Підвищення та зниження рівня глюкагону. Гормон глюкагон: де виробляється, функції та механізм дії

Людину, надають важливий вплив на якість життя та процеси метаболізму в організмі. Інсулін знаходиться у всіх на слуху, проте мало хто знає, що його дія багато в чому пов'язана з роботою іншого гормону – глюкагону. Щоб розібратися у його важливості, потрібно розглянути усі сторони питання.

Підшлункова залоза та її гормони

Людський організм є складним механізмом, який повинен працювати злагоджено, без збоїв, щоб ми могли почуватися добре. Підшлункова залоза – один із найважливіших органів, який бере участь в основних процесах метаболізму. Саме завдяки роботі цієї залози продукти харчування переробляються на ті сполуки, які засвоюються клітинами організму. Відбувається це за допомогою гормонів, які синтезуються у підшлунковій залозі.

Головні гормони підшлункової залози:

1. Інсулін, який відповідає за рівень цукру у крові.
2. Гормон глюкагон, який має протилежний інсуліну вплив.
3. Соматостатин виконує функцію придушення низки гормонально-активних речовин.
4. Панкреатичний поліпептид, який контролює роботу травної системи.

Дія гормону глюкагону тісно пов'язана з дією інсуліну. Фахівці рідко розглядають їх окремо, хоча у розмовах про рівень цукру в крові ми частіше оперуємо інсуліном.

Будова глюкагону

У медичній практиці цей гормон прийнято називати також «гормоном голоду». Визначивши де виробляється гормон глюкагон, вчені перейшли до вивчення його будови. Як з'ясувалося, незважаючи на свою важливість для організму людини, за своєю структурою глюкагон досить простий: складається всього з 29 амінокислот.

Доведено, що будова гормону глюкагону однакова для людини, корови, свині та щура. Сучасна фармакологія використовує підшлункові залози свиней або бугаїв для виділення необхідної речовини, яка додається до медикаментів.

Гормон глюкагон та його функції

Незважаючи на свою малу популярність, цей гормон перебирає виконання важливих для життя людини процесів. Потрапляючи в кров, гормон голоду рухається у бік печінки, де взаємодіє з рецепторами її клітин та сприяє виробленню глюкози, яка також потрапляє у кров. Глюкагон дає змогу підтримувати її на необхідному стабільному рівні.

Інші функції гормону глюкагону:

1. Стимулює та посилює нирковий кровотік.
2. Приймає активну участь у регенеративних процесах клітин печінки.
3. Гормон глюкагон прискорює розпад ліпідів та контролює рівень холестерину в крові людини.
4. Сприяє швидкому виведенню натрію з організму, що покращує роботу серця.
5. Виводить інсулін із клітин організму.

Цей гормон тісно взаємодіє з адреналіном у моменти небезпеки. При збільшенні рівня адреналіну в крові різко підвищується рівень глюкагону, що сприяє кращому кисневому постачанню м'язів.

Також доведено, що у момент перебігу процесів травлення рівень глюкагону різко падає, а рівень інсуліну, навпаки, зростає. Як тільки процеси в організмі завершені, гормональний рівень змінюється на протилежний бік.

На стабільне вироблення гормону глюкагону в організмі людини впливає ряд факторів:

1. Падіння рівня глюкози у крові.
2. Підвищення рівня амінокислот у крові.
3. Активне фізичне навантаження.

Всі ці дії сприяють різкому стрибку глюкагону в крові. При цьому фахівці схильні поділяти норму вмісту гормону для дітей та дорослих.

Нормальний рівень:

1. Діти віком від 4 до 14 років. Норма знаходиться в межах від 0 до 148 пг/мл.
2. Дорослі (старше 14 років). Норма визначається межами від 20 до 100 пг/мл.

Різке відхилення від нормативних показників свідчить про розвиток в організмі патологій різного характеру.

Підвищений рівень гормону

Зміна гормонального рівня в організмі людини найчастіше свідчить про будь-які процеси, які можуть згубно впливати на здоров'я. Деякі їх протікають, здавалося б, непомітно.

Отже, підвищення рівня гормону глюкагону є симптомом наступних захворювань:

1. Цукровий діабет 1 типу.
2. Панкреатит у гострій формі.
3. Цироз печінки.
4. Ниркова недостатність у хронічній формі.
5. Гіпоглікемія.
6. Тяжкий стрес для організму, пов'язаний з травмуючим впливом (операції, опіки та ін.).

Це лише низка факторів, які вплинуть на відхилення гормону голоду від нормального рівня. Зниження показника також може говорити про патології: муковісцидоз, хронічний панкреатит.

Препарати глюкагону

Сучасна медицина здатна забезпечити людину препаратами, які допоможуть природним процесам організму правильно регулювати гормональний фон. З'ясувавши, де виробляється гормон глюкагон, які функції він виконує, на що впливає і для чого необхідний, вчені успішно вирішили питання зі створенням відповідних лікарських засобів.

Насамперед препарати з вмістом глюкагону використовуються для зняття спазмів, покращення роботи серцево-судинної системи, а також для лікування цукрового діабету. До складу ліків входить гормон, який виділяється з підшлункової залози корів та свиней (як зазначено вище, структура гормону у вказаних тварин ідентична людському).

Показання до застосування

Застосування препаратів, які впливають на гормональне тло, можливе виключно за рекомендацією лікаря. В іншому випадку це загрожує розвитком небажаних патологічних наслідків.

Згідно з дослідженнями, препарати, у складі яких знаходиться тваринний глюкагон, призначаються у таких випадках:

1. Для ефекту розслаблення м'язів шлунка та кишечника.
2. Проведення шокової терапії пацієнтів, які страждають на психічні розлади.
3. Цукровий діабет, у деяких випадках діабет 2 типу.
4. Усунення спазмів при дивертикулез кишечника.
5. Допоміжний засіб щодо лабораторної діагностики організму.

Подібні лікарські засоби повинні скоригувати рівень глюкози в крові людини, в деяких випадках додаткове застосування інсуліну не вимагається.

Подібний гормональний препарат випускається у формі розчину для ін'єкцій, який може вводитися внутрішньовенно, внутрішньом'язово, так і підшкірно. Для екстреного застосування підходять лише перші два типи введення ліків.

Відповідне дозування визначає лікар, ґрунтуючись на діагнозі пацієнта, його індивідуальних особливостях організму. Для лікування та підготовки до обстеження використовуються різні дози препарату. Лікарі зазначають, що в екстрених випадках покращення стану настає протягом десяти хвилин.

Існують обмеження до застосування:

1. Вагітність. Доведено, що препарат не проникає через плацентарний бар'єр, а отже, безпечний для плода. Однак лікарі рекомендують застосування ліків лише у крайніх випадках.
2. Не рекомендується використовувати препарат для дітей, вага яких не перевищує 25 кілограмів.
3. Індивідуальна нестерпність допоміжних компонентів препарату.

Висновок

Лікарі сходяться на єдиній думці, що найкращою профілактикою захворювань є правильний спосіб життя, що також сприяє підтримці необхідного гормонального фону. Уникнути неприємних відхилень можливо, якщо стежити за своїм харчуванням і пильно ставитись до сигналів власного організму.

Для повноцінного функціонування людського організму потрібна злагоджена робота всіх його органів. Дуже багато в цьому залежить від вироблення гормонів та їх достатнього вмісту.

Один із органів, які відповідають за синтез гормонів – підшлункова залоза. Вона виробляє кілька різновидів гормонів, до яких входить глюкагон. Які його функції в організмі людини?

Гормони підшлункової залози

При порушеннях у роботі організму людини необхідно враховувати різні чинники. Вони можуть бути зовнішніми та внутрішніми. p align="justify"> Серед внутрішніх факторів, які можуть спровокувати розвиток патологічних змін, можна назвати надлишок або дефіцит гормонів певного типу.

Для усунення проблеми потрібно знати, яка заліза виробляє той чи інший вид з'єднання, щоб вжити необхідних заходів.

Підшлунковою залозою виробляється кілька видів гормонів. Основним є інсулін. Він є поліпептид, у складі якого знаходиться 51 амінокислота. При недостатньому чи надмірному освіті цього гормону в організмі людини з'являються відхилення. Нормальні показники його коливаються в межах від 3 до 25 мкЕд/мл. У дітей його рівень трохи знижений, у вагітних жінок може підвищуватись.

Інсулін необхідний зниження кількості цукру. Він активує засвоєння глюкози м'язової та жирової тканини, забезпечуючи її перетворення на глікоген.

Крім інсуліну, підшлункова залоза відповідає за синтез таких гормонів, як:

1. С-пептид. Він не належить до повноцінних гормонів. По суті, це один із елементів проінсуліну. Він відокремлюється від основної молекули і виявляється у крові. С-пептид є еквівалентом інсуліну, за кількістю якого можна діагностувати патології в роботі печінки та підшлункової залози. Також він свідчить про розвиток цукрового діабету.
2. Глюкагон. За своєю дією цей гормон протилежний інсуліну. Його особливістю є підвищення рівня цукру. Це досягається завдяки його впливу на печінку, яка стимулює вироблення глюкози. Також за допомогою глюкагону відбувається розщеплення жирів.
3. Панкреатичний поліпептид. Цей гормон виявили нещодавно. Завдяки йому скорочується витрата жовчі та травних ферментів, що забезпечується регуляцією діяльності мускулатури жовчного міхура.
4. Соматостатин. Він впливає на роботу інших гормонів підшлункової залози та ферментів. Під його впливом знижується кількість глюкагону, соляної кислоти та гастрину, а також уповільнюється процес засвоєння вуглеводів.

Крім цих гормонів, підшлункова залоза виробляє та інші. Від того, наскільки їхня кількість відповідає нормі, залежить діяльність організму та ризик розвитку патологій.

Функції глюкагону в організмі

Щоб краще зрозуміти роль глюкагону для організму людини, необхідно розглянути його функції.

Цей гормон впливає на роботу ЦНС, яка залежить від сталості концентрації крові глюкози. Глюкоза виробляється печінкою, і в цьому бере участь глюкагон. Також він займається регуляцією її кількості у крові. Завдяки його дії відбувається розпад ліпідів, що сприяє зниженню кількості холестерину. Але це єдині функції даного гормону.

Крім них, він виконує такі дії:

• стимулює кровотік у нирках;
• сприяє виведенню натрію, нормалізуючи діяльність серцево-судинної системи;
• відновлює клітини печінки;
• підвищує вміст кальцію усередині клітин;
• забезпечує організм енергією, розщеплюючи ліпіди;
• нормалізує серцеву діяльність, впливаючи на частоту пульсу;
• підвищує тиск.

Його вплив на організм вважається протилежним до того, що надає інсулін.

Хімічна природа гормону

Біохімія цієї сполуки також дуже важлива для повного розуміння його значущості. Він виникає внаслідок діяльності альфа-клітин острівців Лангенганса. Також його синтезують інші ділянки ШКТ.

Глюкагон являє собою поліпептид одноланцюгового типу. До його складу входить 29 амінокислот. Будова його має подібність до інсуліну, але в ньому є деякі амінокислоти, які в інсуліні відсутні (триптофан, метіонін). А ось цистину, ізолейцину та проліну, які є у складі інсуліну, у глюкагоні немає.

Формується цей гормон із пре-глюкагону. Процес його вироблення залежить від кількості глюкози, яка надходить до організму під час їжі. Стимуляція його вироблення належить аргініну та аланіну – при збільшенні їх кількості в організмі глюкагон утворюється інтенсивніше.

За надмірної фізичної активності його кількість також може різко збільшуватися. Також вміст його у крові впливає інсулін.

Механізм дії

Основним об'єктом впливу цієї сполуки є печінка. Під його впливом у цьому органі здійснюється спочатку глікогеноліз, а трохи пізніше – кетогенез та глюконеогенез.

Цей гормон не може сам проникати у клітини печінки. Для цього йому доводиться взаємодіяти із рецепторами. При взаємодії глюкагону з рецептором відбувається активація аденілатциклази, що сприяє виробленню цАМФ.

В результаті починається процес розщеплення глікогену. Це вказує на потребу організму в глюкозі, тому вона під час глікогенолізу активно надходить у кров. Інший варіант - синтезування її з інших речовин. Це називається глюконеогенез.

Також він є інгібітором синтезу білка. Його вплив часто супроводжується ослабленням процесу окиснення глюкози. Результатом стає кетогенез.

Ця сполука не впливає на глікоген, що міститься в скелетних м'язах, що пояснюється відсутністю рецепторів.

Його фізіологічним антагоністом є інсулін. Тому його дія найінтенсивніше проявляється при нестачі інсуліну. Цей гормон починає активно вироблятися при підвищеному вмісті в організмі глюкагону, щоб запобігти розвитку гіперглікемії.

Збільшення числа цАМФ, викликане глюкагоном, призводить до інотропної та хронотропної дії на міокард. В результаті у людини підвищується тиск, посилюються та частішають серцеві скорочення. Це забезпечує активацію кровообігу та підживлення тканин живильними елементами.

Велика кількість цієї сполуки спричиняє спазмолітичний ефект. У людини розслаблюються гладенькі м'язи внутрішніх органів. Найбільше це проявляється щодо кишечника.

Глюкоза, кетокислоти та жирні кислоти є енергетичними субстратами. Під впливом глюкагону відбувається їхнє вивільнення, за рахунок чого вони робляться доступними для м'язів скелета. Завдяки активному кровотоку ці речовини краще поширюються тілом.

До чого веде надлишок та нестача гормону в організмі?

Найголовніший ефект гормону – збільшення кількості глюкози та жирних кислот. Добре це чи погано, залежить від цього, чи багато глюкагону синтезується.

За наявності відхилень він починає продукуватись у великих кількостях – таких, що це небезпечно розвитком ускладнень. Але й занадто мале його зміст, викликане збоями у роботі організму, призводить до несприятливих наслідків.

Надмірне вироблення цієї сполуки веде до перенасичення організму жирними кислотами та цукром. Інакше це явище називають гіперглікемією. Поодинокий випадок її виникнення не є небезпечним, але систематична гіперглікемія веде до розвитку порушень. Вона може супроводжуватися тахікардією та постійним зростанням артеріального тиску, що веде до гіпертонії та серцевих патологій.

Занадто активне пересування крові судинами може викликати їх передчасне зношування, через що виникають хвороби судин.

Але найнебезпечнішою є можливість розвитку ракових клітин. Надлишок глюкагону може спровокувати це явище. Особливо вразливою у цьому випадку буває підшлункова залоза.

При аномально малій кількості цього гормону організм людини відчуває нестачу глюкози, що призводить до гіпоглікемії. Цей стан теж належить до небезпечних і патологічних, оскільки може викликати масу неприємних симптомів.

До них відносяться:

• нудота;
• запаморочення;
• тремор;
• низька працездатність;
• слабкість;
• помутніння свідомості;
• судоми.

В особливо тяжких випадках може настати смерть хворого.

Відео-матеріал про вплив глюкагону на вагу людини:

Виходячи з цього, можна сказати, що, незважаючи на безліч корисних особливостей, вміст глюкагону в організмі не повинен виходити за межі норми.

Глюкагон виробляє підшлункова залоза, а саме – її альфа-клітини. Це один із двох гормонів, що синтезуються залозою (другий гормон – інсулін). За своєю дією вони протилежні, а разом забезпечують регулювання рівня глюкози в крові.

Глюкагон іноді називають гормоном голоду. При попаданні його в кров він прагне клітин печінки. Зв'язавшись із цими клітинами, глюкагон стимулює викид у кров глюкози, синтезованої з амінокислот.

Примітка: прийом білкової їжі сприяє секреції глюкагону, тому збереження його рівня в межах норми може говорити про правильне та збалансоване харчування. Глюкагон грає роль каталізатора, впливаючи процес перетворення амінокислот в глюкозу.

Таким чином, глюкагон викликає підвищення вмісту глюкози в крові. Працює принцип зворотного зв'язку: якщо глюкози в крові мало, синтез глюкагону прискорюється. За її малої кількості його рівень може зрости в кілька разів. Стимуляція підвищення глюкагону відбувається і за фізичних навантажень, особливо це стосується тривалих силових вправ.

Функції

Основні функції глюкагону в організмі людини:

• покращення кровообігу нирок;
• вплив на роботу серцево-судинної системи;
• оновлення клітин печінки;
• зниження рівня інсуліну у крові;
• виведення натрію з організму;
• накопичення кальцію у клітинах;
• зниження рівня холестерину шляхом активізації розпаду ліпідів

Абсорбтивний період – період травлення, у цей час спостерігається високий рівень інсуліну та низький – глюкагону, потім вони змінюються місцями

Факт: при різкому викиді адреналіну глюкагон збільшує концентрацію глюкози в крові для підживлення м'язової маси.

Проведення аналізу

Аналіз на перевірку рівня глюкагону виконується при підозрі на гіпоглікемію (знижений рівень глюкози в кров), різкому схудненні або початкових стадіях діабету.

Кров дослідження цього гормону береться з ліктьової вени. Його концентрація перевіряється методом радіоімуноаналізу – виявлення кількості антитіл у крові за допомогою радіоактивних індикаторів.

Основна кількість глюкагону знаходиться у печінці, тому в крові його концентрація невисока. У дорослої людини його міститься не більше ніж 150 нг/л.

Факт: при голоді глюкагон синтезується активніше, запобігаючи надмірному зниженню концентрації глюкози в крові.

Підвищений рівень гормону

Причини підвищеного вмісту глюкагону у крові:

• глюкагонома – пухлина підшлункової залози, здатна виробляти глюкагон; вважається дуже рідкісним захворюванням;
• цироз печінки - захворювання хронічного характеру, що характеризується прогресуючим ураженням печінки, що змінює її структуру, що сприяє порушенню всіх її функцій і призводить до печінкової недостатності;
• цукровий діабет - ендокринне захворювання, що розвивається у зв'язку з недостатнім рівнем інсуліну та високим вмістом цукру в крові;
• гіперглюкагонемія – захворювання, що характеризується високим рівнем глюкагону, основна кількість якого є неактивним;
• панкреатит - запалення тканин підшлункової залози, що переростає у некротичний процес;
• хронічна ниркова недостатність - порушення функції виділення нирок, що викликає накопичення в організмі шлаків і токсинів;
• феохромоцитома - пухлина надниркових залоз, що викликає їх надмірну гормональну активність з підвищеним виробленням катехоламінів (адреналіну, дофаміну, норадреналіну);
• синдром Іценко-Кушинга – порушення роботи ендокринної системи, що виражається у підвищеній активності кіркової речовини надниркових залоз.

Факт: порушення механізму дії глюкагону може призвести до цукрового діабету.

Знижений рівень гормону

Глюкагон може знижуватися в результаті розвитку хронічного панкреатиту - тривалого поточного запалення підшлункової залози, що призводить до руйнування її тканин, а потім і зниження функціональності. Його зниження може викликати і пухлину підшлункової залози, і навіть оперативне втручання.

Нормалізація

Регулювання глюкагону можна здійснювати за допомогою дієти. Щоб підняти рівень гормону, потрібно збільшити споживання продуктів харчування, які містять білок. Це сприяє підвищенню рівня амінокислот, що стимулюють секрецію глюкагону.

Щоб зменшити його рівень, потрібно виключити білкову їжу з раціону і не переїдати. Прийоми їжі мають бути невеликими, але частими.

Важливо: для підвищення рівня глюкагону потрібно регулярно займатися спортом. Щодня на це необхідно приділяти від півгодини – це не лише сприяє нормалізації гормонального фону, а й дає заряд на весь день.

Препарати глюкагону

У медичній практиці часто використовуються препарати глюкагону. Вони необхідні для зняття спазмів, поліпшення роботи серцево-судинної діяльності, а також збільшення глюкози в крові.

Факт: препарат глюкагону одержують із підшлункових залоз корів чи свиней, т.к. хімічна структура гормону у цих тварин та людини абсолютно однакова.

Такий препарат можуть призначати на лікування цукрового діабету при низькому рівні цукру, т.к. Глюкагон гормон підвищує його рівень. Також його застосовують для лікування деяких хвороб жовчного міхура при психічних розладах. Дозування призначається лікарем. Протипоказаний цей препарат дітям, які мають вагу до 25 кг. При гострій необхідності її введення дитині необхідно спостереження лікаря протягом чверті години після прийому.

Висновок

Для підтримки рівня гормонів потрібно вести правильний спосіб життя, т.к. іноді це виявляється вирішальним фактором у здоров'ї людини. Щоб виключити можливі захворювання, спричинені порушенням ролі глюкагону в організмі, необхідно правильно харчуватися та регулярно перевіряти свій організм.

Перші препарати інсуліну, що з'явилися у продажу, мали наступну особливість: у хворих, що їх приймали, вміст глюкози в плазмі спочатку підвищувався і лише потім знижувався. Цей факт пояснюється наявністю в препараті домішки іншого пептиду – глюкагону, другого гормону острівцевих клітин підшлункової залози.

Хімічні властивості

Глюкагон є одноланцюговим поліпептидом (мол. маса 3485), що складається з 29 амінокислотних залишків (рис. 51.18). У молекулі глюкагону немає дисульфідних зв'язків, оскільки в ній немає залишків цистеїну. За деякими імунологічними та фізіологічними властивостями глюкагон аналогічний ентероглюкагону - пептиду, екстрагованого зі слизової оболонки дванадцятипалої кишки. Крім того, 14 з 27 амінокислотних залишків глюкагону ідентичні таким молекулі секретину (табл. 52.5).

Біосинтез та метаболізм

Основним місцем синтезу глюкагону є А-клітини острівцевого апарату підшлункової залози. Однак досить велика кількість цього гормону можуть вироблятися і в інших місцях шлунково-кишкового тракту. Глюкагон синтезується як значно більшого попередника - проглюкагона (мол. маса близько 9000). Виявлено й більші молекули, проте не ясно, чи є вони попередниками глюкагону або близькими спорідненими пептидами. Лише 30-40% імунореактивного «глюкагону» у плазмі посідає частку панкреатичного глюкагону. Інша частина-це більші молекули, позбавлені біологічної активності.

У плазмі глюкагон знаходиться у вільній формі. Оскільки він не зв'язується з транспортним білком, період його напівжиття малий (близько 5 хв). Інактивація цього гормону відбувається у печінці під впливом ферменту, який, розщеплюючи зв'язок між Ser-2 і Gln-З, видаляє з N-кінця дві амінокислоти. Печінка - перший бар'єр на шляху секретованого глюкагону, і, оскільки вона швидко інактивує цей гормон, вміст його в крововоротній вені набагато вищий, ніж у периферичній крові.

Регулювання секреції

Секреція глюкагону пригнічується глюкозою – ефект, що підкреслює протилежну метаболічну роль глюкагону та інсуліну. Чи пригнічує глюкоза секрецію глюкагону безпосередньо або її інгібуючий ефект опосередковується дією інсуліну або ІФР-1, не ясно, оскільки обидва останні гормони пригнічує вивільнення глюкагону. На його секрецію впливають і багато інших сполук, включаючи амінокислоти, жирні кислоти та кетонові тіла, гормони шлунково-кишкового тракту та нейромедіатори.

Фізіологічні ефекти

Ефекти глюкагону, зазвичай, протилежні ефектам інсуліну. Якщо інсулін сприяє запасанню енергії, стимулюючи глікогенез, ліпогенез та синтез білка, то глюкагон, стимулюючи глікогеноліз та ліполіз, викликає швидку мобілізацію джерел потенційної енергії з утворенням глюкози та жирних кислот відповідно. Глюкагон – найбільш активний стимулятор глюконеогенезу; крім того, він має і кетогенну дію.

Печінка - головна мета глюкагону. Зв'язуючись зі своїми рецепторами на плазматичній мембрані гепатоцитів, глюкагон активує аденілатциклазу. САМР, що генерується при цьому, у свою чергу активує фосфорилазу, яка прискорює розпад глікогену, а одночасне інгібування глікогенсинтази гальмує утворення останнього (див. гл. 44). Для цього ефекту характерна і гормональна, і тканинна специфічність: глюкагон не впливає на глікогеноліз у м'язі, а адреналін активний і в м'язах, і в печінці.

Підвищений вміст сАМР індукує ряд ферментів глюконеогенезу, стимулюючи перетворення амінокислот на глюкозу. Головна роль серед цих ферментів належить ФЕПКК. Глюкагон опосередковано через АМР підвищує швидкість транскрипції гена ФЕПКК, стимулюючи тим самим синтез великих кількостей ФЕПКК. Цей ефект протилежний дії інсуліну, який пригнічує транскрипцію гена ФЕПКК. Інші приклади наведено у табл. 51.7. Сумарний ефект

Мал. 51.19. Амінокислотна послідовність соматостатину. (Відновлено, з додатком, з Karam J. H., Salber P. R., Forsham P. H. Pancreatic hormones and diabetes mellitus. In: Basic and Clinical Endocrinology, 2nd ed. Greenspan F. S., Forsham P. H. (editors). Appleton and Lange. 198

Таблиця 51.7. Ферменти, які індукуються або репресуються інсуліном або глюкагоном. (Slightly modified and reproduced, with permission from Karam J. H., Sa-bler RR, Forsham PH Pancreatic hormones and diabetes mellitus. In: Basic and Clinical Endocrinology, 2nd ed., Greenspan FS, Forsham PH (eds.), Appleton , 1986.)

глюкагону в печінці зводиться до підвищеного утворення глюкози. Оскільки більшість її залишає печінку, концентрація глюкози у крові під впливом глюкагону підвищується.

Глюкагон – потужний ліполітичний агент. Підвищуючи вміст сАМР в адипоцитах, він активує гормон – чутливу ліпазу. Утворені при цьому у великій кількості жирні кислоти можуть використовуватися як джерела енергії або перетворюватися на кетонові тіла (ацетоацетат і p-гідроксимасляна кислота). Це важливий аспект метаболізму при діабеті, оскільки за інсулінової недостатності вміст глюкагону завжди підвищений.

Травна система має свій гормональний фон, який складається з цілого ряду біологічно активних речовин. Одним із них є гормон глюкагон.

Цей ендокринний елемент відіграє найважливішу роль у функціонуванні всього організму, оскільки під його безпосереднім впливом і за його участі відбувається ціла низка процесів. Що це за процеси, і чим загрожує відхилення від норм показників цієї речовини? Спочатку необхідно зрозуміти, що це таке глюкагон, де і як він виробляється.

Основні властивості речовини

То що це за елемент? Глюкагон – це поліпептидний гормон, що містить 29 амінокислот. Незважаючи на те, що він складається з меншої кількості АК, ніж він грає одну з ключових ролей у роботі ПЗР та інших органів.

Перш ніж розглядати функціональні особливості речовини, необхідно зрозуміти, де виробляється глюкагон.

Де та чим продукується речовина?

Де синтезується глюкагон? Речовина продукується клітинами підшлункової залози. Цей орган виробляє багато важливих елементів, які забезпечують роботу різних органів. Саме тому збої в його роботі спричиняють досить серйозні наслідки для здоров'я.

Якщо говорити точніше, то глюкагон виробляється острівцевим апаратом підшлункової залози. Він несе пряму відповідальність за синтез і запасання глюкози, і може секретуватися іншими органами ШКТ, але в менших концентраціях.

Як продукується і за що відповідає?

Механізм дії та вироблення глюкагону наступний:

• організм відчуває нестачу глюкози;
• відбувається зниження показників інсуліну;
• збільшується показник амінокислот у крові;
• на організм впливають фізичні навантаження підвищеної інтенсивності.

Під упливом цих чинників запускається процес синтезу гормонального елемента. Що ж до механізму дії, тобто, функцій глюкагону, то головним його завданням є стимуляція вироблення та підвищення рівня глюкози в крові людини. Як це відбувається?

Глікоген – це речовина, яка поступово накопичується у печінкових клітинах (гепатоцитах). При створенні умов, що супроводжуються активною втратою енергії або її витратами, цей компонент, вплив на тканини печінки, запускає складні реакції. У цих реакцій глікоген розщеплюється, що у результаті призводить до вивільнення глюкози. Завдяки цьому відбувається поповнення енергетичного запасу організму та постачання його тканин киснем.

На замітку. Серед функцій глюкагону немає здатності стимулювати процес розщеплення глікогену в м'язових тканинах. Це пояснюється відсутністю у яких специфічних рецепторів, які у гепатоцитах.

Раніше розглянуті властивості – це ще далеко не все, що робить глюкагон у людському організмі. На речовину, що розглядається, покладено дуже відповідальні завдання, серед яких:

• активізація процесу синтезу глюкози у тканинах печінки;
• гальмування процесу витрати глюкозних запасів організмом;
• підвищення АТ за рахунок впливу на частоту серцевих скорочень;
• збільшення витрачання жирових резервів організму.

Крім цього, гормон глюкагон забезпечує нормальне перебіг процесу синтезу інсуліну. Дія цієї речовини, як відомо, спрямована на запобігання надмірному виробленню глюкози та підвищення її рівня в крові.

Крім цього, гормон підшлункової залози глюкагон сприяє активному формуванню кетонових тіл. Це речовини, які забезпечують організм людини енергією у разі, коли її взяти більше нема звідки. Іншими словами, кетонові тіла є замінником глюкози. Саме тому глюкагон – це гормон, брак якого, та ще й на тлі цукрового діабету, що супроводжується дефіцитом глюкози, може мати дуже серйозні та тяжкі наслідки.

Крім того, під впливом даного компонента відбувається мобілізація організму в разі екстремальних умов. Досягається такий ефект з допомогою підвищення у крові людини речовин, відповідальних вироблення енергії. Насамперед, це глюкоза, жирні кислоти, і раніше згадані кетонові тіла.

Важливе значення має біохімія глюкагону. Якщо розглядати цей гормон з цього боку, то суть його впливу полягає в:

• стимуляції ниркового кровообігу;
• підтримці водно-електролітного балансу в організмі, що досягається завдяки активному виведенню натрію;
• запуску та регуляції процесів регенерації печінкових тканин;
• прискорення вивільнення клітинного інсуліну;
• підвищення концентрації кальцію в організмі

Таким є дія глюкагону, та її роль організмі. Його брак і дефіцит заслуговують на особливу увагу, оскільки можуть вказувати на проблеми зі здоров'ям. Хоча іноді коливання показників речовини буває безпечним.

Аналіз на глюкагон: норма та відхилення

У нормі він повинен утримуватися в крові в таких концентраціях:

1. Діти віком від 4 до 14 років – до 148 пг/мл.
2. Підлітки старше 14 та дорослі – від 20 до 100 пг/мл.

Надлишок і нестача глюкагону можуть вказувати на серйозну загрозу здоров'ю, але їх можна виявити лише за допомогою аналізу. Немає необхідно у докладному розгляді цього питання, оскільки підготовка до цього тесту цілком ідентична такий для нормального біохімічного дослідження.

Надлишок гормону

Надлишок глюкагону в крові – мабуть, найбільш поширене явище в ендокринологічній практиці, ніж дефіцит. Таке відхилення може вказувати на:

• пухлина підшлункової залози, розміщена у зоні її альфа-клітин (глюкагоному);
• гостру форму панкреатиту;
• цироз печінки;
• гостру гіпоглікемію.

Також підвищений гормон глюкагон при цукровому діабеті 1 типу. А ось при ЦД 2 типу він, навпаки, знижений.

На замітку. Люди, які схильні до стресів, або нещодавно перенесли оперативні втручання, теж стикаються з цим відхиленням. Підвищується показник глюкагону і при опіках різної етіології, причому, чим глибше пошкодження, тим вище рівень речовини, що розглядається.

Знижений рівень гормону

Нестача глюкагону часто говорить про наявність у пацієнта:

• хронічної форми панкреатиту;
• муковісцидозу;
• цукрового діабету 2 типи.

При нестачі глюкагону, що синтезується клітинами підшлункової залози, необхідно забезпечити його надходження ззовні. Для цього застосовується препарат Глюкагон, що відпускається у формі порошку та ліофілізату для приготування ін'єкційного розчину. Він може вводиться кількома способами:

• внутрішньовенно струминно;
• інфузійно (за допомогою постановки крапельниці);
• внутрішньом'язово;
• підшкірно.

Спосіб запровадження медпрепарату визначається індивідуально. Вводяться ліки зазвичай за умов стаціонару – цілодобового чи денного. Якщо ж не йдеться про внутрішньовенне інфузійне або струменеве вливання, то робити ін'єкції можна і вдома.

Короткі підсумки

То що таке глюкагон? Це гормон ПЗЗ, який бере участь у важливих для повноцінної життєдіяльності всього організму процесах. Аналіз на цей компонент проводиться за суворими показаннями, але якщо лікар його призначає, то у багатьох випадках відхилення у показниках у бік підвищення чи зниження, все ж таки, мають місце.