Позакласні заходи щодо фізичної культури. Позакласна робота з фізичного виховання у загальноосвітніх школах Прогнозовані результати освоєння програми курсу

ЗАТВЕРДЖЕНО

рішення педагогічної ради

Протокол №1 від ___ серпня 2017р.

Голова педагогічної ради

Л.В.Величко

РОБОЧА ПРОГРАМА

ПО ПОЗАУРОЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Ступінь освіти (клас): основне загальне (6 "а", "б", "в", "г" класи)

Кількість годин: всього 136 годин на рік

Рівень: базовий

Вчитель: Ігор Васильович Калашніков

Програму розроблено на основі робочих програм з фізичної культури. Предметна лінія підручників. Автори М.Я.Віленський, В.І.Лях. - М: Просвітництво, 2011р. та робочої програми позаурочної діяльності з легкої атлетики (працюємо з ФГОС) Автори: Г.А.Колодницький, В.С.Кузнєцов, М.В.Маслов. - М.: Просвітництво, 2011р., розробленої вчителем ФК І.В.Калашниковим та затвердженої рішенням педагогічної ради, Протокол №1 від 30 серпня 2017р.

Пояснювальна записка

Дана програма спортивно-оздоровчого напряму є програмою організації позаурочної діяльності школярів. Передбачені цією програмою заняття проводять у групах, які з учнів одного класу.

Програма розрахована на 1 рік навчання загальним обсягом 136 годин: у кожному з 6 "а", 6 "б", 6 "в", 6 "г" класах піт 34 години на рік. Вибір курсу визначається бажанням учнів 6-их класів, можливостями та матеріально-технічним оснащенням освітнього закладу.

Програма передбачає проведення регулярних щотижневих позаурочних занять зі школярами (по 1 годині на тиждень о 6-й «а», «б», «в», «г» класах позаурочної діяльності фізкультурно-оздоровчої спрямованості).

Програма передбачає можливість організовувати проведення занять у формі позааудиторних та аудиторних активних занять.

Метою программи факультативних занять факультативу даного курсує формування в учнів 6-их класів школи основ здорового способу життя, розвиток творчої самостійності у вигляді освоєння двигунаної діяльності,формування вміння співпрацювати у команді, розвиток комунікативної компетентності учнів.

Реалізація цієї мети пов'язана з решенням наступних освітніхзавдань :

зміцненняздоров'я школярів у вигляді розвиткуфізичних якостей та підвищення функціональних можливостейностей життєзабезпечувальних систем організму;

вдосконаленняжиттєво важливих навичок та вміньза допомогою навчання рухомим ігор, фізичним вправнянням та технічним діям з базових видів спорту;

вдосконаленнянавичок та вмінь для складання випробувань (тестів) ВФСК «ГТО»;

формуваннявміння співпрацювати в команді,розвитоккомунікативної компетентності учнів у вигляді навчання різним естафетам;

розвитокінтересу до самостійних занять фізиними вправами, рухливим ігор, формам активного відпочинку та дозвілля.

Універсальними компетенціями учнів на етапічального освіти за курсом є:

вміння організовувати власну діяльність, вибрати та використовувати засоби для досягнення її мети;

вміння активно включатись у колективну діячність, взаємодіяти з однолітками у досягненні спільних цілей;

- вміння доносити інформацію в доступній, емоціїнально-яскравій формі в процесі спілкування та взаємодії зіоднолітками та дорослими людьми.

Таблиця тематичного розподілу кількості годин

	Назва модуля, розділи	Робоча програма	Кількість годин				Характеристикавидів діяльностіучнів ( УУД)
			6-ті класи
			"А"	«Б»	«В»	"Г"
	Всього годин	136
1.	Рухливі ігри	28					Освоюватиуніверсальні вміння в самостійній орорганізації та проведення підвижних ігор Викладатиправила рухливих ігор Освоюватирухові Взаємодіяти в па рах та групах під час виконанняні технічних дій урухливих іграх Моделювати техніку ви виконання ігрових дій узалежно від зміниумов та рухових задач Прийматиятельності Освоюватиуніверсальні вміння керувати емоціями впроцесі навчальної та ігровоїдіяльності
2.	Спортивні ігри	40					Освоюватитехнічні дії зі спортивних ігор Освоювативміння викон няти універсальні фізичні Дотримуватисядисципліну та правила техніки безпекив умовах ігровоїдіяльності Розвиватифізичні якості
3.	Гімнастика з елемен- тами акробати- кі	28					Освоювати низуючих вправ Освоюватиуніверсальні вміння щодо взаємодіїв парах і групах при розучуванніванні акробатичних вправненій Виявлятиякості сили, координації та витривалостіпри виконанні акробатичких вправ та комбінацій Дотримуватисяправила техніки ки безпеки під час виконанняняння гімнастичних вправній прикладний спрямованийності
4.	Легка атлетика	40					Освоюватитехніку бігу у різний спосіб Освоюватиуніверсальні ванні та виконання біговихвправ Виявляти фізичні якості сили, швидкості, витривалості та координації Дотримуватисяправила ТБ під час виконання кидків різних м'ячів

Основний зміст програми

1 розділ			Кількість - о годині
Рухливі ігри			28
	Рухливі ігри на основі ігрових видів спорту, Снайпер, Салки Біг сороконіжок, Виклик номерів, У хлопців порядок суворий, Хто швидше?
2 розділ
Спортивні ігри			40
		Футбол
		Гандбол
		Баскетбол
		Волейбол
3 розділ
			28
		Гімнастичні вправи
		Гімнастична комбінація
		Стройові вправи
4 розділ
Легка атлетика			40
		Стрибки (з місця, з розбігу, через скакалку)
		Біг (спринт, човниковий біг)
		Метання та кидки
		Естафети на основі легкої атлетики

Рухливі ігри: Розвивати спритність, координацію. Рухливі ігри є важливим засобом фізичного виховання. Підбір фізичних вправ та рухливих ігор здійснюється з урахуванням вікових особливостей учнів, з використанням додаткового матеріалу, що доповнює зміст навчального матеріалу з фізичної культури.Рухливі ігри: на основі ігрових видів спорту, Снайпер, Салки, Виклик номерів, Влучно у ціль, М'яч сусіду, М'яч на підлозі, М'яч над головою – гармонійно розвивають фізичні якості учня.

Спортивні ігри: закріплення та вдосконалення отриманих навичок на уроках фізичної культури з базових видів спорту: волейбол, гандбол, баскетбол, міні – футбол. Виконання технічних прийомів та дій; грати в дані спортивні дисципліни за правилами, знати та правильно застосовувати стійки гравця; передача, ведення м'яча. Удосконалювати командні тактичні дії та побудови у нападі (атаці) та захисті.

Гімнастика з елементами акробатики : Організаційні команди та прийоми

Виконання стройових прийомів дома («праворуч», «ліворуч», «кругом»). Розвиток гнучкості, сили, координації. Вибирати вправи та складати комбінації. Вправи та комбінації на гімнастичній перекладині, гімнастичному маті. Вправи в розвитку координації.

Легка атлетика: Розвиток витривалості, сили, швидкості, координації рухів. Виконувати вправи та брати участь у змаганнях з легкої атлетики за правилами даного виду спорту та дотримуватись заходів безпеки. Бігові вправи. Стрибкові вправи. Метання малого м'яча вагою 150г. Метання турбоснаряду.

Очікувані результати реалізації програми

Набуття школярем соціальних знань, розуміння соціальної реальності та повсякденного життя: придбання знань про здоровий спосіб життя, про основні норми гігієни, про ТБ при заняттях спортом, про способи та засоби самозахисту, про способи орієнтування на місцевості, елементарні правила виживання в природі; про взаємодію, розуміння партнера.

Формування позитивного ставлення школяра до базових цінностей нашого суспільства та соціальної реальності в цілому: розвиток ціннісних відносин школяра до свого власного здоров'я та внутрішнього світу, до здоров'я оточуючих його людей, до спорту та фізкультури, до природи, до рідної Вітчизни, її історії та народу, до праці, інших людей.

Набуття школярем досвіду самостійної соціальної дії: набуття школярем досвіду актуалізації спортивно-оздоровчої діяльності у соціальному просторі;досвід організації дозвілля; досвід самообслуговування, самоорганізації та організації спільної діяльності.

Форми контролю

Тестування «ГТО»

Фізкультурно - масові та спортивні змагання

Спартакіада: змагання зі спортивних ігор

Програма гурткових занять спортивно-оздоровчого спрямуваннявключає чотири розділи. Кожне заняття є ланкою системи занять, пов'язаних у логічну послідовність побудованих один за одним і спрямованих на набуття школярем соціальних знань, розуміння соціальної реальності та повсякденного життя, формування позитивного ставлення школяра до базових цінностей нашого суспільства та до соціальної реальності в цілому, набуття школярем досвіду самостійного соціальної дії

Важливою вимогою програми є виховання моральних та вольових якостей учнів: дисциплінованість, доброзичливість, чесність, чуйність, сміливість під час виконання різних завдань.

Шкільний вік сприятливий у розвиток всіх координаційних і кондиційних здібностей. Однак особливу увагу слід приділяти всебічному розвитку координаційних, швидкісних (реакції та частоти рухів), швидкісно-силових здібностей, витривалості до помірних навантажень.

Для досягнення оптимальної загальної та моторної густини заняття необхідно використовувати нестандартне обладнання, технічні засоби навчання для розвитку фізичних здібностей та формування рухових навичок.

Особливістю школярів цього віку є їхнє велике бажання, інтерес, пізнавальна активність, висока емоційність під час занять. Це потрібно використовувати на заняттях.

Матеріально-технічне забезпечення

Спортивний зал з розміткою та обладнанням для спортивних ігор (волейбол, баскетбол)

Спортивний майданчик з розміткою та обладнанням для спортивних ігор (міні – футбол, гандбол)

Спортивний майданчик із розміткою для занять легкою атлетикою

М'ячі волейбольні

М'ячі футбольні

М'ячі гандбольні

М'ячі баскетбольні

Фішки для розмітки

Манішки

Секундомір

Рулетка

Металеві снаряди (м'яч 150г, турбоснаряд)

Гантелі 3 - 5 кг

М'ячі набивні 1кг, 3кг

Шведська стінка

Гімнастичні мати

Скакалки різної довжини

Аптечка медична

Табло перекидне

Список навчально-методичної літератури

Робоча програма позаурочної діяльності з легкої атлетики у відповідність до ФГОС. Автори Г.А.Колодницький, В.С.Кузнєцов, М.В.Маслов. - М: Просвітництво, 2011р.

Робоча програма позаурочної діяльності з волейболу у відповідність до ФГОС. Автори Г.А.Колодницький, В.С.Кузнєцов, М.В.Маслов. - М: Просвітництво, 2011р.

Позаурочна діяльність. Олімпійські ігри. Пізнавально – ігрова діяльність. 1 – 11 класи. Автори – укладачі І.В.Бармінова та ін. – Волгоград: Вчитель. 2013р.

Підручник з фізичної культури 5 - 9 класи. Автори М.Я.Віленський, В.І.Лях. - М: Просвітництво, 2011р.

Фізична культура. Тестовий контроль. В.І.Лях. - М: Просвітництво, 2012р.

Здоров'язберігаюча діяльність. Планування. Поради. Заходи. Автори - упорядники І.В.Лебедєва, Т.Н.Чурилова. - Волгоград: Вчитель, 2013р.

ПОГОДЖЕНО ПОГОДЖЕНО

засідання МО вчителів заступник директора з НМР

Протокол №1 від __ серпня 2017р. ________ С.А.Кириченко

Керівник МО вчителів ФК ____ серпня 2017 р.

Т.В.Купріянова

Узгоджено

Заступник директора з НМР

С.А.Кириченко

«___»____________ 2017 р.

Муніципальна бюджетна загальноосвітня установа

середня загальноосвітня школа № 2 м.Темрюка

муніципальної освіти Темрюкський район

КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ

ПЛАНУВАННЯ

«Спортивні зірочки»

По позаурочній діяльності

Класи 6 "а", "б", "в", "г"

Вчитель Калашніков Ігор Васильович

Кількість годин: всього - 34 , на тиждень - 1 година

Планування складено на основі:В.І.Лях. Робочі програми.

Предметна лінія підручників М.Я.Віленського, В.І.Ляха 5 – 9 класи. - М.: Просвітництво, 2011р та робочої програми позаурочної діяльності у відповідність до ФГОС. Автори Г.А.Колодницький, В.С.Кузнєцов, М.В.Маслов. - М.: Просвітництво, 2011р., розроблено вчителем фізичної культури І.В.Калашниковим та затверджено рішенням педагогічної ради,Протокол №1 від___ серпня 2017р.

Календарно-тематичне планування

з позаурочної діяльності для учнів 6-их класів

№ п/п	Тема занять	Дата				Обору-дування	Універсальні навчальні дії
		План.		факт.
Рухливі ігри 7 годин
	ТБ за п/і. П/і «Салки»					Рулетка М'ячі свисток розмітка для гри у волейбол, міні-футбол	Освоювати універсальнівміння в самостійній орорганізації та проведення підвижних ігор Викладати правила та услоня проведення рухомихігор Взаємодіяти в парах та групах під час виконанняні технічних дій урухливих іграх Моделювати техніку вивиконання ігрових дій узалежно від зміниумов та рухових задач Приймати адекватні рішення в умовах ігрової деятельності Освоювати універсальнівміння керувати емоціями впроцесі навчальної та ігровоїдіяльності
	П/і з м'ячами
	П/і «Піонербол»
	П/і на основі гандболу
	П/і на основі волейболу
	П/і на основі міні-футболу
	П/і на основі баскетболу
Спортивні ігри 5 годин
	ТБ під час ігор. Міні-футбол					Футбольні м'ячі Розмітка для гри у футбол	Освоювати технічнідії зі спортивних ігор Освоювати вміння виконняти універсальні фізичнікі вправи під час спортивних ігор Дотримуватися дисципліну таправила техніки безпекив умовах ігровоїдіяльності Розвивати фізичні якостічества
	Ведення м'яча. Естафети
	Упр. у групах
	Передача м'яча Гра
	Естафети з елементами футболу
Гімнастика з елементами акробатики 7 годин
	ТБ під час гімнастики. Стройові упр.					Гімнастичні мати турнік рулетка скакалки свисток ш/стінка обручі	Освоювати універсальні вміння при виконанні организуючих вправ Освоювати техніку акробатичних вправ та акробатичних комбінацій Освоювати універсальнівміння щодо взаємодіїв парах і групах при розучуванніванні акробатичних вправненій Виявляти якості сили,координації та витривалостіпри виконанні акробатичкихвправ та комбінацій Дотримуватися правила технікики безпеки під час виконанняняння гімнастичних вправній прикладний
	ТБ. Перекиди
	ТБ. Віси
	ТБ. Підтягування
	Упр. на гнучкість. ГТО
	Естафети з елементами гімнастики
	ТБ. Лазанія
Спортивні ігри 5 годин
	ТБ під час гандболу. Міні-гандбол					Гандбольна розмітка гандбольні м'ячі свисток фішки секундомір	Освоювати універсальнівміння в самостійній орорганізації та проведення підвижних ігор Викладати правила та услоня проведення рухомихігор Освоювати рухові дії, що становлять зміст рухливих ігор Взаємодіяти в парах та групах під час виконанняні технічних дій урухливих іграх Моделювати техніку вивиконання ігрових дій узалежно від зміниумов та рухових задач Приймати адекватні рішення в умовах ігрової деятельності Освоювати універсальнівміння керувати емоціями впроцесі навчальної та ігровоїдіяльності
	Передача м'яча
	Естафети на основі гандболу
	Кидки м'яча. Навчальна гра
	Тактика гри у захисті та атаці
Легка атлетика 10 годин
	ТБ, Стрибки с/м						Освоювати техніку бігуу різний спосіб Освоювати універсальнівміння по взаємодії в парах і групах при розучуванніванні та виконання біговихвправ Виявляти якості сили,швидкості, витривалості та координації Дотримуватисяправила техніки ки безпеки під час виконання кидків різних м'ячів Освоювати універсальнівміння в самостійній орорганізації та проведення підвижних ігор Викладати правила та услоня проведення рухомихігор Взаємодіяти в парах та групах під час виконанняні технічних дій урухливих іграх Моделювати техніку вивиконання ігрових дій узалежно від зміниумов та рухових задач Приймати адекватні рішення в умовах ігрової деятельності Освоювати універсальнівміння керувати емоціями впроцесі навчальної та ігровоїдіяльності
	Змагання у бігу на 30 м					Розмітка для занять л/атлетикою рулетка м'ячі 150г свисток секундомір метальні снаряди
	Човниковий біг
	Естафети з різними видами бігу
	Тести ГТО
	Естафети з елементами л/а
	ТБ. Метання м'яча 150г
	Техніка метання з розбігу
	Кидки набивного м'яча 1кг
	Естафети
РАЗОМ 34 години

Надіслати свою гарну роботу до бази знань просто. Використовуйте форму нижче

Студенти, аспіранти, молоді вчені, які використовують базу знань у своєму навчанні та роботі, будуть вам дуже вдячні.

Розміщено на http://www.allbest.ru/

ДБОУ СПО «Калязінський коледж»

Контрольна робота

З дисципліни: «Теорія та методика фізичного виховання»

На тему: «Позакласна робота з фізичного виховання у загальноосвітніх школах»

Виконала: студентка 4 курси гр. 4 НКЗВ

Бусалкіна Є.В.

Сергієв Посад

Вступ

1. Огляд літератури

1.1 Завдання позакласної роботи з фізичного виховання

1.3 Організація позакласної роботи

1.4 Форми позакласної роботи

1.4.1 Прогулянки, екскурсії, походи

1.4.2 Ігри, розваги

1.4.3 Спортивні змагання

1.4.4 Гуртки фізичної культури

1.4.5 Спортивні секції

Список литературы

Вступ

Актуальність роботи: позакласна робота відрізняється від навчальної тим, що:

- здійснюється на добровільних засадах, а її зміст та форми організації визначаються з урахуванням інтересів більшості учнів та умов школи;

Вона будується на основі широкої суспільної активності школярів, об'єднаних у колектив фізичної культури, при контролі та підтримці з боку адміністрації, вчителів, батьків, шефів;

Педагогічне керівництво позакласною роботою набуває більшою мірою інструктивно-педагогічного характеру, що стимулює прояв творчої ініціативи учнів.

Знаючи всі ці особливості організації позакласної роботи з фізичного виховання, вчитель зможе організувати її те щоб вона була ефективної і результативної. У цьому полягає актуальність цієї теми.

1 . Огляд літератури

1.1 Завдання позакласної роботи з фізичного виховання

Одним із видів позакласної роботи в школі є масова фізкультурна та спортивна робота.

Завдання позакласної роботи:

сприяти школі у виконанні навчально-виховних завдань, що стоять перед нею;

сприяти зміцненню здоров'я, загартовування організму, різнобічного фізичного розвитку учнів;

Поглиблювати та розширювати будівлі, вміння, навички, які отримують учні під час уроків, фізичної культури;

Виховувати та розвивати організаторські навички у школярів;

Організовувати здоровий відпочинок учнів;

Прищеплювати учням любов до систематичних занять фізичною культурою та спортом.

1 . 2 Зміст позакласної роботи

Позакласна робота проводиться у позаурочний час у вигляді занять з гімнастики, легкої атлетики, лижної підготовки до туризму, у секціях, групах, командах.

Додатковий матеріал береться з журналів «Фізична культура в школі», «Вожатий», «Піонер», «Вогнища», з газети «Піонерська правда» та відповідної літератури. Значніше місце відводиться загальнорозвиваючим вправам без предметів і з предметам, вправам на гімнастичних лавках та стінці, зі скакалками, у рівновазі, лазанні, стрибках. Розвиваються комбінації вільних вправ та піраміди для виступів на піонерських зборах, ранках, святах.

Найбільше місце у позакласній роботі займають ігри. При цьому програмний матеріал з ігор значно розширюється за рахунок додаткових ігор, близьких за змістом до програмних. Особлива увага при проведенні позакласних занять, у тому числі і ігор, приділяється відповідності матеріалу, що використовується на уроках навчальному матеріалу, щоб поєднання навчальних і позакласних занять сприяло вдосконаленню рухових умінь і навичок дітей.

Щоб домогтися масового охоплення учнів позакласною роботою, використовуються різні форми організації та проведення занять з дітьми з урахуванням їх віку, стану здоров'я та фізичної підготовленості. Основними формами є: походи, заняття у групах загальної фізичної підготовки, спортивні змагання, фізкультурні свята, заняття у спортивних секціях.

1.3 Організація позакласної роботи

Загальне керівництво роботою колективу фізичної культури доручається вчителя фізичної культури, а керівництво гуртком - однієї з вчителів початкових класів. У гурток і колектив фізичної культури учні вступають добровільно, при цьому досить усної заяви.

На загальних зборах членів колективу (кружка) обирається рада, яка організовує та проводить всю роботу за планом, затвердженим директором школи.

В усіх класах школи обираються фізкультурні організатори. Вони працюють під керівництвом класних керівників, організовуючи учнів свого класу для участі у різноманітних фізкультурно-масових та спортивних заходах, що проводяться школою.

Для практичної роботи з учнями організуються секції. Насамперед створюється секція загальної фізичної підготовки, що працює весь навчальний рік. Восени - ігри, легка атлетика та гімнастика; взимку - лижна підготовка та ігри; навесні - ігри, гімнастика та легка атлетика. Основою занять секції загальної фізичної підготовки є навчальна програма. На заняттях секції вдосконалюються вміння та навички, у виконанні вправ, ускладнених умовами місцевості, іншою розстановкою снарядів, запровадженням нових елементів. Крім програмного матеріалу, на заняттях секції навчаються нові ігри, комбінації вільних рухів, піраміди. Навчальні групи секції виступають на шкільних святах.

У секцію загальної фізичної підготовки слід залучати якнайбільше учнів, зокрема і тих, які дещо відстають у фізичному розвитку своїх однолітків.

Заняття навчальних груп загальноосвітніх шкіл проводяться один-два рази на тиждень, у вільний від уроків час за розкладом, затвердженим директором школи. Тривалість кожного заняття має перевищувати 60 хв.

У кожній навчальній групі обираються старости, а командах - капітани. Старости та капітани нагадують учням про заняття, враховують відвідуваність, допомагають пораді колективу (гуртку) та керівникам груп у їхній роботі.

У школі поряд із секцією загальної фізичної підготовки можуть бути організовані секції з видів спорту: для дітей І класу з плавання, тенісу та настільного тенісу, фігурного катання на ковзанах; для дітей ІІ класу, крім тих, що передбачені для І класу, - зі спортивної гімнастики (дівчата з восьми, хлопчики з дев'яти років); починаючи з III класу допускаються заняття у секціях плавання та стрибків у воду. З десятирічного віку учні допускаються до занять у секціях: бадмінтону, художньої гімнастики, ковзанярського спорту, легкої атлетики, вітрильного спорту, футболу.

Обов'язковими умовами для створення секцій з видів спорту є наявність місць для занять, необхідне обладнання та інвентар, а головне - кваліфіковане керівництво. Керівники спортивних секцій повинні добре знати цей вид спорту, методику проведення занять, особливості занять з дітьми.

Різностороння загальна фізична підготовка є основою успіхів у будь-яких видах спорту, тому на заняттях усіх секцій значна увага приділяється гімнастиці, іграм, легкій атлетиці.

Заняттями в групах та командах можуть керувати вчителі або інструктори-суспільники, старшокласники (у середній школі), а також спортсмени та тренери спортивних товариств.

Крім організації практичних занять, колектив (гурток) фізичної культури разом із вчителями, залучає учнів до роботи з влаштування нового спортивного майданчика; у тісному контакті з гуртком «умілі руки» організує виготовлення найпростішого інвентарю; проводить спортивні змагання, фізкультурні свята, виступи на ранках та інших заходах; допомагає лікарю та вчителям у пропаганді фізичної культури та спорту серед учнів та батьків тощо.

Членів колективу (гуртка), які виявили інтерес до занять фізичною культурою і спортом і досягли певних успіхів, школа може направити до дитячої спортивної школи.

До учнів, які перебувають у колективі (кухлі) фізкультури, пред'являються певні вимоги. Вони повинні встигати з своїх предметів, дотримуватися правил особистої гігієни, займатися в одній з груп або команд і брати участь у проведенні фізкультурних заходів.

Члени колективу, що показують гарні успіхи у заняттях фізкультурою і поєднують це з високою успішністю у всіх предметах та зразковою дисципліною, заохочуються директором школи.

1.4 Форми позакласної роботи

1.4.1 Прогулянки, екскурсії, походи

Прогулянки, екскурсії та походи мають велике освітнє та виховне значення, оскільки діти знайомляться з природою, рідним краєм та його пам'ятками.

Ці заходи сприяють вдосконаленню навичок у ходьбі, бігу та іграх, загартовують організм і зміцнюють здоров'я дітей, сприяють придбанню навичок самообслуговування, поведінки та орієнтування на місцевості тощо. Неоціненну роль вони відіграють у створенні та зміцненні дитячого колективу, у вихованні почуття дружби та товариства .

Прогулянки, екскурсії та походи найчастіше проводяться пішки, взимку можуть бути використані лижі.

Прогулянки зазвичай роблять без певних освітніх цілей, заради відпочинку на лоні природи. Екскурсії мають певні освітні цілі та проводяться за заздалегідь наміченою тематикою.

У походах на відміну екскурсій поєднується виконання освітніх завдань з умовами похідного життя (розбивка бівака, приготування їжі, подолання труднощів, які у будь-якому результаті, тощо. буд.).

Тематика екскурсій та походів має відповідати загальноосвітній підготовці дітей та шкільним навчальним програмам.

Прогулянки та екскурсія проводяться з учнями всіх початкових класів школи, походи організуються для учнів ІІІ класів. Зазвичай, ці заходи проводяться для кожного класу окремо.

Протяжність маршрутів не повинна перевищувати 5-7 км в обидва кінці, для учнів І-ІІ класів, 8-10 км - для учнів ІІІ класів. При цьому в середині шляху необхідний відпочинок протягом 1-2 год.

Невеликі прогулянки та екскурсії (за мінімальної відстані) можуть проводитись у будь-який навчальний день; прогулянки та екскурсії на велику відстань, а також походи лише у вихідні чи канікулярні дні. Кожен із цих заходів ретельно готується, докладно розробляється план проведення. У плані передбачаються завдання заходу, маршрут, місця нетривалого та тривалого відпочинку, заняття та ігри в дорозі та на великому привалі, інвентар, особисте колективне спорядження учасників.

Про майбутню прогулянку або екскурсію учні попереджаються заздалегідь. Керівник прогулянки, екскурсії або походу зобов'язаний добре знати склад та стан здоров'я учнів, щоб вирішити питання про допуск їх до участі у заході. Необхідно добре знати і фізичну підготовленість учнів. Від цього залежить вибір маршруту та швидкість руху групи. Якщо група різнорідна але складу, керівник щодо швидкості руху орієнтується більш слабких учасників.

Найчастіше прогулянками, екскурсіями та походами керують вчителі. Під час проведення тематичних екскурсій у школах м. Запоріжжя запрошують учасників історичних подій, героїв праці, передовиків виробництва, старожилів.

Однією з вирішальних умов для успішного проведення будь-якого заходу є дисципліна учасників та дотримання ними встановлених правил та режиму походу (прогулянки), а також чітке виконання доручень. Керівник походу, екскурсії чи прогулянки заздалегідь проводить з учасниками роз'яснювальну роботу, а під час проведення вимагає обов'язкового виконання встановленого порядку.

Під час підготовки будь-якого заходу вчителю необхідно заздалегідь виділити учнів помічників, які організують дітей, підбирають необхідний інвентар та спорядження, перевіряють підготовку учасників, готуються самі та допомагають іншим у проведенні ігор, хороводів, художньої самодіяльності тощо.

Для найбільш фізично підготовлених учнів з дозволу лікаря у літні канікули можуть проводитись дводенні походи з одним нічлігом.

План походу розробляється керівником та затверджується директором школи. Готовність кожного учасника перевіряється керівником за два дні до походу і перед виходом. До участі у походах слід залучати медичний персонал школи (лікаря чи медсестру).

Під час підготовки до такого походу керівник попередньо проводить з учасниками кілька тренувальних занять у ходьбі, бігу та стрибках, вивчає маршрут походу та розподіляє обов'язки. Велика увага приділяється підготовці колективного та особистого інвентарю (зокрема, одягу та взуття) та підготовчій роботі з організації ночівлі та харчування. Нічліг повинен бути забезпечений у закритому приміщенні (в будинку, шкільному будинку), що відповідає санітарно-гігієнічним вимогам. Харчування має бути обов'язково гарячим. Похід проводиться за попередньо розробленим планом, з дотриманням певного режиму руху, відпочинку, харчування.

При визначенні маршруту враховуються місця привалу, наявність джерел питної води, місць для купання.

Колективне спорядження в поході складається з наступних предметів: сокира (в чохлі), посуд для приготування їжі (алюмінієві каструлі, бляшані відра, емальований посуд), розливна ложка, сковорідка, мішки з зав'язками для продуктів, ніж столовий, консервний горн, м'ячі, сигнальні прапорці, мала саперна лопата, компас, клейонка, ножиці, голки, нитки, шпильки, сірники, аптечка. Відповідно до завдань походу в колективне спорядження можуть увійти також гербарні папки, коробки для ґрунту, комах, різних сільськогосподарських культур.

В індивідуальне спорядження учасників походу входить: влітку-сорочка або майка з довгими рукавами, труси у хлопчиків, шаровари у дівчаток, тренувальні або звичайні штани, світла панама, добре розношені черевики, шкарпетки, на випадок поганої погоди - куртка, піджак. Крім того, кожен учасник походу бере для себе рюкзак, ложку, кухоль, миску, рушник, мило, серветку, зошит чи блокнот, олівець.

У рюкзаках укладаються всі особисті речі та частина колективного спорядження. Загальна вага рюкзака не повинна перевищувати 3 кг. Речі у рюкзак укладаються так, щоб до спини прилягало все м'яке.

У добовий раціон учасників походу входить: 300 г чорного та 200 г білого хліба, 100 г крупи, 1 банка м'ясних консервів (на двох), 30-40 г олії, 100 г цукру, 500 г овочів, 0,5 л молока, також сіль, чай, цибуля, морква.

Овочі та молоко зазвичай купуються на місці або поблизу великого привалу. Молоко дозволяється вживати лише кип'ячене.

Складання меню та розкладка продуктів на разові прийоми харчування повинні проводитись до походу.

Під час походів дітей слід вивчати орієнтуватися біля компасу і годинах.

Під орієнтуванням місцевості розуміється визначення сторін горизонту - півночі, півдня, сходу і заходу - і розташування населених пунктів і дороги стосовно місця перебування туристів.

Щоб орієнтуватися по компасу, компас покласти на горизонтальну поверхню (книжку, папку, пень) і відпустити гальмо. Стрілка після вагання зупиниться і одним своїм кінцем покаже напрямок на північ, іншим - на південь. У компасі Адріанова, найбільш прийнятному для юних туристів, північний кінець стрілки має білий колір, в інших компасах північний кінець стрілки темний. Якщо відповідно до показань компаса стати обличчям на північ, то справа буде схід, ліворуч - захід, а ззаду - південь.

Компас можна орієнтувати. Це означає поєднати північний кінець стрілки із північною точкою лімба компаса.

За допомогою годинника орієнтуватися можна тільки вдень і в тиху погоду, коли видно сонце. Щоб орієнтуватися о 13 год, досить стати обличчям до сонця і ліворуч буде схід, праворуч - захід, ззаду - північ.

В інший годинник слід годинникову стрілку направити на сонце і кут між годинниковою стрілкою та направленням на цифру «1» на циферблаті годинника розділити навпіл. Лінія розподілу цього кута вказує напрямок південь - північ.

У поході дітей слід вивчати розпалювання багаття. Багаття розпалювати треба в такому місці, щоб воно не псувало коріння зелені, не могло бути причиною лісової пожежі; від найближчих дерев багаття розпалюється в 5-6 м.

Для багаття робиться вогнище: зрізається з площі 1 кв. м дерн і цим дерном обкладається вогнище, при цьому дерн кладеться травою донизу. У середину багаття накладається «курінь» або «криниця» з дрібних сухих гілочок, берести, «паличок-запальничок». Шалашик (колодязь) обкладається тонким, сухим суччям і запалюється з того боку, звідки дме вітер. Коли «курінь» загориться, в багаття підкладаються спочатку тонкі суки, а потім все товстіші і більші. На багатті вариться їжа, кип'ятиться чай. Щоб їжа добре, швидко зварилася і не пахла димом, треба каструлі, відра та чайники підвішувати над багаттям після того, як полум'я буде достатнім, дим зменшиться.

Після повернення учасників походу один із номерів шкільної стінної газети слід присвятити підсумкам його проведення.

1.4.2 Ігри, розваги

Найпростішими та масовими формами позакласної роботи з учнями є ігри та розваги.

Ігри організуються як із невеликою групою учнів одного класу, і з великими групами учнів двох-трьох класів. Чим більша група граючих, тим краще повинні бути підготовлені організатори та витівники з учнів. Ігри слід проводити як так званого «години ігор», загальне керівництво яким здійснюється вчителями.

«Години ігор» проводяться у позаурочний час, а також і канікулярний період, причому збір дітей для участі в іграх призначається у визначений день та годину в школі або на майданчику. У хорошу погоду восени та взимку, а також у літній час ігри проводяться на відкритому повітрі; лише в негоду, вітряну і холодну погоду вони проводяться в закритому приміщенні, де температурні умови для ігор на повітрі ті ж, що й для занять іншими вправами. Ігри, що проводяться, завжди повинні відповідати віку і підготовленості граючих, бути доступними для хлопчиків і дівчаток, простими за змістом, легко зрозумілими, цікавими і захоплюючими. Комплекс ігор складається так, щоб у ньому були ігри з різним змістом і навантаженням і щоб ці ігри правильно чергувалися. В одне заняття вводяться ігри спокійні та ігри з великою рухливістю, ігри зі співом та танцями. При цьому найбільш рухливі ігри проводяться в середині заняття, а ігри зі співом - наприкінці його.

У старших класах школи велике застосування мають командні ігри, близькі за змістом до спортивним. До них відносяться «Піонерський м'яч», «Естафети», «Лапта», «Гонка м'ячів», «Мисливці та качки» та багато інших.

Якщо вводяться нові ігри, які на уроках не були пройдені, то їх в одному занятті має бути не більше двох: одна гра з великою рухливістю та інша щодо спокійна. При проведенні ігор на місцевості велике застосування мають такі ігри, як «Читкий вартовий», «Маскування», «Невидимка» «Хитра лисиця», «Через ланцюг» та ін.

Як улюблене заняття дітей у позаурочний час гри проводяться не лише у спеціальні «години ігор», але також на ранках, святах, прогулянках, екскурсіях тощо.

З великим полюванням діти беруть участь у хороводах, танцях і танцях. Проводяться вони і на відкритому майданчику, і в закритому приміщенні у супроводі музики або зі співом. За своїм характером і змістом вони повинні бути простими і легко розучуватися навіть з великою групою дітей. Як і ігри хороводи, танці та танці проводяться на ранках, святах, прогулянках та екскурсіях, вводяться вони і в «годинник ігор». Цілком доступними для учнів школи є «Марш-хоровод», «Камаринська», «Чи в саду, на городі», «Гопак», «Полька-запрошення», «Перехідна полька», «Лезгінка», «Лявониха» та ін.

Для проведення цих видів позакласної роботи готується актив учнів, з яким попередньо розучуються нові хороводи або танці, щоб вони могли надавати допомогу керівнику у проведенні зазначених заходів з іншими дітьми.

У перервах між масовими танцями та танцями організовуються індивідуальні танці та танці.

Серед корисних та цікавих розваг для учнів школи велике застосування мають ігрові вправи типу завдань. До таких відноситься «Серсо», «Надягни кільце», «Вудка», «Зрізання предметів», «Прокати точніше», «Обручі», «Хто більше потрапить?», «Накинь кільце» та багато інших.

Улюбленою зимовою розвагою дітей є катання на санках з гір. Існує дуже багато способів катання з гір і різних ігрових ускладнень, що застосовуються за ініціативою самих катаються. Діти катаються на санчата сидячи, лежачи, спиною вперед, стоячи, стоячи на колінах, по одному, по двоє і т.д. Виробляються спуски з гори швидкість, на дальність, з поворотами тощо. Спуски з гір можуть супроводжуватися додатковими вправами: підняти на ходу малий м'яч, зняти прапорець, що стоїть, покласти м'яч, проїхати під ворітами (влаштованими з лижних палиць), кинути на ходу в ціль, перейти зі становища сидячи в положення лежачи і т.д. учнями старших класів проводяться змагання зі спуску з гір та естафети із санками. фізичний виховання позакласний спортивний

Найкраще катання на санчатах проводити з природних гір; за відсутності їх силами учнів будують снігову гору на шкільному майданчику або десь поблизу школи. Використовуються також і дерев'яні гірки, призначені влітку для вбігання, які на зимовий час обкладаються снігом і заливаються водою.

Велике задоволення приносить дітям, коли вчитель не обмежується спостереженням за дітьми, а сам із ними катається.

1.4.3 Спортивні змагання

Спортивні змагання є однією з найцікавіших, захоплюючих форм позакласної роботи з фізичного виховання у початковій школі. Вони сприяють залученню учнів до систематичних занять фізичними вправами вдома й у колективі фізкультури, підвищують фізичну підготовленість учнів, гуртують дитячий колектив.

Змагання, як та інші види позакласної роботи, входять у загальний річний план роботи школи. На початку навчального року точно визначаються терміни проведення, становище та програми змагань. З урахуванням цих строків завчасно проводиться підготовка до змагань.

Найкращими термінами для проведення змагань є канікули - зимові, весняні та літні (фазу після закінчення навчального року).

Спортивні змагання організовуються та проводяться безпосередньо вчителями під загальним керівництвом директора школи. Найактивнішу участь у них мають брати піонерська організація та колектив фізкультури. У восьмирічних та середніх школах активну участь у змаганні початкових класів бере також комсомольська організація. Найкращі учні-спортсмени старших класів надають допомогу в підготовці учнів початкових класів до змагань та проведення їх. Кожне змагання проводиться відповідно до положення, в якому зазначаються: цілі та завдання змагання, керівництво, час та місце проведення, учасники, програма, умови проведення та залік, порядок нагородження найкращих учасників команд, форма заявки та строки її подання.

З учнями початкових класів школи можуть проводитися змагання з ігор, лиж, легкої атлетики, ковзанів, а також з гімнастики.

До програми змагань з ігор включаються рухливі ігри зі шкільної навчальної програми та ігри, які були добре вивчені на позакласних заняттях. Змагання з рухливих ігор можуть проводитись серед усіх учнів.

Змагання з лиж та ковзанів проводяться серед учнів ІІІ класів. Дистанція з лижних гонок для хлопчиків – 500 м, для дівчаток – 300 м, по ковзанах і для хлопчиків, і для дівчаток – 60 м.

До програми змагань з легкої атлетики, які проводяться серед учнів ІІІ класу, можна включати такі види: біг, стрибки у довжину та у висоту з розбігу, метання м'яча. Але дистанцію бігу слід обмежити (до 40 м), а метання м'яча можна проводити на дальність або в ціль.

Серед учнів ІІ-ІІІ класів можна проводити змагання з гімнастичних вправ, які добре засвоєні на уроках фізичної культури або на заняттях у секціях загальної фізичної підготовки: фігурне маршування, вільні вправи без предметів та з предметами (з прапорцями, квітами, стрічками, палицями) , вправи в рівновазі, стрибки у висоту з прямого розбігу, метання м'ячів у ціль. Програма будь-яких змагань розробляється з урахуванням фізичної підготовки учнів.

До програми змагань з гімнастики та легкої атлетики включається кілька різних видів, але участь у них дітей протягом одного дня обмежується лише двома, найбільше трьома видами (наприклад, у гімнастиці - вільні вправи, метання в ціль та стрибки у висоту; у легкій атлетиці - біг, стрибок, метання). Саме це питання вирішуються вчителем класу з урахуванням індивідуальних здібностей учнів (за узгодженням з лікарем).

Змагання з рухливих ігор за наявності відповідних умов можна проводити будь-якої пори року. Гімнастичні змагання найкраще проводити у весняні канікули, а легкоатлетичні – після закінчення навчального року.

Спортивні змагання у школі можуть проводитись у класі між командами (ланками), а у школі (дружині) між класами.

Усередині класу змагання організується та проводиться вчителем та активом класу. Їм допомагають колектив (гурток) фізкультури та батьки.

Для підготовки та проведення загальношкільних змагань створюється організаційний комітет, який очолює зазвичай директор школи.

До оргкомітету входять вчителі, лікарі школи, колективу (гуртка) фізкультури та батьків. Оргкомітет вирішує питання про строки та місце проведення змагань, їх матеріальне забезпечення, про умови заліку, затверджує розпорядок проведення змагань.

Успіх у проведенні змагань значною мірою залежить від якості роботи суддівської колегії, яку очолює головний суддя, який призначає директор школи. До обов'язків головного судді входить: добір суддів, розподіл між ними обов'язків, контроль за підготовкою місць змагань, складання плану (розкладу) проведення змагань та забезпечення безперебійного проведення змагань відповідно до положення та програми.

Головному судді надані великі права: його рішення є обов'язковими для всіх суддів та учасників змагань, він вирішує всі спірні питання. Після закінчення змагань головний суддя разом із секретарем підбивають підсумки, оформляють документацію, здають директору школи всі матеріали змагань.

Секретар змагань приймає заявки, перевіряє їх, готує протоколи, проводить жеребкування, видає учасникам нагрудні номери, разом із головним суддею підбиває підсумки.

До складу суддівської колегії (крім головного судді та секретаря) залежно від обсягу роботи та кількості учасників можуть входити заступники головного судді, стартери, судді секундометристи, судді за видами, судді на старті та фініші, начальники дистанції, контролери та ін. Усі вони працюють та виконують свої обов'язки під керівництвом головного судді.

Для підготовки та проведення змагань треба залучати якнайбільше учнів. Вони зазвичай готують місця для змагань, інвентар, оформляють майданчики чи зали, суддівські протоколи. Діти, які не беруть участь у змаганнях, працюють суддями (будучи добре проінструктованими, вони зможуть проводити вимірювання та запис результатів, підрахунок очок).

Під час підготовки та проведення змагань з лиж суддівська колегія виконує наступну роботу. Начальник дистанції за один-два дні до змагань обирає місце та вимірює дистанцію. Місце змагань обирається поблизу школи. Лижня не повинна перетинати жодну дорогу. У день змагань місце старту та фінішу яскраво оформляється, дистанція розмічається прапорцями. Залежно від місцевості на дистанції розміщуються два - чотири контролери.

За один-два дні до змагань секретар проводить жеребкування, видає нагрудні номери та заготовляє протоколи. Найпростішим способом жеребкування є наступний: за кількістю учасників (хлопчиків та дівчаток окремо) заготовляються маленькі смужки паперу, на яких пишеться прізвище учасника. Потім ці смужки кладуться на стоячи (прізвищем донизу) і ретельно перемішуються. Далі відбувається жеребкування: береться одна смужка паперу і чистому боці пишеться № 1, з іншого смузі -- № 2 тощо. буд. У такому порядку видаються нагрудні номери і складається протокол старту.

У день змагань суддівська колегія збирається за 1-1,5 години до початку змагань. Головний суддя перевіряє готовність суддів та учасників та доповідає про це директору школи. Діти збираються в теплому приміщенні, там проводиться остаточна підготовка учасників. До місця старту учасники виходять за розпорядженням судді при учасниках, який перед стартом вибудовує їх у порядку нагрудних номерів та востаннє перевіряє їхню готовність, одяг, взуття, головний убір, лижі та палиці.

Зі старту найкраще випускати по одному учаснику (через 15-30 с). На старті повинні бути стартер (він же секундометрист) та секретар, який записує час відходу зі старту кожного учасника. Контролери на дистанції наголошують на проходженні учасниками контрольних пунктів. Особливо чітко повинні працювати судді на фініші, де як мінімум мають бути старший суддя, який регулює роботу всієї бригади, два секундометристи, які фіксують час приходу кожного учасника, та два секретарі, які записують час приходу кожного учасника та їх номери.

Після закінчення змагань протоколи старту та фінішу обробляються, визначаються результати учасників та складається зведений протокол.

Проведення змагань із гімнастики потребує великої підготовчої роботи із суддями. Головний суддя докладно вивчає із нею програму змагань, інструктує їх у оцінці виконання вправ, які входять у програму змагань. Шкала оцінок, зазвичай, встановлюється десятибальна.

Головний суддя складає графік проведення змагань та, керуючи суддями, забезпечує його виконання. Після закінчення змагань головний суддя разом із головним секретарем підбивають підсумки змагань

Робота головного секретаря змагань із гімнастики ідентична роботі головного секретаря змагань із лиж.

До бригади для суддівства вільних рухів входять старший суддя, секретар та судді, по одному судді (а краще по два) на кожного учасника команди, яка виконує вправу.

Для виконання вільних рухів потрібно досить просторе приміщення, щоб могла виступати команда у кількості п'яти-шести учасників. Підлога на майданчику для виступу має бути дуже чистою; ховаю стелити на підлогу килим. Старший суддя до кожного з учасників прикріплює для суддівства одного чи двох суддів. Судді без погодження один з одним оцінюють виконання вправ і вголос оголошують своє рішення або показують оцінки за допомогою суддівських книжок. Секретар записує результати. Випадки особливо серйозних розбіжностей суддів в оцінках розбирає старший суддя, після чого він ухвалює рішення. На виконання вільних рухів даються дві спроби, найкраща з яких зараховується.

Вправи в рівновазі судить бригада із двох осіб. Один з них - старший, який приймає рішення, інший разом зі старшим бере участь в оцінці виконання вправи, він же веде протокол.

Для виконання вправ у рівновазі використовується гімнастична колода або гімнастична лава, поставлена ​​рейкою вгору, необхідні гімнастичні мати. Вправи учасники виконують по одному, кожному дається дві спроби, найкраща з яких зараховується.

Стрибки у висоту судить бригада, що складається із двох осіб: суддя та секретар.

Для стрибків у висоту потрібен наступний інвентар: дві стійки, одна планка або мотузочка для стрибків, два-три гімнастичні маті, місток, вимірювальна планка. На кожній висоті учаснику дають дві спроби. Кожна висота заздалегідь оцінюється балами.

Метання в ціль судить бригада у складі двох осіб: суддя чи секретар.

Для метання в ціль потрібно квадратний щит розміром 1х1 м з п'ятьма концентричними колами (починаючи з кола діаметром 20 см, потім збільшуючи діаметр кожного кола на 20 см, на кожному колі позначаються цифри від 1 до 5 або від 2 до 10), тенісні м'ячі ( залежно від умов змагання їх 5 або 10), обмежувальна планка чи лінія, яку не можна заходити під час метання. Обмежувальна планка кладеться (або позначається лінія) на відстані, встановленій програмою змагань (5-10 м). Учасник намагається потрапляти до центру кола, що дає найбільшу суму очок. Суддя оголошує результат після кожного кидка учасника, секретар записує результат кожного кидка, а потім підсумовує окуляри всіх кидків та оголошує результат.

Змагання з легкої атлетики, які проводяться навесні на спортмайданчику, потребують великої підготовки. Усі місця змагань мають бути ретельно підготовлені відповідно до вимог правил.

Доріжка для бігу розмічається так, щоб для кожного учасника, що біжить, була окрема доріжка шириною 1,25 м. Для проведення змагань з бігу необхідні прапорець для стартера, прапорець для відмашки на фініші, секундоміри, фінішна стрічка.

Місця для приземлення при стрибках розпушуються, брусок для відштовхування білиться крейдяним або вапняним розчином, а доріжка для розбігу при стрибках у довжину та майданчик для розбігу при стрибках у висоту утрамбовуються.

Для проведення змагань зі стрибків у висоту вимагайте стійки для стрибків, планки чи мотузочки, вимірювальні планки, лопата та граблі для розпушування та вирівнювання місця приземлення. Для проведення змагань зі стрибків у довжину потрібні рулетка, кілочок для позначки стрибка, лопата та граблі.

Під час підготовки місць для метань на дальність передбачаються доріжка для розбігу та коридор шириною 10 м, ясно позначений Лініями, покажчиками відстаней чи прапорцями. Позначається лінія кидка. Для проведення змагань потрібні м'ячі тенісні, кілочки для позначки кидків, рулетки.

Легкоатлетичні змагання проводяться на відносно великому майданчику, у різних секторах якого відбуваються стрибки, біг, метання. Щоб краще керувати змаганнями, головна суддівська колегія знаходиться у певному приміщенні (місці), де за можливості встановлюється мікрофон.

Змагання з усіх видів легкої атлетики починаються одночасно, тому призначається стільки суддівських бригад, скільки видів змагань

У бригаді для бігу мають бути стартер, два-три секундометристи (за кількістю доріжок), суддя на фініші та секретар. Стартер стартує після того, як до бігу все готово і з фінішу буде дано умовний сигнал прапорцем (відмашка). Старт дається одночасно стільки учасникам, скільки є доріжок: це також залежить і від кількості секундометричних.

Стартер подає три команди:

1. "На старт!" За цією командою учасники стають на старт.

2. «Увага!» (учасники готуються розпочати біг).

3. "Марш!" Зі словом «марш» стартер різко опускає піднятий вгору прапорець, учасники починають біг. Наступний старт стартер дає лише після відмашки з фінішу.

Секундометристи виконують вирішальну роль точному визначенні результатів бігу. Під час старту всі вони за помахом стартера прапорцем пускають секундомір (натискають кнопку), а коли бігун, якого приймає секундометрист, торкнеться фінішної стрічки або досягне лінії фінішу секундомір зупиняється. Показники секундоміра фіксуються секретарем у протоколі. Старший суддя на фініші керує всією суддівською бригадою, вирішує всі питання, що виникають під час змагань, дає відмах стартеру, що свідчить про готовність бригади на фініші.

Змагання зі стрибків у висоту проводить бригада у складі судді та секретаря.

На початку змагань суддя встановлює планку чи мотузку на мінімальній висоті, секретар перевіряє за протоколом явку учасників. За дозволом судді та викликом секретаря учасники починають стрибати.

На кожній висоті учаснику дається три спроби, кожна спроба відзначається секретарем. Облік спроб необхідний для того, щоб вирішити питання про перевагу стрибуна в тому випадку, якщо двоє учасників подолали однакову висоту (перевага належить тому, хто на подолання висоти витратив меншу кількість спроб). Висота вважається взятою, якщо планка не впала на землю після стрибка. Невдалою спробою вважається будь-який невдалий стрибок, а також будь-який дотик ногами ями з піском наприкінці розбігу до стрибка.

Стрибки в довжину з розбігу проводить бригада у складі судді (він вимірник), другого вимірювача та секретаря. Після повної підготовки місця для стрибків і перевірки учасників, що з'явилися. За протоколом суддя дозволяє учасникам стрибати. Кожен учасник робить три спроби по одній після всіх учасників. Результат кожної спроби вимірюється. До протоколу заносяться результати всіх трьох спроб. Зараховується найкращий результат. Спробою вважається будь-який захід за лінію бруска для відштовхування. Кожен стрибок вимірюється рулеткою, при цьому вимірюється відстань між бруском для відштовхування та найближчою до бруску точкою дотику будь-якою частиною тіла стрибуна.

Метання на дальність проводяться бригадою у складі судді (він же вимірник), другого вимірника та секретаря.

Старший суддя на виклик секретаря дозволяє учаснику зробити поспіль три кидки. Кожен кидок відбувається після того, як другий вимірник точно відзначив кілком результат попередньої спроби. На кілочку має бути цифра, яку секретар заносить до протоколу проти прізвища того, хто метає. Підряд метають 10-15 учасників, після чого проводиться вимірювання результатів, Вимірюється відстань між лінією метання і точкою приземлення м'яча. Вимірюється та заноситься до протоколу найкращий результат.

1.4.4 Гуртки фізичної культури

Гуртки фізичної культури організуються для учнів школи. Залежно від умов та кількості, бажаючих вони можуть бути організовані окремо у кожному класі, для тих, хто відстає у засвоєнні навчального матеріалу, для всіх учнів початкової школи. Усередині гуртка комплектуються групи по 20-25 осіб з урахуванням їх віку та фізичної підготовленості. Заняття проводяться двічі-тричі на тиждень, їх тривалість 60-90 хв.

Завдання гуртка - активізувати руховий режим дітей, розширити їх знання, рухові вміння та навички; формувати вони потреба до регулярним занять фізичними вправами. Спрямованість занять має забезпечувати різнобічний фізичний розвиток учнів, оволодіння ними школою рухів, формування у них правильної постави, покращення якості засвоєння матеріалу навчальної програми. У заняття включаються головним чином вправи шкільної програми, які виконуються в ускладнених умовах і переважно в ігровій формі.

Методичне керівництво заняттями у гуртках здійснює вчитель фізичної культури. До безпосереднього проведення занять залучаються громадські інструктори, учні-спортсмени, інструктори з організацій, що шефують. Вчителі, сприяють залученню учнів у гуртки, надають допомогу у тому організації, а за відповідної підготовленості беруть участь у проведенні занять.

1.4.5 Спортивні секції

Спортивні секції створюються для учнів, які бажають займатися певним видом спорту. Основні завдання секцій:

Долучити школярів до систематичних занять спортом;

сприяти їхньому спортивному вдосконаленню в обраному виді спорту;

Готувати їх до участі у позашкільних змаганнях;

Сприяти набуттю знань та навичок інструкторської роботи та суддівства змагань.

У секції запрошуються школярі основної медичної групи, які отримали допуск лікаря до занять. Проведення конкурсного відбору небажане, оскільки це суперечить основним завданням позакласної роботи. У секції учні розподіляються за групами з урахуванням віку (6-7, 8-9, 10-11, 12-13, 14-15, 16-17 років), статі, рівня спортивної підготовленості. Відповідно до існуючого положення діти допускаються до спортивних занять:

з 6-річного віку - до занять зі спортивної гімнастики (дівчатка), художньої гімнастики, фігурного катання;

з 7-річного віку - до занять з фрістайлу, шахів і шашок, тенісу настільного та великого, синхронного плавання, стрибків на батуді, у воду, плавання, спортивної гімнастики (хлопчики), акробатики, водно-лижного спорту;

з 8-річного віку - до занять з бадмінтону, баскетболу, футболу, гірсько-лижного спорту, спортивного орієнтування;

з 9-річного віку - до занять з водного поло, волейболу, ковзанярського спорту, легкої атлетики, лижного спорту (біатлону), лижних перегонів, лижного двоборства, стрибків з трампліну, вітрильного спорту, регбі, ручного м'яча, хокею на траві, з м'ячем, із шайбою;

з 10-річного віку - до занять зі скелелазіння, фехтування, важкої атлетики, санного спорту, сучасного п'ятиборства, стрільби кульової, веслування на байдарці та каное, веслування академічного, велоспорту, боротьби вільної, класичної, дзюдо, самбо;

з 11 років - до занять з кінного спорту, стрільби з лука, стрільби стендової;

з 17 років - до занять бобслеєм.

Для учнів 8-9 і 10-11 років заняття проводяться двічі на тиждень по 45 хв, для решти вікових груп - три рази на тиждень по 90 хв. Проводять заняття у спортивних секціях вчителя фізичної культури, військові керівники (з військово-ужиткових видів спорту), вчителі інших предметів, що мають відповідну підготовку з певного виду спорту та компетентні у питаннях методики організації та проведення спортивних занять з дітьми.

Висновки

Ефективність позакласної роботи забезпечується за дотримання таких умов:

тісний зв'язок з навчальною роботою (наступність змісту, організаційно-методичні прийоми і т. д.);

Доступність занять та різноманітність форм, що забезпечують включення до фізкультурно-спортивної діяльності широкого контингенту учнів;

Наступність принципів та методів усієї системи позакласної освітньо-виховної роботи за широкої участі учнівського активу;

Залучення батьків та шефів до матеріально-технічного забезпечення умов для занять, до керівництва секціями, командами;

Чітке керівництво з боку адміністрації та вчителів діяльністю шкільного колективу фізичної культури.

У цій роботі були розглянуті такі питання:

Завдання організації позакласної роботи;

Організація позакласної роботи з фізичного виховання;

Форми організації позакласної роботи з фізичного виховання.

Для того, щоб форма роботи дала бажаний результат, потрібно, щоб вона була внутрішньо прийнята вчителем фізичної культури, педколективом школи та її керівництвом і звичайно ж учнями.

Список литературы

1. Вавілова О.М. Вчіть стрибати, бігати, лазити, метати. М.: "Освіта". 1983 – 174 с., іл.

2. Гришин В.Т. Ігри з м'ячем та ракеткою. М.: "Освіта". 1982 -112 с., іл.

3. Єрмак А.А. Організація фізкультурного дозвілля. М.: "Освіта". 1978 - 130 с., Іл.

4. Кузнєцов В.С., Холодов Ж.К. . Теорія та методика фізичного виховання та спорту. М.: "Освіта". 2003р.

5. Литвинова М.Ф. Російські народні рухливі ігри. М.: "Освіта" 1986 - 175 с., Іл.

6. Мінських Є.М. Ігри та розваги в групі продовженого дня. М.: "Освіта". 1984 – 202 с., іл.

7. Осокіна Т.І., Тимофєєва Є.А., Фурміна Л.С. Ігри та розваги дітей на повітрі. М.: "Освіта". 1981 – 190 с., іл.

Розміщено на Allbest.ru

...

Подібні документи

Завдання позакласної роботи з фізичного виховання: зміст та основні форми. Освітнє значення прогулянок, екскурсій, походів. Ігри та розваги - найбільш простий, масовий спосіб занять із учнями. Змагання та гуртки фізичної культури.

курсова робота , доданий 14.11.2013


Планування та облік роботи з фізичного виховання у навчальному закладі. Розгорнутий план-конспект уроку з фізичного виховання (гімнастика – 3 кл., легка атлетика – 6 кл., спортивні ігри – 10 кл.). Фізкультхвилинка для учнів молодших класів.

контрольна робота , доданий 21.06.2010


Цілі та завдання позакласної роботи з фізичного виховання. Педагогічний контроль та облік застосовуваних засобів, методів та навантажень. Зміст позашкільної роботи із дітьми. Безпека на позакласних заходах. Форми занять фізкультурою.

контрольна робота , доданий 22.01.2015


Особливості позакласної роботи з географії. Цілі та завдання позакласної роботи з географії. Зміст та педагогічні вимоги до позакласної роботи. Характеристика форм позакласної роботи. Характеристика форм позакласної роботи з географії.

курсова робота , доданий 30.07.2008


Позакласна робота як складова частина навчально-виховного процесу, цілі та завдання позакласної роботи з географії. Характеристика, значення та ефективність цікавих форм позакласної роботи. Методичні розробки цікавих заходів.

дипломна робота , доданий 03.03.2013


Організація позакласної роботи з російської. Значення позакласної роботи. Зміст позакласної роботи з російської. Форми та види позакласної роботи з російської мови. Методика проведення позакласних заходів.

курсова робота , доданий 12.12.2006


Цілі та завдання позакласної роботи з географії у школі. Основні показники ефективності позакласної роботи з географії. Основні завдання, форми та напрямки організації позакласної роботи. Робота географічних гуртків, секцій, товариств, клубів, музеїв.
Форми, методи та зміст роботи з учнями молодшої та старшої ланки на позакласній роботі та на факультативах

Позакласна та факультативна робота з іноземної мови: основні види, форми та організація занять. Ігрові форми позакласної роботи, факультативні заняття з іноземної мови. Вечір англійської мови, присвячений творчості Вільяма Шекспіра.

ПЛАН ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ на 2014-2015 навчальний рік Мета: 1. Удосконалення процесу фізичного виховання та пропаганди здорового способу життя. 2. Формування навичок та розвитку мотивації учнів до вибору здорового способу життя. Завдання: 1. Створити в школі-інтернаті умови, що сприяють збереженню та зміцненню фізичного та психічного здоров'я учнів засобами фізичної культури та спорту. 2. Забезпечити взаємодію навчального та позанавчального процесів фізичного виховання для освоєння цінностей культури, задоволення потреб учнів у заняттях фізичними вправами, спортом та туризмом. № п/п № Найменування заходів Відповідальні 1. ВЕРЕСЕНЬ 1. Спортивні змагання, присвячені початку навчального року «Веселі старти» Вчителі фізичної культури 2. «Спорт нам допоможе сили помножити» Вчителі фізичної культури 3. Кл. година «Уроки Мойдодира та доктора Чистюлькіна» Вихователі, класні керівники 4. Акція «ЗОЖ – це модно!» Конкурс електронних презентацій Вчителі фізичної культури, вихователі, кл. керівники 5. Конкурс малюнків «Растемо здоровими, сильними, сміливими» вихователі, кл. керівники 2. ЖОВТЕНЬ 1. Підготовка команд до міських змагань з легкої атлетики Вчителі фізичної культури 2. Підготовка команд до міської легкоатлетичної естафети на приз працівників сільського господарства Вчителі фізичної культури 3. Шкільні змагання з шашок 4-5 класи. година-інструктаж «Канікули-чудова пора» (правила поведінки під час осінніх канікул) вихователі, кл. керівники 5. Запрошення лікарів з дитячої поліклініки для профілактичних бесід. Медичний персонал, вихователі, кл. керівники 3. ЛИСТОПАД 1. Спортивна естафета «Здоров'ячок» для 2-5-х класів Вчителі фізичної культури 2. Гра «Як зберегти здоров'я» Вчителі фізичної культури, вихователі, кл. керівники 3. Оформлення стендів із фотографіями «Кращі спортсмени школи» Вчителі фізичної культури 4. Першість школи з перетягування каната. Вчителі фізичної культури 5. Кл. годину «Профілактика грипу та ГРВІ» вихователі, кл. керівники 4. ГРУДЕНЬ 1. Свято «Помаранчевого м'яча» для 3-5 класів Вчителі фізичної культури 2. Спортивне свято «Здорові діти – здорова нація», присвячене «Дню народної єдності» для 2-4 класів Вчителі фізичної культури 3. Відкриття лижного сезону Вчителі фізичної культури 4. Змагання "А Вам слабо?" Вчителі фізичної культури 5. Бесіда «Я вибираю ЗОЖ» вихователі, кл. керівники 5. СІЧЕНЬ 1. Тиждень ОБЖ Учитель ОБЖ, вихователі, кл. керівники 2. Спортивне свято, присвячене «Міжнародному дню волейболу». Конкурси для 3-5 класів Вчителі фізичної культури 3. Оформлення виставки дитячих малюнків «За здоровий спосіб життя» вихователі, кл. 4. Естетичне оформлення інтер'єру класу, школи (інформаційні стенди, куточки здоров'я). Огляд кабінетів. вихователі, кл. керівники 5. Змагання на ковзанці Вчителі фізичної культури 6. Культурно-спортивна програма «Стінка на стінку» (команда дітей проти команди дорослих) Вчителі фізичної культури, вихователі, кл. керівники 6. ЛЮТИЙ 1. Зимове спортивне свято, присвячене «Дню захисника Вітчизни» «А, ну, хлопці!» для 2-5х класів Вчителі фізичної культури 2. Огляд ладу та пісні Вчителі фізичної культури, вихователі, кл. керівники 3. Випуск газети, присвяченої Дню захисника Вітчизни Вчителі фізичної культури, вихователі, кл. керівники 4. Конкурс кросвордів та буклетів про здоровий спосіб життя. Вчителі фізичної культури, вихователі, кл. керівники 5. Фізкультурна розвага «На нашому спортивному майданчику». Вчителі фізичної культури 7. БЕРЕЗЕНЬ 1. Закриття лижного сезону Вчителі фізичної культури 2. Спортивна вікторина «Знавці олімпізму та спорту» Вчителі фізичної культури, вихователі, кл. Керівники 3. Конкурс малюнків про спорт. вихователі, кл. керівники 4. «Казкова естафета» для 2-4 класів Вчителі фізичної культури 5. Спортивне свято, присвячене «Дню Перемоги» для 3-4 класів Вчителі фізичної культури 8. КВІТНЯ 1. «Весняні старти» Вчителі фізичної культури 2. Змагання з рухливих ігор, присвячених дню космонавтики. Вчителі фізичної культури 3. Вікторина «Олімпійські знавці» Вчителі фізичної культури, вихователі, кл. керівники 4. Конкурс малюнків про спортивні ігри та види спорту. вихователі, кл. керівники 5. День Здоров'я Вчителі фізичної
культури 9. ТРАВЕНЬ 1. Спортивний захід, присвячений Міжнародному дню сім'ї. Вчителі фізичної культури 2. Кросворд «Я – здоровий!» вихователі, кл. керівники 3. Конкурс плакатів «Бережи своє здоров'я». Вчителі фізичної культури, вихователі, кл. керівники 4. Оформлення стендів із фотографіями «Кращі спортсмени школи» Вчителі фізичної культури 5. Спортивне свято, присвячене закінченню навчального року. Вчителі фізичної культури

Позакласне і загальношкільний напрямок фізичного виховання входить у систему позаурочних занять школярів фізичними вправами і спрямовані рішення педагогічних завдань. Має місце своєрідність у створенні позаурочних занять. Школяру надається свобода вибору форм занять на власний розсуд. Вони проводяться поза урочним розкладом, у вільний для учнів час. Головна мета позакласної роботи - організація дозвілля школярів, що несе оздоровчий ефект. За статистикою, що займаються регулярно фізичною культурою приблизно 20%, решта 80% школярів просто гуляють на вулиці, бовтаються там без діла або сидять вдома за комп'ютером.

Позаурочні форми занять школярів становлять особливий зміст роботи вчителя фізичної культури. Вони сприяють успішнішому вирішенню загальних завдань фізичного виховання, і водночас мають свої специфічні особливості.

Основними завданнями позашкільної роботи є:

· сприяти школі у виконанні навчально-виховних завдань, що стоять перед нею;

· сприяти успішному та повному оволодінню матеріалу програми з предмету «Фізична культура»;

· Задовольняти інтереси школярів до занять масовими видами спорту;

· Виявляти дітей, які мають хороші здібності до занять певними видами спорту;

· Забезпечувати здоровий, активний, змістовний відпочинок;

· сприяти зміцненню здоров'я, загартовування організму, різнобічного фізичного розвитку учнів;

· Поглиблювати та розширювати будівлі, вміння, навички, які отримують учні на уроках, фізичної культури;

· Удосконалювати вміння та навички учнів у виконанні різних вправ, як у звичайних умовах, так і в ускладнених, зокрема на місцевості;

· Виховувати та розвивати організаторські навички у школярів;

· прищеплювати учням любов до систематичних занять фізичною культурою та спортом;

· спонукати учнів до активних самостійних занять фізичною культурою та спортом;

· Залучити до фізичного виховання учнів педагогічний колектив, батьків, громадські організації.

Важливим у вирішенні завдань фізичного виховання школярів є навчання школярів вмінням самостійно та систематично займатися фізичними вправами, формувати особистий руховий режим.

Педагогічний контроль та облік у фізичному вихованні

p align="justify"> Педагогічний контроль - це система заходів, що забезпечують перевірку запланованих показників фізичного виховання для оцінки застосовуваних засобів, методів і навантажень.

Основна мета педагогічного контролю - це визначення зв'язку між факторами впливу і тими змінами, які відбуваються у тих, хто займається станом здоров'я, фізичного розвитку, спортивної майстерності тощо.

На основі аналізу отриманих у ході педагогічного контролю даних перевіряється правильність підбору коштів, методів та форм занять, що створює можливість за необхідності вносити корективи у хід педагогічного процесу.

У практиці фізичного виховання використовують п'ять видів педагогічного контролю, кожен із яких має своє функціональне призначення.

1 Попередній контроль проводиться зазвичай на початку навчального року. Він призначений вивчення складу котрі займаються і визначення готовності учнів до майбутніх занять. Дані такого контролю дають змогу уточнити навчальні завдання, засоби та методи їх вирішення.

2 Оперативний контроль призначений для визначення термінового тренувального ефекту в рамках одного навчального заняття з метою доцільного чергування навантаження та відпочинку. Контроль за оперативним станом займається здійснюється за такими показниками, як дихання, працездатність, самопочуття, ЧСС тощо. Дані оперативного контролю дозволяють оперативно регулювати динаміку навантаження на занятті.

3 Поточний контроль проводиться визначення реакції організму котрі займаються навантаження після заняття. З його допомогою визначають час відновлення працездатності, які займаються після різних фізичних навантажень. Дані поточного стану займаються основою планування змісту найближчих занять і величини фізичних навантажень у них.

4 Етапний контроль служить для отримання інформації про кумулятивний тренувальний ефект, отриманий протягом однієї навчальної чверті або семестру. З його допомогою визначають правильність вибору та застосування різних засобів, методів, дозування фізичних навантажень, що займаються.

5 Підсумковий контроль проводиться наприкінці навчального року для визначення успішності виконання річного плану-графіка навчального процесу, ступеня вирішення поставлених завдань, виявлення позитивних та негативних сторін процесу фізичного виховання та його складових. Дані підсумкового контролю є основою для подальшого планування навчально-виховного процесу.

Методи контролю. У практиці фізичного виховання застосовують такі методи контролю: педагогічне спостереження, опитування, прийом навчальних нормативів, тестування, контрольні та інші змагання, найпростіші лікарські методи, хронометрування заняття, визначення динаміки фізичного навантаження на заняття з ЧСС та ін.

Контрольні змагання та тестування дозволяють отримати об'єктивні дані про рівень тренованості та рівень фізичної підготовленості тих, хто займається. Так, наприклад, якщо рівень фізичної підготовленості не підвищується або стає нижчим, переглядають зміст, методику занять, фізичні навантаження.

Значення роботи з обліку не зводиться, звичайно, до формальної реєстрації відомостей для офіційного. Саме на такій основі впровадження нового можливе постійне покращення якості навчального процесу, збагачення його засобів та раціоналізація методики.

позакласне виховання фізкультура

У позакласній роботі з фізичного виховання ставляться в основному ті ж завдання, що і на уроці: сприяння зміцненню здоров'я, загартовування організму, різнобічному фізичному розвитку учнів, успішному виконанню навчальної програми з фізичної культури, а також виховання певних організаційних навичок у дітей та звички до систем заняттям фізичною культурою та спортом.

Для організації та проведення позакласної роботи з фізичної культури та спорту у восьмирічних та середніх школах створюється колектив фізичної культури, а у початкових класах гуртка фізичної культури. Керівництво колективом фізичної культури доручається рада колективу і вчителі фізичної культури, а гуртком - однієї з вчителів початкових класів. З іншого боку, у кожному класі обираються фізкультурні організатори.

У загальнопедагогічному плані у позакласній роботі з фізичного виховання можна назвати ряд напрямів. Один з цих напрямів включає розширення і поглиблення санітарно-гігієнічної освіти учнів і формування відповідних умінь і навичок. Необхідно, щоб у плановому порядку вчителі, класні керівники та медичні працівники проводили з учнями розмови про значення правильного режиму дня, про гігієну тіла, про способи загартовування та зміцнення фізичних сил та здоров'я людини. У середніх і старших класах окремо з хлопчиками та дівчатками проводиться роз'яснювальна робота з статевого виховання та моральних засад інтимних почуттів. Тематика санітарно-гігієнічної освіти включає також питання популяризації фізичної культури та спорту і, зокрема, організацію зустрічей зі спортсменами, проведення бесід, доповідей та лекцій про розвиток масового фізкультурного руху, про найважливіші події спортивного життя, про вплив фізкультури та спорту на підвищення працездатності людини, вдосконалення її морального та естетичного розвитку.

Важливим напрямом позакласної роботи з фізичного виховання є використання природних сил природи (сонця, повітря та води) задля зміцнення здоров'я учнів. З цією метою у школах проводять екскурсії на природу, організовуються походи. Прогулянки та туристичні походи для молодших школярів мають бути нетривалими (3-4 години). Зазвичай вони супроводжуються повідомленням дітям певних знань та правил поведінки у поході. У поході діти набувають початкові навички туризму (орієнтування біля, організація місця відпочинку, приготування їжі тощо.). Прогулянки та походи краще намічати у такі місця, де діти можуть поповнити свої знання про природу, почути розповіді цікавих людей.

У системі позакласної роботи велике значення має спортивне вдосконалення учнів, розвиток їх здібностей у різних видах фізкультури та спорту. Це завдання вирішується за допомогою організації роботи спортивних секцій з гімнастики, спортивних ігор, легкої атлетики та ін. .

Істотним напрямом позакласної роботи є організація та проведення спортивно-масових заходів у школі. До них відносяться спортивні свята, організація шкільних спартакіад, змагань, вечорів, «днів здоров'я» тощо. Спортивні змагання серед молодших школярів зазвичай проводять також з знайомих дітей рухомих ігор та інших вправ навчальної програми, які викликають у школярів надмірної фізичної напруги. Фізкультурні свята у початкових класах зазвичай присвячуються будь-яким знаменним датам. У програму таких свят зазвичай включають парад учасників та урочисте відкриття свята з підйомом прапора, масові гімнастичні виступи, найпростіші спортивні змагання, ігри, атракціони, танці, хороводи, пісні. На урочистому закритті свята вручають призи та грамоти переможцям.

Фізкультурно-оздоровчі заходи можуть проводитись у режимі навчального та продовженого дня, а також у формі позакласної роботи. До перших відносяться безпосередньо урок фізкультури, гімнастика донавчальних занять, фізкультхвилинки під час уроків, фізичні вправи і рухливі ігри на великій зміні, продовження.

У комплексній програмі фізичного виховання учнів 1-11 класів загальноосвітньої школи включено позакласні форми занять фізкультурою та спортом. У ній визначається зміст занять у шкільних секціях популярних видів спорту, групах ОФП та гуртках з фізкультури. Це означає, що позакласна робота є обов'язковою і вимагає виконання вчителями фізкультури та педагогами додаткової освіти програмних вимог, а учнями здачі нормативів щодо підвищення спортивної майстерності у вибраному виді спорту.

У розділи інших шкільних програм не входить позакласна робота з учнями, але практично всі школи мають різні секції, гуртки, групи, клуби, що функціонують у своїх рядах.

Головна мета позакласної роботи - організація дозвілля школярів, що несе оздоровчий ефект.

Заняття у спортивних секціях, гуртках проходять, переважно, по урочному типу, тобто. вони мають освітньо-виховну спрямованість, зміст, час та місце; провідною фігурою виступає педагог-фахівець, який доцільно, виходячи з педагогічних принципів, організує заняття, навчає, виховує тих, хто займається, спрямовує їхню діяльність відповідно до логіки вирішення намічених завдань; контингент котрі займаються постійний і щодо однорідний. Однак такі заняття характеризуються та визначаються особливостями, що випливають насамперед з того, що вибір предмета занять, установки на досягнення, а також витрати часу та сил прямо залежить від індивідуальних схильностей, інтересів, здібностей котрі займаються, а також від особливостей регулювання бюджету особистого вільного часу , Витрата якого далеко не завжди піддається уніфікованій регламентації. Тим не менш, і в такій ситуації переважними формами організації процесу фізичного виховання найчастіше є урочні форми, особливо коли необхідно забезпечити чітко впорядковане формування знань, умінь, навичок і строго спрямовано впливати на розвиток рухових і пов'язаних з ними здібностями. Урочные форми занять, як випливає зі сказаного, становлять при цьому найбільш сприятливі можливості.

Заняття, організовані за умов добровільного фізкультурного руху урочного типу варіативніші. Вони видозмінюються в залежності від профілювання змісту в напрямку, що добровільно обирається такими, що займаються відповідно до їх індивідуальних устремлінь (спортивне вдосконалення, або пролонговане ОФП, або фізкультурно-кондиційне тренування, або заняття, спрямовані на реалізацію приватних завдань), а також в залежності від ряду змін зміна в режимі життя, конкретні можливості виділення часу для занять, умови їх оснащення і т.д.). Це зумовлює своєрідність використовуваних форм урочних занять. У різних ситуаціях вони значно різняться, зокрема, по співвідношенню структурних елементів, способам організації активності котрі займаються, рівню і динаміці навантажень, обсягу і характеру розподілу витрат часу. У деяких випадках, коли є відповідні умови, урочні заняття організуються і на кшталт індивідуальних уроків, що нерідко буває, наприклад, у роботі тренера зі спортсменом високого класу. Однак ця найбільш індивідуалізована форма урочних занять зі зрозумілих причин не може бути основною в масовій практиці.

До позакласної роботи з фізичної культури належать: спортивні секції з різних видів спорту (футбол, баскетбол, волейбол, гандбол, легка атлетика, лижні гонки, художня гімнастика, хореографія, бальні танці, шейпінг, різні види єдиноборств та ін.), спортивні гуртки, групи ОФП, спортивні клуби, команди тощо.

Організація позакласної роботи

Позакласну роботу можна організувати кількома шляхами: у вигляді спортивних секцій, спортивних гуртків, груп ОФП, спортивних клубів, команд, індивідуальних та репетиторських занять. Для досягнення будь-якого ефекту від процесу роботи потрібно, як нам відомо, 4-5 занять на тиждень плюс можливість перевіряти досягнутий результат у товариських матчах та змаганнях.

Багато школах багато уваги приділяється позакласної роботи з фізкультури. Секція фізкультури та спорту

Ось що говорить заслужений учитель фізкультури про секцію, яку вони створили: «Щороки учні нашої секції займають призові місця у чемпіонатах з волейболу, баскетболу, легкої атлетики та чотириборства районного та міського масштабу».

Основне завдання, яке вчителі фізичної культури ставлять перед собою - це виховання свідомого ставлення учнів до свого здоров'я, постійне його зміцнення, розкриття та розвиток індивідуальних рухових здібностей, умінь та навичок. Формуванню здорового способу життя допомагають не тільки уроки фізкультури, але велику роль грають, тут грає і позакласна робота, залучення учнів до занять у спортивних секціях та клубах.

У школі традиційно проводяться спортивні конкурси та ігри, естафети та кроси, першості з різних видів спорту. Із задоволенням хлопці беруть участь у спортивних естафетах, веселих стартах восени під час традиційного екологічного фестивалю. Щорічно проводяться змагання з баскетболу та волейболу на першість школи.

Стали традиційними спортивні змагання "Тато, мама та я - спортивна сім'я". Подібні змагання зміцнюють контакт між старшими та молодшими в сім'ї, між школою та сім'єю, створюють загальний добрий настрій.

Щодня вранці відбувається ранкова гімнастика для учнів молодших класів, яку проводять інструктори – старшокласники. На динамічній зміні організовуються рухливі ігри для 1-3 класів.

Систематична позакласна робота з фізкультури сприяє зміцненню здоров'я дітей. Цього року на 6% зросла кількість дітей, які займаються в основній групі.

Керівництво позакласною роботою у школі

Безпосереднє керівництво секцією покладається на педагога, який вирішує всі проблеми, пов'язані з організацією занять, а саме:

• * самостійно вибирає та використовує обрану методику навчання;
• * відповідає за безпеку котрі займаються;
• * проводить селекцію (може відмовити учневі у заняттях у секції);
• * призначає дату та час тренувань (при узгодженні з дирекцією школи);
• * приймає рішення про участь (або не участь) у будь-якому змаганні;
• * відповідає за результати підопічних у змаганнях перед дирекції.

До прав та обов'язків керівництва школи входить:

• * Створення умов для безперешкодної роботи секції;
• * несення відповідальності за створення та функціонування секції перед муніципальними органами;
• * За необхідності припинити роботу секції.

Планування позакласної роботи

Планування позакласної роботи - одне з найважливіших передумов втілення у життя мети та завдань фізичного виховання школярів. Заняття в секції вимагають у мобілізації рухових і морально-вольових якостей. Тренеру необхідно знати та раціонально використовувати загальні та специфічні принципи навчання, а також вміло застосовувати їх на практиці. "Не нашкодь!" - свідчить перша заповідь тренера - вихователя.

Планування - це перший ступінь у побудові тренувальних занять. Те, як хотів би бачити тренер робочий процес. У плануванні, як у шахах: треба продумувати одразу на кілька ходів уперед. План складається не на одне-два тренування, а на весь процес роботи. Але чим більший час розрахований план, тим важче точно передбачити, якими будуть конкретні риси запланованого процесу насправді; водночас, якщо вести планування, лише з розрахунку найближчим часом, зникає перспектива. У цьому полягає основна складність. Те, що обчислено та проаналізовано на папері, не обов'язково втілиться на практиці. З іншого боку, у процесі планування важливо враховувати конкретно - передумовні дані. Вихідні дані про конкретний стан контингенту котрі займаються та його підготовленості до реалізації цільових установок; мотиваційні та особистісні установки.

Для того, щоб успішно вирішувати завдання фізичного виховання необхідно, щоб із заняття у заняття учням пропонувалося достатнє навантаження, яке, з одного боку, мало б кумулятивний ефект і, з іншого боку, не було б надмірним. Дозування тренувальних навантажень суто індивідуальне. Вона залежить від віку, фізичного стану та ін.

Таким чином, крім загальних педагогічних принципів, які несуть основні вимоги до проведення занять, вкрай важливу роль відіграє специфічні принципи виховання, виконання яких веде до вирішення головної мети фізичного виховання, а ігнорування їх веде або до деградації фізичних якостей спортсмена, або, що набагато страшніше , до погіршення стану здоров'я та навіть до патологій.

Перелічимо специфічні принципи фізичного виховання та його характеристику:

• 1. принцип збалансованого підвищення навантажень. Наказує враховувати зміни параметрів навантаження, відповідно до закономірностей адаптації до неї. Одноразове навантаження, що багаторазово повторюється, не веде до розвитку рухових якостей. Тому параметри навантаження мають постійно підвищуватись;
• 2. принцип відповідності педагогічних впливів віку котрі займаються. Є найважливішим і формує свої положення, виходячи з закономірностей гетерохронності фізичного розвитку, і пропонує виділяти та враховувати сенситивні періоди розвитку фізичних якостей;
• 3. принцип системного чергування навантажень та відпочинку. Передбачає раціональне чергування активності та відпочинку (у разі, якщо превалює активність, можуть виникнути процеси перевтоми і, у разі станів перевтоми, що багаторазово підсумовуються - перетренованість; у тому ж випадку, якщо переважає процес відпочинку, то заняття не ведуть до тренувального ефекту;
• 4. принцип поступового нарощування навантажень. Передбачає поступове збільшення обсягу та інтенсивності навантажень, планомірне ускладнення розв'язуваних рухових завдань у міру зростання функціональних можливостей організму.

Контроль позакласної роботи

Як зазначалося раніше, планування лише опосередковано свідчить про результат процесу виховання, тобто. те, як процес повинен розгортатися під час тренувальної роботи, відповідно до закономірностями фізичного виховання теоретично. Але на практиці, як часто буває, виходить не так, як планувалося раніше. Педагог-практик постійно повинен звіряти поточні результати із запланованими і, якщо потрібно, запроваджує коригування планів. Покликаний допомогти тренеру в цьому, контроль занять.

Процес виховання школярів (як фізичного, саме виховання загалом) дуже тонкий і складний. Саме тому результати планування іноді розходяться із дійсними результатами практичної роботи. Варто лише будь-якій ланці (тренер, дирекція, учень) знизити вимоги до своїх обов'язків – все піде не так. Приклади: тренер вибрав кошти, які не застосовуються до даної методики занять; директор порушив договір та схвалив лише 3 заняття на тиждень; учень втратив інтерес до занять. У всіх випадках відповідальність лягає на тренера та його завдання вирішити ці проблеми: вибрати відповідні засоби занять; переконати директора, що лише 5-разові заняття мають позитивний ефект позакласної роботи; зацікавити учня.

У сучасній літературі можна нарахувати десятки найменувань видів та різновидів контролю: педагогічний, лікарський, біологічний, антропометричний, біохімічний, біомеханічний, психологічний; попередній, оперативний, поточний, етапний, підсумковий, що свідчить про недостатню впорядкованість пов'язаних із нею уявлень. Ми розглядаємо контроль як реально існуючі відносини між суб'єктом та об'єктом виховання, тому виділимо 2 типи контролю: «педагогічний контроль» і самоконтроль, які займаються, причому педагогічний контроль грає, природно, провідну роль.

Термін «педагогічний» у цьому випадку підкреслює, що контроль здійснюється педагогом-фахівцем відповідно до його професійних функцій з використанням тих засобів і методів, які він може і повинен кваліфіковано застосовувати на основі здобутої спеціальної освіти та практичного досвіду з профілю спеціальності. Основні аспекти педагогічного контролю:

• * контроль напрямних початків та параметрів впливів;
• * контроль «об'єкта та ефекту впливів» (має виявляти та простежувати співвідношення педагогічно спрямованих впливів та їх ефектів, оцінювати їх відповідність або невідповідність запланованих результатів);
• * контроль вихідного рівня можливостей та готовності виховуваних до реалізації поставлених завдань;
• * педагогічний самоконтроль;
• * Контроль зовнішньо-середовищних факторів;
• * контроль рухової діяльності та безпосередньо пов'язаних з нею взаємодій виховуваних;
• * Контроль динаміки функціональних зрушень в організмі котрі займаються, ефекту поточних впливів та загальних результатів фізичного виховання;
• * Контроль за формуванням знань, умінь, навичок, розвиток здібностей, вдосконалення особистісних якостей, що виховуються.

Контроль за позакласною роботою власного дослідження буде таким:

• 1. Головними критеріями відбору до секції є, передусім, бажання самого учня брати участь у заняттях і виконувати вимоги тренера; природно, навички (якщо діти старше 10 років; якщо молодше - то навички не беруться до уваги); а також згода лікаря на заняття у секціях;
• 2. Контроль за ефектом навантажень індивідуальний для кожної дитини. Для цього використовуються різні методи лікарського спостереження: показники пульсометрії, контроль за зовнішніми ознаками втоми у дітей та ін;
• 3. проведення контрольних занять, присвячених здачі нормативних вимог з метою дізнатися про готовність які займаються реалізації поставлених завдань, і навіть про успішність рішення обраної методики тренувань;
• 4. контролювання тренером власних вчинків, норм педагогічної етики, освітньо-виховної інформації та, знову ж таки, відповідність планування та підсумків тренувань;
• 5. важливо пам'ятати, що природно-середовищні та гігієнічні фактори при правильному побудові тренувань виступають додатковими засобами фізичного виховання, тому заняття проводяться або на повітрі, або в чистому залі;
• 6. проводиться контроль знань теоретичного характеру, і навіть здібностей успішно взаємодіяти з партнерами у процесі командної гри.

Суб'єктивний контроль має не менш важливе значення у процесі фізичного виховання. Освіта навичок буде максимально ефективним, якщо дотримуватись певних закономірностей формування рухових навичок.

Відповідно до теорії управління засвоєнням знань, кожна дія складається з 3 частин:

• 1. орієнтовна;
• 2. виконавча;
• 3. контрольно-коригувальна.

Орієнтовна частина виконує функцію програми дії, основі якої виконується виконавча частина. А контрольно-коригувальна - здійснює контроль за виконанням дії, результат дії зіставляється із завданням програми та оцінюється просуванням до мети. При неузгодженні орієнтовної та виконавчої частин, корекція спрямована на виконавчу частину. При узгодженні орієнтовної та виконавчої елементів, але з успішному результату впливу, корекція спрямовано орієнтовну часть.

Навчання найбільше ефективно, коли педагог керує формуванням орієнтовною основою дії.

спортивна позакласна робота фізична культура