, які потребують складного устаткування. Вона включає такі показники: стан серцево-судинної системи у спокої та у відновному періоді після фізичного навантаження, масу та довжину тіла, систолічний артеріальний тиск, ЖЕЛ, силу кисті, ЧСС, час відновлення пульсу після стандартизованого навантаження.

Автор запроваджує поняття "безпечного рівня" соматичного здоров'я, що визначається величиною аеробного енергопотенціалу. Цей рівень дорівнює 40 - 42 мл/кг/хв для чоловіків та 33 - 35 мл/кг/хв для жінок. Нижче цього рівня можлива активація ендогенних факторів ризику та формування хронічних соматичних захворювань.

3.2. Центильний метод

Оцінити фізичний розвиток можна з допомогою центильних таблиць. Даний метод об'єктивний, коректний, простий у використанні та дозволяє стежити за динамікою антропометричних даних, побачити зміни показників залежно від віку, дозволяють порівняти індивідуальні антропометричні величини зі стандартними табличними даними, що отримуються під час масових обстежень.

Якщо результати відповідають: 97 центилей – високий рівень розвитку; 90 центилів - вище від середнього; 75 – 25 центилів – середня; 10 центилів - нижче від середнього; 3 центилі – низький розвиток. (Додаток 7.4) Фізичний розвиток вважається гармонійним, якщо антропометричні показники відповідають одному центильному ряду, допускається відхилення в межах сусіднього центилю. Велика різниця свідчить про негармонійний розвиток. Гармонійність фізичного розвитку можна оцінити, використовуючи двомірний квадрат гармонійності, в якому є шкали довжини і маси тіла, необхідно знайти місце припинення центильних рядів маси та довжини тіла (Додаток 7.4.).

Темповий соматотип – це характеристика темпу зростання дитини, визначена з урахуванням номерів центильних оцінок і відбиває біологічний вік дитини. Соматотип обчислюється як сума номерів центильних інтервалів (віково-статевої шкали) для довжини, маси тіла та кола грудної клітки. Виділяють 3 види темпів вікового розвитку: мікросоматичний тип (уповільнений темп вікового розвитку), мезосоматичний тип (середній темп зростання), макросоматичний тип (прискорений темп розвитку).

4. Проведення дослідження, аналіз, висновки

4.1. Практична частина: проведення дослідження

Визначення рівня соматичного здоров'я проводилося за методом Г. Л. Апанасенка на 53 школярках 15-17 років, які проживають у м. Брянську та навчаються у МБОУ «Гімназія №3». Оцінка соматичного здоров'я визначалася шляхом переведення кількісних показників (індексів) у бали, їхня сума відповідала певному рівню аеробного енергопотенціалу. У ході роботи було виміряно довжину тіла (ДТ, см), масу тіла (МТ, кг), коло грудної клітки під час паузи (ОГК, см), частоту серцевих скорочень (ЧСС, уд/хв.), артеріальний тиск (АДС, мм.рт.ст.), життєвої ємності легень (ЖЕЛ, мл), м'язової сили робочої руки (МСР, кг).

Були розраховані такі індекси: вагово-ростовий індекс (ВРІ) оцінювався за центильними таблицями; життєвий індекс ЖІ = ЖЕЛ: МТ (мл / кг); силовий індекс СІ = МСР: МТ (%); індекс Робінсона ІРоб = (ЧССхАДС): 100 (ум. од.); індекс Руф'є (ІРуф) – реакція серцево-судинної системи на дозоване фізичне навантаження (30 присідань за хвилину).

Соматотип оцінювали за сумою номерів центильних інтервалів, отриманих для довжини, маси тіла та кола грудної клітки:

1. Мікросоматичний – сума балів від 3 до 10.

2. Мезосоматичний – сума балів від 11 до 17. Даний тип можна розділити на 2 підтипи: а) мікромезосоматичний – сума від 11 до 13 балів; б) макромезосоматичний – сума від 14 до 17 балів.

3. Макросоматичний – сума балів від 18 до 24. Усі показники були статистично опрацьовані з обчисленням середніх величин.

4.2. Аналіз отриманих даних

1. Найбільшу питому вагу мають школярки з мезосоматотипом (68,5%), з мікро- та макросоматипом зустрічаються рідше (2,9%; 28,6% відповідно). (Додаток 7.1. Таблиця 1)

2. Середні значення морфофункціональних показників дівчаток із різними соматотипами наведено у Додатку 7.1. Таблиця 2. Середні значення довжини (ДТ) та маси тіла (МТ), кола грудної клітки (ОГК) знаходяться в межах середньої вікової норми. У дівчаток з мікросоматів значення нижче середнього, а у макросоматів - вище за середнє, з мезосоматів - середній ступінь вагоростового співвідношення і відповідає нормі.

3. При оцінці фізичного розвитку (Додаток 7.1. Таблиця 3) з'ясовано, що мікросоматики мають уповільнений тип розвитку та низький показник соматичного здоров'я, мезосоматики – нормальний темп розвитку та показник здоров'я нормальний і нижчий від середнього, макросоматики – відрізняються випереджаючим розвитком та показником здоров'я нижче середнього . Нормальний та середній показник здоров'я пояснюється тим, що більшість дівчаток із мезосоматотипом додатково займаються волейболом, баскетболом, плаванням, фітнесом, черлідингом, легкою атлетикою, танцями. (Додаток 7.2. Діаграма 1). Дівчатка-підлітки з мікро-, макро- та мезосоматотипом з негармонійним розвитком додаткового фізичного навантаження не мають.

4. Наші результати показали тенденцію збільшення значення життєвого об'єму легень (ЖЕЛ) у ряді мікро-, мезо- та маркосоматиків.

5. Середні групові значення життєвого індексу відповідають середньому або нижньосередньому рівню.

6. Дані по м'язовій силі руки дівчаток різних соматотипів перебувають у одному інтервалі і мають середнє значення за даною ознакою.

7. У макро- та мікросоматиків відзначаються вищі значення ЧСС, т.к. серцевий м'яз працює в найменш економному режимі та діапазон компенсаторних можливостей обмежений. Відмінності у значеннях АДС між дівчатками з різними соматотипами не виявлено.

8. Важливий показник енергопотанціалу організму – індекс Робінсона (ІРоб) – характеризує систолічну роботу серця. Чим нижче іРоб у спокої, тим вище максимальні аеробні здібності та рівень соматичного здоров'я. Отримані дані у мікро-, макросоматиків мають високі значення іРоб, ми відносимо до групи осіб зі зниженими функціональними резервами серцево-судинної системи (ССС).

9. Індекс Руф'є (ІРуф) показує адаптаційні можливості ССС у відповідь на дозоване фізичне навантаження. У дослідженні у всіх дівчаток і Руф показав рівень резерву функції ССС нижче середнього. Найкращі результати спостерігаються у макромезосоматиків та макросоматиків.

10. Середнє значення соматичного здоров'я у всій вибірці можна охарактеризувати як середнє і нижче за середнє. Дівчатка-підлітки з різними типами статури відрізняються за рівнем соматичного здоров'я (Додаток 7.1. Таблиця 3). Середній і вищий за середній рівень соматичного здоров'я показують дівчатка з мезосоматотипом, які мають додаткові фізичні навантаження. Дівчатка з мікро- та макромезосоматотипом, які не мають додаткового фізичного навантаження, мають низький і нижчий за середній рівень соматичного здоров'я (Додаток 7.1. Таблиця 2).

5. Висновки

1. Ми провели дослідження щодо визначення соматотипів та рівня соматичного здоров'я за допомогою центильного методу та експрес-оцінки безпечного рівня здоров'я за Г.Л. Апанасенка.

2. Виходячи з нашого дослідження, фізичні навантаження впливають на рівень соматичного здоров'я та соматотипи дівчаток-підлітків, їх антропометричні показники.

6. Список літератури

1. Апанасенко, Г.Л., Попова, Л.А. Медична валеологія/Г.Л. Апанасенко, Л.А. Попова. - Ростов н / Д.: Фенікс, 2000. - 248 с.

2. Куїнджі, Н.М. Валеологія: Шляхи формування здоров'я школярів: Методичний посібник/Н.М. Куїнджі. - М.: Аспект Прес, 2000. - 139 с.

3. Нікітюк, Б.А. Конституція людини/Б.А.Нікітюк.-М.: ВІНІТМ,1996.

4. Ярославський педагогічний вісник – 2012 – №2 – Том III

6. https://ua.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B4%D0%BE%D1%80%

7. Додаток

7.1. Таблиці

Таблиця 1 . Питома вага соматотипів

Мікросоматотип

Мезосоматотип

Макросоматотип

кількість учнів

Відсоток

2,9 %

68,5

28,6%

Таблиця 2. Морфофункціональні показники дівчаток-підлітків 15 – 17 років

Показник

Мікросоматотип

Мезосоматотип

Макросоматотип

Вся вибірка

мікромезосоматотип

макромезосоматотип

Кількість

МТ, кг

49,7

64,55

52,1

ДП, см

161,3

166,4

172,1

162,95

ОГК, см

78,5

82,4

87,8

94,6

85,82

ЧСС, уд/хв

75,7

77,2

79,97

АДС, мм.рт.ст.

114,9

114,48

ЖЕЛ, л

2,03

2,685

2,72

3,16

2,648

МСР, кг

24,6

25,8

24,1

ЖИ

53,42

49,7

51,78

СІ

0,52

0,49

0,45

ІРоб

87,8

88,69

89,87

Іруф

10,8

10,1

10,05

БРИНИ

нижче за норму

норма 100%

норма – 76,52%

випереджальний розвиток - 5,88%

негармонійний розвиток – 17,6 %

норма – 20%

випереджальний розвиток - 70%

негармонійний розвиток – 10 %

Відсутнє

Таблиця 3. Рівень соматичного здоров'я дівчаток залежно від соматотипу (кількість обстежених)

Характеристика групи

Рівень соматичного здоров'я (кількість осіб)

За Апанасенком

низький

нижче середнього

середній

вище середнього

високий

Вся вибірка

Мікросоматотип

3 низький

Мікромезосоматотип

7,5 нижче середнього

Макромезосоматотип

11,6 середня

Макросоматотип

4,3 нижче за середній

7.2. Діаграми

Діаграма 1. Соціальне опитування «Наявність додаткових занять різними видами спорту, танцями?»

7.3. Проведення вимірів

1. Довжина тіла (ДП, см)

Вимірювання зростання стоячи за допомогою дерев'яного ростоміра проводилися наступним чином: досліджуваний стає на майданчик ростоміра спиною до стійки зі шкалою і стосується її трьома крапками - п'ятами, сідницями та міжлопатковим простором. Голова повинна бути трохи нахилена так, щоб верхній край зовнішнього слухового проходу і нижній край очниці розташовувалися по одній лінії, паралельній підлозі. Вимірює стає збоку від досліджуваного і опускає на його голову планшетку, що ковзає за сантиметровою шкалою. Відлік проводять по нижньому краю планшетки.

2. Маси тіла (МТ, кг)

Зважування проводилося на звичайних десяткових медичних терезах. Досліджуваний повинен стояти нерухомо на середині майданчика ваги.

3. Кола грудної клітки під час паузи (ОГК, см)

Вимірювання кола грудної клітки проводили прогумованою сантиметровою стрічкою у трьох положеннях: у стані спокою, при повному вдиху та максимальному видиху. Досліджуваному запропонували розвести руки убік. Сантиметрову стрічку накладали так, щоб ззаду вона проходила під нижніми кутами лопаток та над молочною залозою за місцем прикріплення IV ребра до грудини; після накладання стрічки досліджуваний опускав руки.

4. Частоти серцевих скорочень (ЧСС, уд/хв.)

Вважали кількість ударів серця за хвилину.

5. Артеріального тиску систолічного (АДС, мм рт. ст.)

Вимірювали за допомогою тонометра.

6. Життєвої ємності легень (ЖЕЛ, мл). Спірометрія – метод, за допомогою якого визначають життєву ємність легень. Вимір проводили за допомогою портативного спірометра.

Досліджуваний стає обличчям до спірометра, бере мундштук із гумовою трубкою до рук. Потім, зробивши попередньо 1-2 вдихи та видиху, швидко набирає максимальну кількість повітря і плавно видує його. Дослідження проводили тричі поспіль; відзначали найкращий результат.

7. М'язова сила робочої руки (МСР, кг)

Динамометрія – метод, за допомогою якого визначають м'язову силу кистей та силу м'язів розгиначів спини. Ручний динамометр є еліпсоїдною сталевою пластинкою, стискання якої показує силу м'язів, виражену в кілограмах. Динамометр брали в пензель. Руку витягували убік та максимально стискали. Ручну силу відзначали для кожного пензля окремо. Дослідження для кожного пензля проводили 3 рази та записували кращий результат.

7.4. Центильні таблиці

Таблиця 4 Двовимірний квадрат гармонійності

7.5. Центильні оцінки

7.6. Фізична користь вправ

1. М'язи та зв'язки зміцнюються, тому змінюється форма тепу. Коли м'язи у хорошому стані, тканини тіла не провисають.

2. При енергійних заняттях можливе зниження ваги.

3. Підвищується тонус м'язів, вони стають витривалішими. Посилення припливу крові допомагає впоратися зі слабкістю та втомою.

4. Набагато збільшується ефективність роботи серцевого м'яза. Зростає об'єм крові, що перекачується з кожним ударом серця. Тому йому доводиться менше працювати, щоб забезпечувати все тіло кров'ю та задовольняти потребу у ній м'язів. В результаті знижується пульс як під час спокою, так і при активній діяльності.

5. Поліпшення кровообігу призводить до утворення у тканинах тіла додаткових капілярів, тобто підвищується постачання органів кров'ю.

6. Зростає також ефективність роботи легких та дихальних м'язів. Поліпшення кровопостачання прискорює обмін вуглекислого газу на кисень; збільшується місткість легень.

7. Зміцнюються кістки і суглоби, вони менш схильні до ушкоджень і втоми.

8. Поліпшення загального стану м'язів та суглобів сприяє покращенню постави. Тому знижується ймовірність захворювань спини та м'язових болів.

9. М'язи зміцнюються, що підвищує точність та впевненість у русі. Знижується небезпека травм, наприклад, при падіннях.

10. Тіло звикає слухняно підкорятися уявним сигналам, покращується координація та реакції нервової системи.

11. Прискорення кровообігу призводить до швидкого виведення з організму відходів життєдіяльності, що добре позначається на стані шкіри.

12. Змінюється метаболізм, знижується вміст жирів та цукру в крові.

Останню групу соматичних симптомів у душевнохворих ми досі не можемо пов'язати з будь-якими факторами психічної природи. Очевидно, вони служать соматичними ознаками хворобливих соматичних процесів, які водночас є джерелом психічної хвороби чи, у разі, перебувають із нею у зв'язку. Це не симптоми певної соматичної хвороби (наприклад мозкового процесу); ми відносимо їх до соматичних ознак, фізичних симптомів психозу, але не можемо розпізнати в них ознак будь-якого відомого розладу. Так, у хворих на шизофренію (рідше - у хворих на інші душевні хвороби) виявляються окремі посилені рефлекторні реакції, зміни зіниць, набряки, ціаноз рук і ніг, посилене виділення поту зі специфічним запахом, "сальне обличчя", характерна пігментація, трофічні розлади. Все те, що доступне прямому спостереженню, поступово і методично доповнюється спеціальними даними, що стосуються динаміки зміни ваги тіла, затримок менструації і т. д. Останні десять років фізіологічні дослідження здійснюються з урахуванням усіх досягнень сучасної медицини. Дещо виявлено випадково у нескінченній масі накопичених даних; але є такі знахідки, які дають ясне уявлення про соматичних явищах, продукованих фізіологічними процесами при психозі. Наведемо кілька прикладів.

(а) Вага тіла

Коливання ваги тіла у психічно хворих досягають величезних значень; цей соматичний симптом характеризується багатозначністю. При гострому психозі можливе повне виснаження та глибокий маразм, тоді як при виході із гострої фази – значне збільшення ваги тіла; таким чином, зміна ваги тіла може бути важливим показником, як протікає хвороба. Вага тіла зростає при одужанні, а також на початку хронічної деменції, яка може наступити після гострої фази (отже збільшення ваги без поліпшення психічного стану – це небезпечний симптом). В останньому випадку іноді спостерігається явна схильність до переїдання і обрюзгший habitus. Втрата ваги до 20 фунтів і більше спостерігається при тяжких психічних потрясіннях, тривалих депресивних станах, найрізноманітніших нервових розладах. В окремих випадках складно визначити, чи слугує зміна ваги тіла переважно супроводом хворобливого соматичного процесу, відповідального також і за психічні розлади, чи воно є прямим наслідком самих психічних подій. Очевидно, зустрічаються зв'язки обох типів. Я неодноразово спостерігав хворих із травматичними неврозами, які щоразу, потрапляючи до лікарні, втрачали – незважаючи на відмінне харчування – по кілька кілограмів; ймовірно, це відбувалося тому, що ситуація щоразу викликала у хворих почуття крайнього відчаю.



Райхардт досліджував зв'язок між вагою тіла та перебігом мозкових чи душевних захворювань. За його даними, вага тіла і стан психіки виявляють значний захід взаємної незалежності, так що скільки-небудь надійні співвідношення встановити неможливо. Наприклад, він спостерігає серйозні коливання при деяких гострих психозах; для станів недоумства та кінцевих станів, взагалі-то кажучи, характерна стаціонарна крива ваги тіла, для захворювань мозку (наприклад, паралічу) – часті ендогенні збільшення та зменшення ваги, а для кататонічних синдромів – втрата ваги аж до крайнього виснаження. На противагу флюктуаціям із тривалим періодом, короткочасні флюктуації, як виявилося, обумовлені коливаннями водного обміну організму.

(б) Припинення менструацій

Припинення менструацій – часте явище при психозах. Згідно з підрахунками Хаймана, це явище характеризується такою частотою:

При параної

При істерії, психопатії та дегенеративних станах

При маніакально-депресивному психозі

При dementia praecox (шизофренії)

При параноїдних формах

При гебефренічних формах

При кататонічних формах

При прогресивному паралічі, пухлинах та інших органічних мозкових розладах

Найчастіше менструації припиняються лише після появи психічних симптомів. Часто припинення менструацій збігається із початком втрати ваги. Коли вага починає збільшуватися, менструації відновлюються (так відбувається і при одужанні, і при настанні хронічного недоумства).

(в) Ендокринні розлади

У поодиноких випадках при шизофренії виявляється синдром Ку-Шінга. У міру розвитку шизофренії він зазвичай слабшає. Пухлина гіпофіза виключається. Це показує, що "шизофренічні процеси прагнуть охопити галузь гормональної активності".

(г) Систематичні фізіологічні дослідження щодо виявлення клінічних картин з типовою соматичною патологією

Численні дослідження обміну речовин, аналізи крові, сечі тощо. поки що не піддаються однозначній оцінці. Іноді вони можуть опосередковано вказувати на щось суттєве, але частіше розтягуються до нескінченності і не призводять до чогось цікавого. При деяких формах шизофренії – особливо кататонічної, – а також при паралітичному ступорі метаболізм уповільнений. Завдяки сучасним методам дослідження патології обміну речовин вдалося дійти виявлення деяких фактів, що належать до паралічу, шизофренії, епілепсії, циркулярного психозу.

Надзвичайно докладні та прискіпливі роботи Єссінга відкрили новий розділ. Автор не прагнув до колекціонування великої кількості даних для статистичних зіставлень (такий спосіб може вважатися в кращому разі допоміжним, але не власне дослідницьким). Натомість він ретельно і багатосторонньо, день за днем ​​досліджував кількох хворих; його мета полягала в тому, щоб оцінити зміни у їхньому фізичному стані та порівняти ці зміни з динамікою психічного захворювання. Він прагнув досліджувати не одиничний фізіологічний феномен, а комплексне ціле, включаючи аналіз крові, сечі, фекалій, метаболізму і т. д. Нарешті, він здійснив ретельний відбір випадків: йому було важливо, щоб діагноз був абсолютно однозначним, картини - типовими та зручними для дослідження. Кожен окремий випадок – серед яких є воістину класичні – був описаний ним у всіх подробицях.

Кататонічний ступор починається раптово; пробудження від нього має критичне значення. Перед самим ступором спостерігається легкий руховий неспокій. Показано, що в період неспання мають місце зниження основного обміну, частоти пульсу, кров'яного тиску, вмісту цукру в крові, лейкопенія, лімфоцитоз, накопичення азоту в організмі (цю картину, що спостерігається в період неспання, Ієссінг називає "синдромом накопичення"). На початку ступору виявляються: виразні вегетативні флюктуації (коливання розміру зіниць, частоти пульсу, кольору обличчя, потовиділення, м'язового тонусу). Протягом ступорозного періоду виявляються підвищення основного обміну, частоти пульсу, тиску крові, вмісту цукру в крові; легкий лейкоцитоз, підвищена азотна секреція (Ієссінг називає цю картину "компенсаційним синдромом"). Симптоми періодично повертаються, перемежуючись зі ступором, тривалість якого – два-три тижні.

Аналогічні явища були виявлені Ієссінгом у хворих, які страждають на сппатонічно.і збудженням. Багато випадків ступору і збудження, однак. протікають хаотично. Але автор незмінно виявляв накопичення азоту, вегетативні флюктуації, виділення азоту – причому накопичення азоту завжди відбувається у період неспання.

Задум полягав у тому, щоб виявити фізіодого-хімічний синдром. що характеризується певною внутрішньою сталістю і корелює з конкретними формами кататонічного ступору та збудження. Ієссінг утримується від причинних пояснень (він не намагається відповісти на питання, що є детермінуючим фактором – сома чи психея). Він лише вказує, що маємо справу з результатами періодичної стимуляції стовбура головного мозку. В аномальних станах накопичення азоту, характерне для періоду неспання, переходить у свою протилежність: під час кататонічного ступору або кататонічного збудження має місце свого роду "вилікування" від надлишку азоту.

Потім було здійснено низку досліджень, які вказали нові загадки. а саме - на серйозні зміни, що не мають явних причин того роду, який є звичайним для соматичних хвороб.

Ян і Грефінг виявили згущення крові: усічене утворення червоних кров'яних тілець (збільшення числа еритроцитів і юних форм-кістковий мозок при розтині не жовтий, а червоний) при одночасному зменшенні швидкості руйнування червоних кров'яних тілець. Така картина не спостерігається за жодних інших хвороб. Вони приписали це явище - поряд з деякими іншими соматичними явищами - "повені" ("Uberschwemmuiig") крові якоюсь токсичною речовиною, що утворюється в процесі білкового обміну і надає ту ж дію, що і гістамін у дослідах на тваринах. Усе це виявилося щодо випадків летальної кататонії, яка вже до того була описана досить докладно.

Класична картина летальної кататонії виглядає так: рухове занепокоєння наростає безперервно і неухильно, фізична сила жахливо збільшується, що призводить до саморуйнування. Виникає важкий ціаноз кінцівок. Шкіра кінцівок холодна та вкрита вологою; на багатьох ділянках внаслідок тиску або поштовхів виникають синці, які незабаром перетворюються на жовті плями. Підскочивши кров'яний тиск падає; збудження йде на спад. Хворі лежать знесилені, з напруженим виразом обличчя; їх свідомість, як правило, затьмарена. Хоча шкіра холодна, температура тіла може підскочити до 40 градусів. При розтині причина смерті не виявляється; не виявляються і зміни, які могли б вказувати на якусь суттєву причину виникнення захворювання.

К. Шайд, який вивчав шизофренію, описав іншу картину. Він виявив явне посилення реакції осідання, що в окремі періоди поєднується з підвищенням температури тіла, та симптом підвищеної швидкості утворення та руйнування червоних кров'яних тілець. Зазвичай процеси утворення та руйнування тілець взаємно врівноважуються; при бурхливому гемолізі, зазвичай, утворюється чітко виражена анемія. Не виявляється жодних ознак серйозного соматичного розладу, який міг би лежати в основі такого роду фебрильних епізодів.

У всіх цих роботах йдеться про приватні картини або обмежені типи, але не про пізнання соматопатології шизофренії в цілому. Тому нам не доводиться розраховувати на виявлення загальних закономірностей; на нашу частку залишається невелика кількість класичних випадків і безліч поточних протиріч. Наприклад, Ян і Грефінг не виявляють руйнування червоних кров'яних тілець при летальній кататонії, тоді як Шайд у зв'язку з дослідженням кататонічних епізодів, вказує на щось протилежне: зниження вмісту гемоглобіну і поява продуктів його розпаду.

У зв'язку з усіма цими знахідками природно було б думати про соматичної хвороби, яка поводиться, по суті, так само, як і всі інші соматичні хвороби. На підтвердження цього можна навести тяжкі соматичні симптоми, а в аспекті психології - подібність між шизофренічними переживаннями та переживаннями при отруєнні мескаліном (та іншими отрутами). Це вказує на існування якогось агента, який ще належить виявити як її вихідну причину. Проти цієї гіпотези, однак, свідчить відсутність патологоанатомічних даних, які б вказувати на причину. а також незвичайні відхилення у соматичних показниках – наприклад, у тих, що належать до типології розладів системи кровообігу. Нові знахідки справляють глибоке враження. Їхнє значення все ще не цілком зрозуміле. Багато що зважиться після того, як вдасться з'ясувати, чи можуть ті ж розлади в принципі зустрічатися і у тварин або хвороба в цілому властива лише людині. У будь-якому випадку ми маємо справу з явищем, що відноситься до природи людини, з процесом, що відбувається на рівні тієї основи людського буття, де тілесне і душевне поки що нероздільні.

ЛЕКЦІЯ 6

ПЛАН:

1. Види діагностики, ціль, завдання

2. Показники фізичного розвитку

3. Оцінка функціональної тренованості

4. Самоконтроль

4.1. Суб'єктивні показники самоконтролю

4.2. Об'єктивні показники самоконтролю

ДІАГНОСТИКА - оцінка стану здоров'я.

ДІАГНОЗ - висновок про стан здоров'я.

Основними видами діагностики є:

· Лікарський контроль- комплексне медичне обстеження фізичного розвитку та функціональної підготовленості тих, хто займається фізичною культурою та спортом.

· Педагогічний контроль- планомірний процес отримання інформації про фізичний стан, що займаються фізичною культурою та спортом.

· Самоконтроль- регулярні спостереження за станом свого здоров'я, функціональною та фізичною підготовленістю та їх змінами під впливом занять фізичними вправами та спортом.

Мета діагностики- оптимізація процесу занять фізичною культурою з урахуванням об'єктивної оцінки різних сторін стану займаються.

Завдання діагностики:

1) Лікарський контроль за здоров'ям осіб, які займаються фізичною культурою та спортом;

2) Оцінка ефективності застосовуваних засобів та методів занять;

3) Виконання плану тренувальних занять;

4) Визначення тестів для оцінки підготовленості (фізичної, технічної, тактичної, морально-вольової, теоретичної);

5) прогнозування досягнень спортсменів;

6) Виявлення динаміки спортивних результатів;

7) Відбір талановитих спортсменів.

ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК - природний процес вікової зміни морфологічних та функціональних властивостей організму людини протягом його життя.

Термін «фізичний розвиток» вживається у двох значеннях:

1) як процес, що відбувається в організмі людини в ході природного вікового розвитку та під впливом засобів фізичної культури;

2) як стан, тобто. як комплекс ознак, що характеризують морфофункціональний стан організму, рівень розвитку фізичних здібностей, необхідні життєдіяльності організму.

Особливості фізичного розвитку визначаються за допомогою антропометрії.

АНТРОПОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ - це комплекс морфологічних та функціональних даних, що характеризують вікові та статеві особливості фізичного розвитку.

Вирізняють такі антропометричні показники:

Соматометричні;

Фізіометричні;

Соматоскопічні.

До соматометричних показників відносяться:

· Зріст- Довжина тіла.

Найбільша довжина тіла спостерігається вранці. Увечері, а також після інтенсивних занять фізичними вправами, зростання може зменшитися на 2 см і більше. Після вправ з обтяженнями та штангою зростання може зменшитися на 3-4 см і більше через ущільнення міжхребцевих дисків.


· Вага- правильніше говорити маса тіла.

Вага тіла є об'єктивним показником стану здоров'я. Він змінюється у процесі занять фізичними вправами, особливо у початкових етапах. Це відбувається внаслідок віддачі надлишкової кількості води та згоряння жиру. Потім вага стабілізується, а надалі, залежно від спрямованості тренування, починає зменшуватися або зростати. Контроль за вагою тіла доцільно проводити вранці натще.

Для визначення нормальної ваги використовуються різні вагоростові індекси. Зокрема, у практиці широко використовують індекс Брока, згідно з яким нормальна вага тіла обчислюється наступним чином:

Для людей зростом 155-165 см:

оптимальна вага = довжина тіла - 100

Для людей зростом 165-175 см:

оптимальна вага = довжина тіла - 105

Для людей зростом 175 см і вище:

оптимальна вага = довжина тіла - 110

Більш точну інформацію про співвідношення фізичного ваги і конституції тіла дає метод, який крім зростання враховує також коло грудної клітини:

· Кола- Обсяги тіла в різних його зонах.

Зазвичай вимірюють кола грудної клітки, талії, передпліччя, плеча, стегна тощо. Для вимірювання кіл тіла використовують сантиметрову стрічку.

Окружність грудної клітки вимірюється у трьох фазах: під час звичайного спокійного дихання, максимального вдиху та максимального видиху. Різниця між величинами кіл при вдиху та видиху характеризує екскурсію грудної клітки (ЕГК). Середня величина ЕГК зазвичай коливається не більше 5-7 див.

Кола талії, стегон і т.д. використовуються, як правило, для контролю над фігурою.

· Діаметри- ширина тіла у різних його зонах.

До фізіометричних показників відносяться:

· Життєва ємність легень (ЖЕЛ)- Об'єм повітря, отриманий при максимальному видиху, зробленому після максимального вдиху.

ЖЕЛ вимірюється спірометром: зробивши попередньо 1-2 вдихи, досліджуваний виконує максимальний вдих і плавно видує повітря в мундштук спірометра вщент. Замір проводиться 2-3 рази поспіль, фіксується найкращий результат.

Середні показники ЖЕЛ:

У чоловіків 3500-4200 мл,

У жінок 2500-3000 мл,

У спортсменів 6000–7500 мл.

Для визначення оптимальної ЖЕЛ конкретної людини використовується рівняння Людвіга:

Чоловіки: належна ЖЕЛ = (40хL) + (30хP) - 4400

Жінки: належна ЖЕЛ = (40хL) + (10хP) - 3800

де L - зріст см, P - вага в кг.

Наприклад, для дівчини зростом 172 см, вагою 59 кг оптимальна ЖЕЛ становить: (40 х 172) + (10 х 59) – 3800 = 3670 мл.

· Частота дихання- Число повних дихальних циклів за одиницю часу (пр., За хвилину).

У нормі частота дихання дорослої людини 14-18 разів на хвилину. При навантаженні збільшується у 2-2,5 рази.

· Споживання кисню- кількість кисню, використаного організмом у спокої або при навантаженні за 1 хвилину.

У стані спокою людина в середньому споживає 250-300 мл кисню за 1 хвилину. За фізичного навантаження ця величина збільшується.

Найбільша кількість кисню, яку організм може споживати за хвилину при граничній м'язовій роботі, називається максимальним споживанням кисню (МПК).

· Динамометрія- Визначення згинальної сили кисті.

Згинальна сила пензля визначається спеціальним приладом - динамометром, що вимірюється в кг.

У правшої середні значення сили правої кисті:

Для чоловіків – 35-50 кг;

Для жінок 25-33 кг.

Середні значення сили лівої кисті зазвичай на 5-10 кг менше.

При динамометрії важливо враховувати абсолютну силу і відносну, тобто. співвіднесену з масою тіла.

Для визначення відносної сили результат сили руки множиться на 100 і поділяється на показник ваги тіла.

Наприклад, юнак вагою 75 кг показав силу правого пензля 52 кг.

52 х 100/75 = 69,33%

Середні показники відносної сили:

У чоловіків 60–70% маси тіла;

Жінки мають 45-50% маси тіла.

До соматоскопічних показників відносяться:

· Постава- Звична поза людини, що невимушено стоїть.

При правильної поставиу добре фізично розвиненої людини голова і тулуб знаходяться на одній вертикалі, грудна клітка піднята, нижні кінцівки випрямлені в кульшових та колінних суглобах.

При неправильною поставоюголова злегка нахилена вперед, спина сутула, груди плоскі, живіт випнуто.

· Тип статури- характеризується шириною кістякових кісток.

Розрізняють такі типи статури: астенічний (вузькокістковий), нормостенічний (нормокостний), гіперстенічний (широкісний).

· Форма грудної клітки

Розрізняють такі форми грудної клітки: конічну (надчеревний кут більше прямого), циліндричну (надчеревний кут прямий), сплощену (надчревний кут менше прямого).


Рис 3. Форми грудної клітки:

а – конічна;

б – циліндрична;

в - сплощена;

α - надчеревний кут

Конічна форма грудної клітини й у осіб, які займаються спортом.

Циліндрична форма найчастіше зустрічається у спортсменів.

Сплощена грудна клітина спостерігається у дорослих, які ведуть малорухливий спосіб життя. У осіб із сплощеною грудною клітиною може бути знижена дихальна функція.

Заняття фізичною культурою сприяють збільшенню обсягу грудної клітки.

· Форма спини

Розрізняють такі форми спини: нормальну, круглу, плоску.

Збільшення вигину хребта назад по відношенню до вертикальної осі більш ніж на 4 см називається кіфозом, вперед - лордозом.

У нормі також має бути бічних викривлень хребта - сколіозів. Сколіози бувають право-, лівосторонні та S-подібні.

Одними з основних причин викривлень хребта є недостатня рухова активність та загальна функціональна слабкість організму.

· Форма ніг

Розрізняють такі форми ніг: нормальну, Х-подібну, О-подібну.

розвитку кісток та м'язів нижніх кінцівок.

· Форма стопи

Розрізняють такі форми ступнів: порожнисту, нормальну, сплощену, плоску.


Мал. 6. Форми ступнів:

а - порожня

б - нормальна

в - сплощена

г - пласка

Форму стоп визначають шляхом зовнішнього огляду або відбитків стоп.

· Форма живота

Розрізняють такі форми живота: нормальну, відвислу, втягнуту.

Відвисла форма живота зазвичай викликана слабким розвитком м'язів черевної стінки, що супроводжується опущенням внутрішніх органів (кишківника, шлунка та ін.).

Втягнута форма живота буває в осіб з добре розвиненою мускулатурою при невеликому відкладанні жиру.

· Жировідкладення

Розрізняють: нормальне, підвищене та знижене жировідкладення. Крім того, визначають рівномірність та локальне відкладення жиру.

робити дозований стиск складки, що важливо для точності вимірювання.

Результати пошуку

Знайшлося результатів: 187221 (0,40 сек )

Вільний доступ

Обмежений доступ

Уточнюється продовження ліцензії

1

ДОСЛІДЖЕННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ У РАДГОСП латвійської РСР АВТОРЕФЕРАТ ДИС. ... КАНДИДАТУ ТЕХНІЧНИХ НАУК

ЛАТВІЙСЬКА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА АКАДЕМІЯ

Дисертаційна робота присвячена розробці науково обґрунтованих нормативів витрат на транспортні роботи, що виконуються тракторами та автомобілями в умовах сільського господарства Латвійської РСР, та визначення галузі раціонального використання автомобільного та тракторного транспорту.

Проведений аналіз техніко-економічних показників використання тракторів та автомобілів, об'єму та<...>Виробничі показники вказаних радгоспів значно вищі за середні показники радгоспів республіки<...>Основні техніко-економічні показники використання автомобілів у 1959-1963 роках наводяться в<...>Числові значення 1. Коефіцієнт технічної готовності парку 0,78-0,81 2.<...>Показники зовнішнього енергетичного балансу трактора МТЗ-7МС під час роботи на стерні без додаткового

Передперегляд: ДОСЛІДЖЕННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ У РАДГОСП латвійської РСР.pdf (0,0 Мб)

2

Метою дисертаційної роботи є виявлення резервів підвищення економічної ефективності інтенсифікації виробництва зерна у господарствах Краснодарського краю та в Сенегалі.

<...>В"ка; -., в якості додаткових (приватних)" показників використовують:_.<...> <...>ГУсть-Лабинського району > "Показники" 19G 119 65 1 t 11 1 t 1971"197 5 Г і t o o SS."<...>

Передпроглядання: ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА В КРАСНОДАРСЬКОМУ КРАЇ І СЕНЕГАЛІ.pdf (0,0 Мб)

3

ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА В КРАСНОДАРСЬКОМУ КРАЇ І СЕНЕГАЛІ АВТОРЕФЕРАТ ДИС. ... КАНДИДАТУ ЕКОНОМІЧНИХ НАУК

М.: МОСКІВСЬКА ОРДЕНА ЛЕНІНА І ОРДЕНА ТРУДОВОГО ЧЕРВОНОГО ЗНАМУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА АКАДЕМІЯ ІМЕНІ К. А. ТИМИРЯЗЄВА

Мета та завдання досліджень. Метою дисертаційної роботи є виявлення резервів підвищення економічної ефективності інтенсифікації виробництва зерна у господарствах Краснодарського краю та в Сенегалі.

." " жет бути розкритий системою показників , які підрозділі; ляють загальні, приватні, "вартісні та<...>-залучати-. "такі показники, як поліпшення-сортового-сбетавагзерно-;" -... : ":ч вихкультур,<...>-Показника до" 37,0 37Л-47,0 понад; 47,1,;. в:сред..нем Число господарств: в; групі «.<...>ГУсть-Лабинського району > "Показники" 19 G1 19 65 1 t 11 1 t 19 71 "1 97 5 Г і t o o SS."<...>Як наслідок цього відзначалося зниження-"таких показників, як фондовіддача, чистий дохід.

Передпроглядання: ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА В КРАСНОДАРСЬКОМУ КРАЇ І СЕНЕГАЛІ.pdf (0,2 Мб)

4

ВПЛИВ ЗАВОДСЬКОГО ТРЕНІНГУ НА ЗМІНИ ФОСФАТНИХ СПОЛУКІВ У КРОВІ У РИСИХ ЖЕРЕБ АВТОРЕФЕРАТ ДИС. ... КАНДИДАТА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ НАУК

Висновки 1. У роботі простежено кількісні зміни низки. фосфорних фракцій крові протягом усього заводського тренінгу лошат орловської рисистої породи, дані такого порядку в літературі відсутні. Досліджувані показники можуть бути використані під час контролю за тренінгом. 2. Нами підтверджуються дані про наявність лабільного фосфору (креатинфосфату) у крові коней.

Що стосується зрушень, наведених вище показників в результаті досконалої стандартної роботи, то виразні<...>Досліджені показники можуть бути використані при контролі за тренінгом.<...>Справжня динаміка показників може бути виявлена ​​тільки при вивченні тренінгу за періодами. 4.

Передпроглядання: ВПЛИВ ЗАВОДСЬКОГО ТРЕНІНГУ НА ЗМІНИ ФОСФАТНИХ СПОЛУКІВ У КРОВІ У РИСИХ ЖЕРБІВ.pdf (0,0 Мб)

5

ПРО ДЕЯКІ ВІКОВІ ФІЗІОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ ПРИ ТРЕНУВАННІ ОРЛІВСЬКОГО РИСА АВТОРЕФЕРАТ ДИС. ... КАНДИДАТА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ НАУК

М.: МОСКІВСЬКА ОРДЕНА ЛЕНІНА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА АКАДЕМІЯ ІМЕНІ К. А. ТИМИРЯЗЄВА

Метою наших досліджень було вивчити: 1. Зростання та розвиток кісток кінцівок (на прикладі п'ястної та плутової кістки). 2) Зміна складу крові.

Вимірювання промірних показників. Робили 9 основних промірів та зважували коней. 2.<...>Показник достовірності = 1,4.<...>Показник достовірності. ,. .. 1957 р. червень | вересень | грудень 22 -0,39 ± 0?<...>Показники .. Еритроцити млн./мм* Гемоглобін од. солі "Лейкоцяти"( тис./мм?<...>За показниками крові. у жеребчиків ікобилок у 2-3-річному віці відзначаються відмінності.

Передпроглядання: ПРО ДЕЯКІ ВІКОВІ ФІЗІОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ ПРИ ТРЕНУВАННІ ОРЛІВСЬКОГО РИСАКУ.pdf (0,0 Мб)

6

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ КОРМОВОЇ БАЗИ ТА ХАРЧУВАННЯ МОЛОДІ КАРПА В ПРАВДАХ ПІД ПЛЮНКОВИМ ПОКРИТТЯМ АВТОРЕФЕРАТ ДИС. ... КАНДИДАТА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ НАУК

М.: МОСКІВСЬКА ОРДЕНА ЛЕНІНА І ОРДЕНА ТРУДОВОГО ЧЕРВОНОГО ЗНАМУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА АКАДЕМІЯ ІМЕНІ К. А. ТИМИРЯЗЄВА

Мета справжньої роботи - вивчити вплив плівкового покриття ставків наступні показники: 1) терміку ставків та їхній гідрохімічний режим; 2) особливості розвитку кормової бази ставків; 3) харчування, зростання та розвиток молоді коропа.

Мета справжньої роботи - вивчити вплив плівкового покриття прудів наступні показники: 1) терміку<...>Показники вагового та лінійного зростання молоді визначали дні контрольних ловів (раз на 10 днів).<...>Обсяг виконаних досліджень за час експериментальної роботи виразився в наступних показниках:<...>Т а б ли ц а 12 Основні результати вирощування Показники 1. Жива маса мальків (подра2.<...>Таблиця 13 Економічний розрахунок ефективності Показники 1. Витрати на плівкове покриття2.

Передпроглядання: ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ КОРМОВОЇ БАЗИ ТА ХАРЧУВАННЯ МОЛОДІ КАРПА В ПРАВДАХ ПІД ПЛЮНКОВИМ ПОКРИТТЯМ.pdf (0,0 Мб)

7

КОМПЛЕКСНЕ ЗАСТОСУВАННЯ РОЗРАХУНКОВИХ ДОЗ ПРИГОТУВАНЬ ТА ПЕСТИЦИДІВ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ПЛАНОВИХ ВРОЖАЇВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР У СЕВООБЕРТІ АВТОРЕФЕРАТ ДИС. ... КАНДИДАТА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ НАУК

М.: МОСКІВСЬКА ОРДЕНА ЛЕНІНА І ОРДЕНА ТРУДОВОГО ЧЕРВОНОГО ЗНАМУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА АКАДЕМІЯ ІМЕНІ К. А. ТИМИРЯЗЄВА

Мета та завдання досліджень. Метою наших досліджень було теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка можливостей отримання планових урожаїв сільськогосподарських культур гарної якості з одночасним планомірним регулюванням показників, ефективної родючості дерново-підзолистого ґрунту при застосуванні систем добрив, розрахованих за допомогою балансових коефіцієнтів, у поєднанні з прийнятими в.

урожаїв сільськогосподарських культур гарної якості з одночасним планомірним регулюванням показників<...>40...45 ц/га зернових, 250 ц/га картоплі, 60 ц/га"сіна однорічних трав з одночасним поліпшенням" показників<...>Однак дробове внесення азотних добрив тол ropoxo-овсяну суміш не давало переваги за цим показником.<...>ці показники "прак:*:,; тнческн не^змінювалися/1"^*; c, t imi.i / Дробишевський, Мошонкіна // Вісник Московського університету. Серія 16. Біологія.- 2016.- №3.- С. 5-12.- Режим доступу: https://сайт/efd/415666

Представлено комплексну морфологічну характеристику двох груп сучасного корінного населення Індонезії - мінахасців (N = 93) та сангірців (N = 76), засновану на широкому спектрі соматичних показників (30 ознак). Детальний опис цих етносів з погляду фізичної антропології раніше не було опубліковано у науковій літературі. Для збору даних, використаних у статті, авторами було організовано експедицію на острови Індонезії Сулавесі та Сангір. До програми обстеження увійшли оцінка пігментації шкіри, райдужної оболонки, визначення кольору та форми волосся, вимірювання корпусу та кінцівок. Показано, що по більшості морфологічних ознак і типологічних особливостей статури мінахасці більші за сангірців. За допомогою методів багатовимірної статистики проведено порівняння пропорцій тіла мінахасців та сангірців із відповідними показниками представників інших монголоїдних та екваторіальних популяцій Азії, Океанії та Австралії. Зроблено висновок про те, що з вивчених монголоїдних груп Південно-Східної Азії за особливостями статури сангірці найбільш близькі до екваторіального антропологічного типу.

корінного населення Індонезії - мінахасців (N = 93) та сангірців (N = 76), заснована на широкому спектрі соматичних<...>показників (30 ознак).<...>основою для проведення антропологічної експедиції до цього регіону з метою комплексного вивчення соматичних<...>Найбільш інформативними соматичними показниками для етнічної характеристики груп є пропорції<...>При порівнянні соматичних характеристик мінахасців та сангірців з морфологічними особливостями представників

47

Робота присвячена вивченню тимчасової динаміки низки морфофізіологічних ознак у дорослого сільського чуваського та башкирського населення протягом понад 60 років, починаючи з другого десятиліття ХХ століття. Ключове значення має визначення точки початку секулярних змін, їх темпу, а також векторів мінливості для різних комплексів морфофізіологічних ознак у часовому інтервалі, що вивчається, у двох досліджуваних етнічних групах. Матеріал був зібраний у 6 експедиціях у 1994, 1998, 1999 та 2002 р. у сільських районах Чувашії та Башкирії. Всього обстежено 1540 чувашів та 363 особи башкир обох статей. Віковий діапазон обстежуваних від 18 до 89 років. Розроблено ретроспективні дані за віком менархе у 640 чуваських та 133 башкирських жінок. Розглядалися матеріали за скелетними розмірами, які піддаються трансформації у процесах акселерації та секулярного тренду (довжина тіла, довжина тулуба, ширина плечей). Початок прискорення віку статевого дозрівання спостерігається у чуваських та башкирських жінок у когорті, що народилися в першій половині 1930-х років. Середній вік менархе знижується за 40 років приблизно на 2.6 року і сягає 14.2 років наприкінці 1970-х. Проведені додаткові дослідження показали, що у цих популяціях тривало прискорення статевого розвитку в дівчаток 1980-х і 1990-х роках із досягненням віку менархе в 13.5 років у чувашок і 13.8 років – у башкирок. З середини 1930-х років у обох статей збільшилися вивчені морфологічні розміри. Приріст середньої довжини тіла за період, що розглядається, в чоловічих і жіночих підгрупах склав 8-9 см, за винятком башкирських чоловіків (5.4 см). У них також слабко виражені тимчасові зміни довжини тулуба та ширини плечей. Середня довжина тулуба найбільш інтенсивно зростала у чувашів і башкирських жінок у вікових когортах, що народилися до 1950-1960 років. У населення, що народився після цього часу, спостерігається або стагнація ознаки або його зменшення. Схожу картину знайдено і для ширини плечей. Максимальні значення індексу: ширина плечей/довжина тіла припадають на вікові когорти кінця 1930-х – початку 1940-х років народження. У наступних вікових когортах з різною мірою інтенсивності спостерігається зниження величин індексу, більш виражене у жінок. Вивчення в чуваських та башкирських групах довгострокових змін морфологічних ознак і темпів статевого дозрівання у жінок показало, що трансформації мають складну структуру на внутрішньогруповому рівні. При прискоренні статевого дозрівання, що триває, збільшення ряду розмірів тіла змінюється їх зменшенням по абсолютній величині. У жінок стабілізація чи негативне зростання цих ознак починається раніше, ніж у чоловіків. Зміна градієнтів зростання може бути обумовлена ​​модифікацією взаємозв'язків між динамікою гормонального статусу та розвитком структурних та функціональних ознак при прискоренні темпів онтогенезу в період дозрівання. Спостереження тимчасової динаміки лише морфологічного статусу не дозволяє зробити однозначний висновок про припинення популяції процесів акселерації. Потрібні комплексні дослідження із застосуванням ознак, що характеризують темпи індивідуального розвитку на основі біологічного віку з урахуванням його тимчасової мінливості. У башкирській популяції знайдено виражені статеві відмінності у секулярній динаміці вивчених морфологічних ознак. Імовірні причини диференціації пов'язані не з біологічними характеристиками башкирських чоловіків або жінок, а з соціальними особливостями вивченого співтовариства.

<...>Ломоносова Довготривалі зміни соматичних показників та віку менархе у сільського чуваського<...>Ломоносова Довготривалі зміни соматичних показників та віку менархе у сільського чуваського<...>Ломоносова Довготривалі зміни соматичних показників та віку менархе у сільського чуваського<...>Ломоносова Довготривалі зміни соматичних показників та віку менархе у сільського чуваського

48

Внаслідок тенденції до зміни фізичного розвитку юнаків у бік граціалізації (Пуликов А. С. та ін., 2011) та зв'язком антропометричних показників з типом конституції людини, нами було зроблено припущення, що й індекси статевого диморфізму (ПД) також можуть змінюватись залежно від статури юнаків. Тому для коректнішої інтерпретації отриманих даних треба попередньо встановити, чи є відмінності визначених індексів у юнаків, що належать до різних соматотипів. Ймовірно також наявність регіональних особливостей у показниках фізичного розвитку юнаків. Метою дослідження стало вивчення соматичних ознак статевої конституції у юнаків з різними типами статури, які у Волгоградської області. Соматометричне обстеження 84 юнаків, які не займаються спортом, виявило у них відмінності у вазі, жировому та м'язовому компонентах, величини яких збільшуються в напрямку від астенічного типу до гіперстенічного, що є характерною антропометричною ознакою. Соматичні показники ПД (індекс Таннера та вертальний індекс) не змінювалися залежно від соматотипу юнаків. Відповідно до індексу Таннера, всі обстежені юнаки мали андроморфний тип статевої конституції. Таким чином, вивчення соматичних показників ПД у юнаків, які проживають у Волгоградській області, не виявило ознак граціалізації в жодному з обстежених соматотипів

<...> <...> <...> <...>

49

Розташування клітинних елементів в органах м'язів визначає скорочувальну функцію, синхронність і послідовність скорочень при здійсненні автоматизму. Зміна лінійних параметрів та їх взаємовідносин у серці та матці може призвести до патології до аритмій або дискоординованої родової діяльності. Мета дослідження: порівняти особливості контуру м'язових органів, які мають автоматизм.

Ознак статевого диморфізму досліджуваних показників не виявлено.<...>Волгоград, Росія) СОМАТИЧНІ ОЗНАКИ ПОЛОВОГО ДИМОРФІЗМУ У ЮНАКІВ, ЩО ПРОЖИВАЮТЬ У ВОЛГОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСТІ<...>Метою дослідження стало вивчення соматичних ознак статевої конституції у юнаків з різними типами<...>Соматичні показники ПД (індекс Таннера та вертальний індекс) не змінювалися залежно від соматотипу<...>Таким чином, вивчення соматичних показників ПД у юнаків, які мешкають у Волгоградській області, не

50

На секційному матеріалі, отриманому від трупів 35 чоловіків віком від 20 до 89 років, розділеному на 7 вікових груп з 10-річним інтервалом (по 5 спостережень у кожній групі), проведено топографічне дослідження тазової частини сечоводів (МТ) та органів малого тазу

Ознак статевого диморфізму досліджуваних показників не виявлено.<...>Волгоград, Росія) СОМАТИЧНІ ОЗНАКИ ПОЛОВОГО ДИМОРФІЗМУ У ЮНАКІВ, ЩО ПРОЖИВАЮТЬ У ВОЛГОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСТІ<...>Метою дослідження стало вивчення соматичних ознак статевої конституції у юнаків з різними типами<...>Соматичні показники ПД (індекс Таннера та вертальний індекс) не змінювалися залежно від соматотипу<...>Таким чином, вивчення соматичних показників ПД у юнаків, які мешкають у Волгоградській області, не

2) СОМАТОСКОПІЧНІ ПОКАЗНИКИ

Поруч із даними, отриманими інструментальним шляхом, враховують і описові ознаки — дані зовнішнього огляду. З метою соматотипування виділяють оцінки, виражені в балах (1 — 3), у ряді випадків можуть бути застосовані ще й проміжні оцінки (1.5 та 2.5).

Кістковий компонент.

Про розвиток кістяка судять за загальним враженням масивності кістяка і суглобів, шириною плечей. Виділяють три типи кістяка:

а) тонкий (вузький, грацильний) – характеризується вузькими плечима та грудною клітиною, тонкими епіфізами, малими розмірами кистей рук та ступнів – 1 бал;

б) міцний, масивний (широкий) - широкі плечі, великі розміри кистей та ступнів - 3 бали;

в) середній - займає проміжне положення - 2 бали.

М'язовий компонент.

Розвиток м'язової тканини оцінюється за її обсягом та тонусом, в основному на кінцівках - плечах і стегнах. Розрізняють:

а) слабкий розвиток м'язової тканини, в'ялість її, слабкий тонус -1 бал;

б) помірний розвиток мускулатури, видно рельєф основних груп м'язів під шкірою, гарний м'язовий тонус – 2 бали;

в) виражений розвиток мускулатури, чіткий її рельєф, сильний м'язовий тонус у напруженому стані – 3 бали.

Жировий компонент.

Розвиток жирового компонента визначається за згладженістю кісткового рельєфу скелета, а також величині жирових складок:

а) чітко видно кістковий рельєф плечового пояса, особливо ключиці та лопатки, видно ребра у місці їх прикріплення до грудини. Практично відсутній підшкірно-жировий шар, середня величина жирової складки коливається від 3 до 6 мм – 1 бал;

б) кістковий рельєф видно лише в області ключиць, помірний розвиток підшкірно-жирового шару на животі та спині, середня величина жирової складки коливається від 7 до 19 мм – 2 бали;

в) рясне відкладення жиру на всіх ділянках тіла, кістковий рельєф повністю згладжений. Сильне жировідкладення в області спини, живота та кінцівок, шкірні складки багато забезпечені підшкірною жировою клітковиною. Товщина жирових складок від 20 мм і вище – 3 бали.

Форма хребта.

Для визначення форми хребта проводять огляд його як у сагітальній, так і у фронтальній площинах, вивчають форму лінії, утвореної остистими відростками хребців, звертають увагу на симетричність лопаток і рівень плечей, стан утворених трикутників талії, лінією талії та опущеною рукою.

Форма грудної клітки.

Визначається при розгляді у профіль та анфас. Звертають увагу на величину надчеревного кута, напрямок нижніх ребер, лінію, що обмежує грудну клітину спереду. Виділяють такі варіанти форми грудної клітки:

а) плоска – має подовжену та сплощену форму, надчеревний кут гострий, лінія, що обмежує грудну клітину спереду, майже пряма, нижні ребра мають значний нахил;

б) циліндрична - рівномірно розвинена у верхньому та нижньому відділах, надчеревний кут дорівнює або близький до прямого, лінія, що обмежує грудну клітину, овальна, нижні ребра мають середній нахил;

в) конічна - має ширшу нижню частину, надчеревний кут тупий, лінія овальна з опуклістю в нижній частині, ребра мають малий нахил.