Технічні характеристики щебеню із шлаків. Щебінь шлаковий та шлакова пемза відмінності та характеристики Пемза шлакова – щебінь пористий з металургійного шлаку

ГОСТ 5578-94

Група Ж17

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ЩЕБЕНЬ І ПІСОК ІЗ ШЛАКІВ ЧОРНОЇ ТА КОЛЬОРОВОЇ МЕТАЛУРГІЇ ДЛЯ БЕТОНІВ

Технічні умови

Slag перемішаний камінчик і slag палички з ferrous and non-ferrous metallurgy for concretes. Specifications


ГКС 91.100.20
ОКСТУ 5718

Дата введення 1996-01-01

Передмова

1 РОЗРОБЛЕН інститутом НДІЖБ за участю ВНІПІІстромсировина, УралНДІстромпроект АТ "НЕП" Уральський інститут металів" Російської Федерації

ВНЕСЕН Мінбудом Росії

2 ПРИЙНЯТЬ Міждержавною науково-технічною комісією зі стандартизації та технічного нормування у будівництві (МНТКС) 17 листопада 1994 р.

За ухвалення проголосували

Назва держави

Найменування органу державного
управління будівництвом

Республіка Білорусь

Держбуд Республіки Білорусь

Республіка Казахстан

Мінбуд Республіки Казахстан

Киргизька Республіка

Держбуд Киргизької Республіки

російська Федерація

Мінбуд Росії

Республіка Таджикистан

Держбуд Республіки Таджикистан

Республіка Узбекистан

Держкомархітектбуд Республіки Узбекистан

3 ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ з 1 січня 1996 р. як державний стандарт Російської Федерації Постановою Мінбуду Росії від 12 квітня 1995 р., N 18-37

4 ВЗАМІН ГОСТ 5578-76

Виправлення внесено виробником бази даних

1 Область застосування

1 ОБЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт поширюється на щебінь і пісок з доменних та феросплавних (силікомарганця) шлаків чорної металургії та нікелевих та мідеплавильних шлаків кольорової металургії, що застосовуються як заповнювачі для важких, дрібнозернистих, жаростійких бетонів та для засипок.

Стандарт не поширюється на щебінь та пісок для дорожнього будівництва та на гранульовані шлаки для виробництва цементу.

Вимоги, викладені у пунктах 4.2, 4.3.1-4.3.5, 4.3.8, розділах 5 та 6, є обов'язковими.

2 Нормативні посилання

ГОСТ 3344-83 Щебінь та пісок шлакові для дорожнього будівництва. Технічні умови

ГОСТ 5382-91 Цементи та матеріали цементного виробництва. Методи хімічного аналізу

ГОСТ 8269-87 Щебінь із природного каменю, гравій та щебінь із гравію. Методи випробувань

ГОСТ 8735-88 Пісок для будівельних робіт. Методи випробувань

ГОСТ 9758-86 Наповнювачі пористі неорганічні для будівельних робіт. Методи випробувань

ГОСТ 30108-94 Матеріали та вироби будівельні. Визначення питомої ефективної активності природних радіонуклідів

3 Визначення

У цьому стандарті застосовують такі терміни.

Щебінь шлаковий - неорганічний сипкий зернистий матеріал з крупністю зерен св. 5 мм, що отримується дробленням шлаків чорної (доменних та феросплавних) та кольорової металургії.

Пісок з відсіву дроблення шлаків - неорганічний зернистий сипкий матеріал з крупністю зерен до 5 мм, що отримується шляхом виділення розсіванням з відсіву дроблення на щебінь шлаків чорної та кольорової металургії.

Пісок з гранульованих шлаків - неорганічний сипкий зернистий матеріал з крупністю зерен до 5 мм, що отримується при дробленні гранульованих шлаків кольорової металургії з використанням спеціального дробильно-сортувального обладнання.

4 Технічні вимоги

4.1 Щебінь та пісок шлакові чорної та кольорової металургії (далі - щебінь та пісок) повинні виготовлятися відповідно до вимог цього стандарту з технологічної документації, затвердженої підприємством-виробником.

4.2 Основні параметри та розміри

4.2.1 Щебінь випускають наступні основні фракції: від 5 (3) до 10 мм, св. 10 до 20 мм, св. 20 до 40 мм, св. 40 до 80 (70) мм та суміші фракцій від 5 (3) до 20 мм.

4.2.2 Повні залишки на контрольних ситах при розсіві щебеню зазначених фракцій та суміші фракцій повинні відповідати зазначеним у таблиці 1, де і - найменші та найбільші номінальні розміри зерен.

Таблиця 1

Діаметр отворів контрольних сит, мм

Повні залишки на ситах, % за масою

Від 90 до 100

Від 30 до 80

Для щебеню фракції від 5 (3) до 10 мм застосовують сита 2,5 і 1, 25 мм, повні залишки на яких повинні бути відповідно від 95 до 100% по масі.

4.2.3 Форму зерен щебеню характеризують вмістом зерен пластинчастої (ліщадної) та голчастої форми. Щебінь залежно від вмісту зерен пластинчастої та голчастої форми поділяють на 3 групи, які повинні відповідати зазначеним у таблиці 2.

Таблиця 2

Група щебеню за формою зерен

До 15 включ.

Св. 15 до 25

4.2.4 Міцність щебеню характеризують маркою, що визначається за дробленням щебеню при стисканні (роздавлюванні) в циліндрі в сухому стані.

Марки по дроблення щебеню повинні відповідати значенням, зазначеним у таблиці 3.

Таблиця 3

Марка по подрібнюваності
щебеню

Втрата маси при випробуванні щебеню, %

До 10 увімкн.

Св. 10 до 15 -" -

4.2.5 Морозостійкість щебеню характеризують числом циклів поперемінного заморожування та відтавання, при якому втрати у відсотках по масі не перевищують встановлених у таблиці 4 значень.

Таблиця 4

Вид випробування

Марка по морозостійкості щебеню

Заморожування - розморожування:

Число циклів

Втрата маси після випробування, % не більше

4.2.6 Залежно від зернового складу пісок поділяють на групи крупно. Кожну групу піску характеризують значенням модуля крупності, зазначеним у таблиці 5.

Таблиця 5

Група піску

Модуль крупності

Дуже великий

Підвищеної крупності

Великий

Середній

4.2.7 Повний залишок піску на сіті з сіткою N 063 повинен відповідати значенням, зазначеним у таблиці 6.

Таблиця 6

У відсотках за масою

Група піску

Повний залишок на ситі N 063

Дуже великий

Підвищеної крупності

Великий

Середній

4.2.8 Зерновий склад піску з гранульованих шлаків кольорової металургії, що отримується при дробленні у спеціальному дробильно-сортувальному обладнанні, повинен відповідати значенням, зазначеним у таблиці 7.

Таблиця 7

У відсотках за масою

Розмір отвору контрольного сита, мм

Повний залишок на контрольних ситах

Від 20 до 50

Прохід через сито N 016

Модуль крупності

" 1,6 " 2,7

Таблиця 8

У відсотках за масою, не більше

Найменування піску

Св. 10 мм

Менш 0,16 мм

З відсіву дроблення шлаків

З гранульованих шлаків

4.3 Характеристики

4.3.1 Втрати при прожарюванні у щебені та піску не повинні перевищувати, у % за масою:

7 – з відвального шлаку;

3 - із шлаків поточного виходу та ковшових залишків.

4.3.2 Щебінь і пісок повинні мати стійку структуру проти силікатного та сульфідного розпадів.

Вміст оксидів заліза та марганцю в щебені та піску з доменних шлаків не повинен бути більше 3% за масою, при цьому вміст сульфідної сірки не повинен бути більше 1,5% за масою.

Втрата маси щодо стійкості проти силікатного і залізистого розпадів має бути понад 5 і 8% відповідно.

4.3.3 Вміст у щебені та піску сірчистих та сірчанокислих сполук у перерахунку не повинен бути більше 4,5% за масою.

7 - у щебені та піску зі шлаків поточного виходу та ковшових залишків при визначенні відмучуванням;

1 - у піску з гранульованих шлаків поточного виходу щодо набухання;

3 - у щебені з відвальних шлаків щодо відмучуванням;

3 - у піску з відвальних шлаків щодо набухання.

5 - у щебені;

3 – у піску.

4.3.7 Щебінь та пісок не повинні містити сторонніх засмічувальних включень.

4.3.8 Щебеню та піску має бути дана радіаційно-гігієнічна оцінка, за результатами якої визначають сферу його застосування. Щебінь та пісок залежно від значень питомої ефективної активності природних радіонуклідів застосовують:

При до 370 Бк/кг - у житлових і громадських будівлях, що будуються;

- за св. 370 до 740 Бк/кг - у виробничих будівлях і спорудах, що знову будуються.

5 Правила приймання

5.1 Щебінь та пісок повинні бути прийняті технічним контролем підприємства-виробника.

5.2 Приймання та постачання щебеню та піску проводять партіями. Партією вважають кількість щебеню однієї фракції (суміші фракцій), а для піску - одного модуля крупності, що одночасно відвантажуються одному споживачеві в одному залізничному складі. При відвантаженні автомобільним транспортом партією вважають кількість щебеню однієї фракції, а піску - одного модуля крупності, відвантажуване одному споживачеві протягом доби.

5.3 Для перевірки відповідності якості щебеню та піску вимогам цього стандарту проводять приймальні та періодичні випробування.

Приймальний контроль на підприємстві-виробнику проводять щодобово шляхом випробування об'єднаної проби щебеню (піску), відібраної з кожної технологічної лінії.

При приймальних випробуваннях визначають:

для щебеню та піску зерновий склад, вміст пилоподібних частинок, а для щебеню та піску з відвальних шлаків також і вміст глини у грудках.

5.4. При періодичних випробуваннях визначають:

- один раз на 10 діб - вміст металевих включень, форму зерен, втрати при прожарюванні;

- один раз на квартал - стійкість структури проти розпадів, вміст сірчистих та сірчанокислих сполук, вміст сульфідної сірки, вміст оксидів марганцю та заліза, міцність, насипну щільність;

- один раз на рік - морозостійкість щебеню та значення питомої ефективної активності природних радіонуклідів.

Значення питомої ефективної активності природних радіонуклідів, стійкість структури проти розпадів, вміст сірчистих та сірчанокислих сполук та сульфідної сірки, оксидів марганцю та заліза, міцність та морозостійкість визначають також щоразу при зміні сировини або технології виробництва щебеню та піску.

5.5 Відбір та підготовку проб щебеню для контролю якості на підприємстві-виробнику проводять відповідно до ГОСТ 8269, піску – ГОСТ 8735.

5.6 Партію щебеню та піску вважають прийнятою за результатами приймальних та періодичних випробувань, якщо значення показників відповідають вимогам цього стандарту.

При незадовільних результатах випробувань хоча б за одним із показників, за цим показником проводять повторні випробування. Результат повторного випробування є остаточним.

5.7 Кількість щебеню і піску, що поставляється, визначають за масою або обсягом.

Масу щебеню та піску, що відвантажуються у вагонах або автомобілях, визначають зважуванням на залізничних та автомобільних терезах, що відвантажуються на суднах - по осаді судна.

Об'єм щебеню та піску в транспортному засобі визначають обміром.

Перерахунок кількості щебеню та піску в партії з одиниць маси в одиниці об'єму виробляють за значенням насипної густини, визначеної у вологому стані на момент відвантаження.

Обсяг щебеню та піску у споживача повинен бути визначений з урахуванням коефіцієнта ущільнення, встановленого за погодженням виробника із споживачем залежно від дальності транспортування, але не більше 1,10.

5.8 Кожна партія щебеню та піску має супроводжуватися документом про якість, в якому вказують:

Найменування підприємства-виробника та його адреса;

Номер та дату видачі документа;

Найменування та адресу споживача;

Номер партії та кількість щебеню (піску);

Номер вагона або номер судна та номери накладних;

Зерновий склад (модуль крупності) щебеню (піску);

Марку по дробності та морозостійкості щебеню;

- Втрати при прожарюванні;

Стійкість структури проти силікатного та залізистого розпадів;

- вміст сірчистих та сірчанокислих сполук;

- вміст пилоподібних частинок, а для щебеню (піску) з відвальних шлаків та вміст глини в грудках;

Питому ефективну активність природних радіонуклідів у щебені (піску). ГОСТ 3344 ГОСТ 30108 .

7 Транспортування та зберігання

7.1 Щебінь та пісок перевозять навалом у транспортних засобах будь-якого виду відповідно до чинних правил перевезення вантажів та технічних умов навантаження та кріплення вантажів*, затверджених Міністерством шляхів сполучення, правил перевезення вантажів автомобільним та водним транспортом.
_____________
* Ймовірно, помилка оригіналу. Слід читати: "Технічні умови навантаження та кріплення вантажів" . - Примітка виробника бази даних.


При транспортуванні щебеню та піску залізничним транспортом вагони слід завантажувати з урахуванням повного використання їхньої вантажопідйомності.

7.2 Щебінь зберігають окремо за фракціями, пісок - за модулем крупності в умовах, що оберігають їх від забруднення та засмічення.

Додаток А (інформаційний). Бібліографія

Додаток А
(Інформаційне)

Тимчасові критерії для організації контролю та прийняття рішення

"Обмеження опромінення населення від природних джерел іонізуючого випромінювання"*. Москва, 1991.

 _____________

* На території Російської Федерації документ не діє. Діють. - Примітка виробника бази даних.


Електронний текст документа
підготовлений АТ "Кодекс" та звірений за:
офіційне видання
М: ІПК Видавництво стандартів, 1995

Редакція документа з урахуванням
змін та доповнень підготовлена
АТ "Кодекс"

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ДЛЯ БЕТОНІВ

ТЕХНІЧНІ УМОВИ

Видання офіційне

МІЖДЕРЖАВНА НАУКОВО-ТЕХНІЧНА КОМІСІЯ З СТАНДАРТИЗАЦІЇ ТА ТЕХНІЧНОГО НОРМУВАННЯ

У БУДІВНИЦТВІ (МНТКС)

Передмова

1 РОЗРОБЛЕН інститутом НИИЖБ з участю ВНИПИИст-ромсырье, УралНИИстромпроект АТ “НЕП” Уральський інститут металів " Російської Федерації

ВНЕСЕН Мінбудом Росії

2 ПРИЙНЯТЬ Міждержавною науково-технічною комісією зі стандартизації та технічного нормування у будівництві (МНТКС) 17 листопада 1994 р.

3 ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ з 1 січня 1996 р. як державний стандарт Російської Федерації Постановою Мінбуду Росії від 12 квітня 1995 р., № 18-37

4 ВЗАМІН ГОСТ 5578-76

© ІПК Видавництво стандартів, 1995

Даний стандарт не може бути повністю або частково відтворений, тиражований і поширений як офіційне видання на території Російської Федерації без дозволу Мінстрою Росії

1 Область застосування.........................1

3 Визначення.............................2

4 Технічні вимоги......................2

5 Правила приймання..........................6

6 Методи контролю..........................8

7 Транспортування та зберігання..................9

Додаток А Бібліографія 10

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ЩЕБЕНЬ І ПІСОК ІЗ ШЛАКІВ ЧОРНОЇ ТА КОЛЬОРОВОЇ МЕТАЛУРГІЇ

ДЛЯ БЕТОНІВ

Технічні умови

Slag перемішаний камінчик і slag палички з ferrous and non-ferrous metallurgy for concretes. Specifications

Дата введення 1996-01-01

1 ОБЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт поширюється на щебінь і пісок з доменних та феросплавних (силікомарганця) шлаків чорної металургії та нікелевих та мідеплавильних шлаків кольорової металургії, що застосовуються як заповнювачі для важких, дрібнозернистих, жаростійких бетонів та для засипок.

Стандарт не поширюється на щебінь та пісок для дорожнього будівництва та на гранульовані шлаки для виробництва цементу.

Вимоги, викладені у пунктах 4.1.2-4Л.8, 4.2.1-4.2.5, 4.2.8, розділи 5 та 6, є обов'язковими.

ГОСТ 3344-83 Щебінь та пісок шлакові для дорожнього будівництва. Технічні умови

Видання офіційне

ГОСТ 5382-91 Цементи та матеріали цементного виробництва. Методи хімічного аналізу

ГОСТ 8269-87 Щебінь із природного каменю, гравій та щебінь із гравію. Методи випробувань

ГОСТ 8735-88 Пісок для будівельних робіт. Методи випробувань

ГОСТ 9758-86 Наповнювачі пористі неорганічні для будівельних робіт. Методи випробувань

ГОСТ 30108-94 Матеріали та вироби будівельні. Визначення питомої ефективної активності природних радіонуклідів

3 ВИЗНАЧЕННЯ

У цьому стандарті застосовують такі терміни.

Щебінь шлаковий - неорганічний сипкий зернистий матеріал з крупністю зерен св. 5 мм, що отримується дробленням шлаків чорної (доменних та феросплавних) та кольорової металургії.

Пісок з відсіву дроблення шлаків - неорганічний зернистий сипкий матеріал з крупністю зерен до 5 мм, що отримується шляхом виділення розсіванням з відсіву дроблення на щебінь шлаків чорної та кольорової металургії.

Пісок з гранульованих шлаків - неорганічний сипкий зернистий матеріал з крупністю зерен до 5 мм, що отримується при дробленні гранульованих шлаків кольорової металургії з використанням спеціального дробильно-сортувального обладнання.

4 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

4.1 Щебінь та пісок шлакові чорної та кольорової металургії (далі - щебінь та пісок) повинні виготовлятися відповідно до вимог цього стандарту з технологічної документації, затвердженої підприємством-виробником.

4.2 Основні параметри та розміри

4.2.1 Щебінь випускають наступні основні фракції: від 5 (3) до 10 мм, св. 10 до 20 мм, св. 20 до 40 мм, св. 40 до 80 (70) мм та суміші фракцій від 5 (3) до 20 мм.

4.2.2 Повні залишки на контрольних ситах при розсіві щебеню зазначених фракцій та суміші фракцій повинні відповідати зазначеним у таблиці 1, де d та D – найменші та найбільші номінальні розміри зерен.

Таблиця 1

Для щебеню фракції від 5 (3) до 10 мм застосовують сита 2,5 і 1,25 мм, повні залишки на яких повинні бути відповідно від 95 до 100 % по масі.

4.2,3 Форму зерен щебеню характеризують вмістом зерен пластинчастої (ліщадної) та голчастої форми. Щебінь залежно від вмісту зерен пластинчастої та голчастої форми поділяють на 3 групи, які повинні відповідати зазначеним у таблиці 2.

Таблиця 2

4.2.4 Міцність щебеню характеризують маркою, що визначається по дроблення щебеню при стисканні (роздавлюванні) в циліндрі в сухому стані.

Марки по дроблення щебеню повинні відповідати значенням, зазначеним у таблиці 3.

Таблиця 3

4.2.5 Морозостійкість щебеню характеризують числом циклів поперемінного заморожування та відтавання, при якому втрати у відсотках по масі не перевищують встановлених у таблиці 4 значень.

Таблиця 4

4.2.6 Залежно від зернового складу пісок поділяють на групи крупно. Кожну групу піску характеризують значенням модуля крупності, зазначеним у таблиці 5.

Таблиця 5

4.2.7 Повний залишок піску на сіті з сіткою № 063 повинен відповідати значенням, зазначеним у таблиці 6.

Таблиця 6

У відсотках за масою

4.2.8 Зерновий склад піску з гранульованих шлаків кольорової металургії, що отримується при дробленні в спеціальному дробильно-сортувальному обладнанні, повинен відповідати значенням, зазначеним у таблиці 7.

Таблиця 7

Таблиця 8

У відсотках за масою, не більше

4.3 Характеристики

4.3.1 Втрати при прожарюванні у щебені та піску не повинні перевищувати, у % за масою:

7 - з відвального шлаку;

3 - із шлаків поточного виходу та ковшових залишків.

4.3.2 Щебінь і пісок повинні мати стійку структуру проти силікатного та сульфідного розпадів.

Втрата маси щодо стійкості проти силікатного і залізистого розпадів має бути понад 5 і 8% відповідно.

7 - у щебені та піску зі шлаків поточного виходу та ковшових залишків при визначенні відмучуванням;

1 - у піску з гранульованих шлаків поточного виходу щодо набухання;

3 - у щебені з відвальних шлаків щодо відмучуванням;

3 - у піску з відвальних шлаків щодо набухання.

5 - у щебені;

3 – у піску.

4.3.7 Щебінь та пісок не повинні містити сторонніх засмічувальних включень.

4.3.8 Щебеню та піску має бути дана радіаційно-гігієнічна оцінка, за результатами якої визначають сферу його застосування. Щебінь та пісок залежно від значень питомої ефективної активності природних радіонуклідів Л 3 фф [ 1 ] застосовують:

При Леф до 370 Бк/кг - у житлових і громадських будівлях, що будуються;

При Леф св. 370 до 740 Бк/кг - у виробничих будівлях і спорудах, що знову будуються.

5 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

5.1 Щебінь та пісок повинні бути прийняті технічним контролем підприємства-виробника.

5.2 Приймання та постачання щебеню та піску проводять партіями. Партією вважають кількість щебеню однієї фракції (суміші фракцій), а для піску - одного модуля крупності, що одночасно відвантажуються одному споживачеві в одному залізничному складі. При відвантаженні автомобільним транспортом партією вважають кількість щебеню однієї фракції, а піску - одного модуля крупності, відвантажуване одному споживачеві протягом доби.

5.3 Для перевірки відповідності якості щебеню та піску вимогам цього стандарту проводять приймальні та періодичні випробування.

Приймальний контроль на підприємстві-виробнику проводять щодобово шляхом випробування об'єднаної проби щебеню (піску), відібраної з кожної технологічної лінії.

При приймальних випробуваннях визначають:

для щебеню та піску зерновий склад, вміст пилоподібних частинок, а для щебеню та піску з відвальних шлаків також і вміст глини в грудках,

5.4. При періодичних випробуваннях визначають:

Один раз на 10 діб - вміст металевих включень, форму зерен, втрати при прожарюванні;

Один раз на квартал – стійкість структури проти розпадів, вміст сірчистих та сірчанокислих сполук, вміст сульфідної сірки, вміст оксидів марганцю та заліза, міцність, насипну щільність;

Один раз на рік - морозостійкість щебеню та значення питомої ефективної активності природних радіонуклідів.

Значення питомої ефективної активності природних радіонуклідів, стійкість структури проти розпадів, вміст сірчистих та сірчанокислих сполук та сульфідної сірки, оксидів марганцю та заліза, міцність та морозостійкість визначають також щоразу при зміні сировини або технології виробництва щебеню та піску.

5.5 Відбір та підготовку проб щебеню для контролю якості на підприємстві-виробнику проводять відповідно до ГОСТ 8269, піску – ГОСТ 8735.

5.6 Партію щебеню та піску вважають прийнятою за результатами приймальних та періодичних випробувань, якщо значення показників відповідають вимогам цього стандарту.

При незадовільних результатах випробувань хоча б за одним із показників, за цим показником проводять повторні випробування. Результат повторного випробування є остаточним.

5.7 Кількість щебеню і піску, що поставляється, визначають за масою або обсягом.

Масу щебеню та піску, що відвантажуються у вагонах або автомобілях, визначають зважуванням на залізничних та автомобільних терезах, що відвантажуються на суднах - по осаді судна.

Об'єм щебеню та піску в транспортному засобі визначають обміром.

Перерахунок кількості щебеню та піску в партії з одиниць маси в одиниці об'єму виробляють за значенням насипної густини, визначеної у вологому стані на момент відвантаження.

Обсяг шебню та піску у споживача повинен бути визначений з урахуванням коефіцієнта ущільнення, встановленого за погодженням виробника із споживачем залежно від дальності транспортування, але не більше 1,10.

5.8 Кожна партія щебеню та піску повинна супроводжуватись документом про якість, в якому вказують:

Найменування підприємства-виробника та його адреса;

Номер та дату видачі документа;

Найменування та адресу споживача;

Номер партії та кількість щебеню (піску);

Номер вагона або номер судна та номери накладних;

Зерновий склад (модуль крупності) щебеню (піску);

Марку по дробності та морозостійкості щебеню;

Втрати при прожарюванні;

Стійкість структури проти силікатного та залізистого розпадів;

Питому ефективну активність природних радіонуклідів у щебені (піску).

6 МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

6.1 Зерновий склад щебеню, вміст пилоподібних частинок, вміст глини в грудках, форму зерен, міцність, морозостійкість визначають за ГОСТ 8269.

Зерновий склад піску, вміст комової глини визначають за ГОСТ 8735, вміст у піску пилоподібних частинок методом набухання визначають відповідно до ГОСТ 3344.

6.3 Стійкість структури щебеню та піску проти силікатного та залізистого розпадів визначають за ГОСТ 9758,

6.6 Питому ефективну активність природних радіонуклідів у щебені та гравії визначають гамма-спектрометричним методом відповідно до ГОСТ 30108.

7 ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ

7.1 Щебінь та пісок перевозять навалом у транспортних засобах будь-якого виду відповідно до чинних правил перевезення вантажів та технічних умов навантаження та кріплення вантажів, затверджених Міністерством шляхів сполучення, правил перевезення вантажів автомобільним та водним транспортом.

При транспортуванні щебеню та піску залізничним транспортом вагони слід завантажувати з урахуванням повного використання їхньої вантажопідйомності.

7.2 Щебінь зберігають окремо за фракціями, пісок - за модулем крупності в умовах, що оберігають їх від забруднення та засмічення.

Прихилення Л (інформаційне)

БІБЛІОГРАФІЯ

}