"Про затвердження правил належної аптечної практики лікарських препаратівдля медичного застосування"

Редакція від 31.08.2016 — Чинний з 01.03.2017

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

НАКАЗ
від 31 серпня 2016 р. N 647н

ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПРАВИЛ НАлежної АПТЕЧНОЇ ПРАКТИКИ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ ДЛЯ МЕДИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ

1. Затвердити Правила належної аптечної практики лікарських препаратів для медичного застосування, що додаються.

Вріо Міністра
І.М. КАГРАМАНЯН

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Міністерства охорони здоров'я
Російської Федерації
від 31 серпня 2016 р. N 647н

ПРАВИЛА НАлежної АПТЕЧНОЇ ПРАКТИКИ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ ДЛЯ МЕДИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ

I. Загальні положення

1. Ці Правила належної аптечної практики лікарських препаратів для медичного застосування (далі відповідно - Правила, лікарські препарати) встановлюють вимоги до здійснення роздрібної торгівлі аптечними організаціями, індивідуальними підприємцями, які мають ліцензію на фармацевтичну діяльність, медичними організаціями, що мають ліцензію на фармацевтичну діяльність. відокремленими підрозділами (амбулаторіями, фельдшерскими та фельдшерсько-акушерськими пунктами, центрами (відділеннями) загальної лікарської (сімейної) практики), розташованими в сільських населених пунктах, в яких відсутні аптечні організації (далі - суб'єкти роздрібної торгівлі), а також суб'єкти роздрібної торгівлі; або їх відокремленими підрозділами, розташованими у сільських населених пунктах та віддалених від населених пунктів місцевостях, у яких відсутні аптечні організації, за наявності у аптечних організацій, медичних організацій, їх відокремлених підрозділів ліцензії, передбаченою законодавствомРосійської Федерації про ліцензування окремих видів діяльності, які здійснюють відпустку наркотичних лікарських засобів та психотропних лікарських засобів фізичним особам.

ІІ. Управління якістю

3. Роздрібна торгівля товарами аптечного асортименту здійснюється за допомогою реалізації комплексу заходів, спрямованих на дотримання вимог цих Правил та включають у тому числі (далі – система якості):

а) визначення процесів, що впливають на якість послуг, що надаються суб'єктом роздрібної торгівлі, та спрямованих на задоволення попиту покупців у товарах аптечного асортименту, отримання інформації про правила зберігання та застосування лікарських препаратів, про наявність та ціну лікарського препарату, у тому числі на отримання у першочерговому порядок інформації про наявність лікарських препаратів нижнього цінового сегмента (далі – фармацевтичні послуги);

б) встановлення послідовності та взаємодії процесів, необхідних для забезпечення системи якості, залежно від їх впливу на безпеку, ефективність та раціональність застосування лікарських препаратів;

в) визначення критеріїв і методів, що відображають досягнення результатів як при здійсненні процесів, необхідних для забезпечення системи якості, так і при управлінні ними з урахуванням вимог законодавства Російської Федерації про обіг лікарських препаратів;

г) визначення кількісних та якісних параметрів, у тому числі матеріальних, фінансових, інформаційних, трудових, необхідних для підтримки процесів системи якості та їх моніторингу;

д) забезпечення населення якісними, безпечними, ефективними товарами аптечного асортименту;

е) вжиття заходів, необхідних для досягнення запланованих результатів та постійного покращення якості обслуговування покупців та підвищення персональної відповідальності працівників.

4. Документація системи якості ведеться уповноваженими керівником суб'єкта роздрібної торгівлі працівниками на паперових та (або) електронних носіях та включає у тому числі:

а) документ про політику та цілі діяльності суб'єкта роздрібної торгівлі, в якому визначаються способи забезпечення попиту покупців на товари аптечного асортименту, мінімізації ризиків потрапляння до цивільного обігу недоброякісних, фальсифікованих та контрафактних лікарських засобів, медичних виробів та біологічно активних добавок;

б) посібник з якості, що визначає напрями розвитку суб'єкта роздрібної торгівлі, у тому числі на певний період часу, та містить посилання на законодавчі та інші нормативні правові акти, що регулюють порядок здійснення фармацевтичної діяльності;

в) документи, що описують порядок надання суб'єктом роздрібної торгівлі фармацевтичних послуг (далі – стандартні операційні процедури);

г) накази та розпорядження керівника суб'єкта роздрібної торгівлі з основної діяльності;

д) особисті картки працівників суб'єкта роздрібної торгівлі;

е) ліцензія на право здійснення фармацевтичної діяльності та додатку до неї;

ж) документи щодо призупинення (відновлення) реалізації товарів аптечного асортименту, відкликання (вилучення) з обігу лікарських препаратів, виявлення випадків обігу незареєстрованих медичних виробів;

з) акти перевірок суб'єкта роздрібної торгівлі посадовими особами органів державного контролю (нагляду), органів муніципального контролю та внутрішніх аудитів;

і) документи щодо ефективного планування діяльності, здійснення процесів забезпечення системи якості та управління ними.

5. Документи щодо ефективного планування діяльності, здійснення процесів забезпечення системи якості та управління ними залежно від функцій, що реалізуються суб'єктом роздрібної торгівлі, включають:

а) організаційну структуру;

б) правила внутрішнього трудового розпорядку;

в) реєстр зареєстрованих цін на лікарські препарати, включені до переліку життєво необхідних та найважливіших лікарських засобів;

г) посадові інструкції з позначкою про ознайомлення працівників, які обіймають відповідні посади;

д) журнал реєстрації вступного інструктажу з охорони праці;

е) журнал реєстрації інструктажу на робочому місці;

ж) журнал обліку інструктажів з пожежної безпеки;

з) журнал реєстрації інструктажу з електробезпеки;

і) журнал реєстрації наказів (розпоряджень) щодо суб'єкта роздрібної торгівлі;

к) журнал щоденної реєстрації параметрів температури та вологості у приміщеннях для зберігання лікарських препаратів, медичних виробів та біологічно активних добавок;

л) журнал періодичної реєстрації температури всередині холодильного обладнання;

м) журнал обліку операцій, пов'язаних із обігом лікарських засобів, включених до переліку лікарських засобів, що підлягають предметно-кількісному обліку (за наявності);

н) журнал обліку перевірок юридичної особи, індивідуального підприємця, які проводять органи державного контролю (нагляду), органи муніципального контролю (за наявності);

о) журнал із забезпечення лікарськими препаратами, що входять до мінімального асортименту лікарських препаратів, необхідних для надання медичної допомоги (далі - мінімальний асортимент), але відсутні на момент звернення покупця;

д) журнал обліку неправильно виписаних рецептів;

р) журнал обліку лікарських засобів з обмеженим терміном придатності;

с) журнал обліку дефектури;

т) лабораторно-фасувальний журнал;

у) журнал реєстрації операцій, пов'язаних з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та їх прекурсорів (за наявності);

ф) журнал реєстрації результатів приймального контролю;

х) журнал обліку надходження та витрати вакцин (за наявності);

ц) журнал обліку рецептів, що перебували (перебувають) на відстроченому обслуговуванні (за наявності);

ч) журнал інформаційної роботи з медичними організаціями щодо порядку забезпечення окремих категорій громадян лікарськими препаратами та медичними виробами безкоштовно, продажу лікарських препаратів та медичних виробів зі знижкою.

Керівник суб'єкта роздрібної торгівлі має право затвердити інші види та форми журналів.

6. Керівником суб'єкта роздрібної торгівлі призначаються особи, відповідальні за ведення та зберігання документів, перелічених у пунктах 4 та 5 цих Правил, забезпечення доступу до них та у разі потреби їх відновлення.

Термін зберігання даних документів визначається відповідно до вимог законодавства Російської Федерації про архівну справу.

ІІІ. Керівник суб'єкта роздрібної торгівлі

7. Керівник суб'єкта роздрібної торгівлі забезпечує:

а) доведення до відома працівників цих Правил та їх дотримання, доведення до відома працівників їхніх прав та обов'язків, визначених посадовими інструкціями, професійними стандартами;

б) визначення політики та цілей діяльності, спрямованих на задоволення попиту покупців у товарах аптечного асортименту, мінімізацію ризиків потрапляння в цивільний обіг недоброякісних, фальсифікованих та контрафактних лікарських препаратів, медичних виробів та біологічно активних добавок, а також ефективну взаємодію медичного працівника, ;

в) зниження виробничих втрат, оптимізацію діяльності, збільшення товарообігу, підвищення рівня знань та кваліфікації фармацевтичних працівників;

г) проведення аналізу дотримання політики та цілей діяльності, актів внутрішніх аудитів та зовнішніх перевірок з метою вдосконалення фармацевтичних послуг;

д) необхідними ресурсами для функціонування всіх процесів роботи суб'єкта роздрібної торгівлі з метою дотримання ліцензійних вимог, санітарно-епідеміологічних вимог, правил охорони праці та техніки безпеки, протипожежних правил та інших вимог, встановлених законодавством України;

е) розроблення заходів, спрямованих на стимулювання та мотивацію діяльності працівників;

ж) затвердження стандартних операційних процедур;

з) встановлення внутрішнього порядку обміну інформацією, включаючи інформацію, що стосується функціонування системи якості, у тому числі за допомогою письмової форми (лист ознайомлення), стендів для оголошень у загальнодоступних місцях, проведення інформаційних нарад з певною періодичністю, електронної розсилки інформації на адресу електронної пошти ;

і) наявність інформаційних систем, що дозволяють здійснювати операції, пов'язані з товарорухом та виявленням фальсифікованих, контрафактних та недоброякісних лікарських препаратів.

8. Керівник суб'єкта роздрібної торгівлі з метою безперебійного забезпечення покупців товарами аптечного асортименту організує:

а) забезпечення системи закупівель, що запобігає розповсюдженню фальсифікованих, недоброякісних, контрафактних товарів аптечного асортименту;

б) оснащення приміщень обладнанням, що забезпечує належне обіг товарів аптечного асортименту, включаючи їх зберігання, облік, реалізацію та відпустку;

г) інформування покупців про наявність товарів, у тому числі про лікарські препарати нижнього цінового сегмента.

9. Керівником суб'єкта роздрібної торгівлі до відома працівників наводиться інформація:

а) про зміни законодавства Російської Федерації, що регулює правовідносини, що виникають при обігу товарів аптечного асортименту, у тому числі про зміни правил відпуску лікарських засобів;

б) про результати проведених внутрішніх та зовнішніх перевірок;

в) про необхідні попереджувальні та коригуючі дії з усунення (недопущення) порушень ліцензійних вимог;

г) про результати розгляду скарг та пропозицій покупців.

10. Керівником суб'єкта роздрібної торгівлі з урахуванням вимог трудового законодавства та інших нормативних правових актів, що містять норми трудового права, призначається особа, відповідальна за впровадження та забезпечення системи якості (далі – відповідальна особа).

11. Керівник суб'єкта роздрібної торгівлі аналізує систему якості відповідно до затвердженого ним плану-графіка.

Аналіз включає оцінку можливості поліпшень та необхідності змін в організації системи якості, в тому числі в політиці та цілях діяльності, і здійснюється за допомогою розгляду результатів внутрішніх аудитів (перевірок), книги відгуків та пропозицій, анкет, усних побажань покупців (зворотний зв'язок з покупцем ), сучасних досягнень науки та техніки, статтею, оглядів та інших даних.

За підсумками аналізу системи якості керівник суб'єкта роздрібної торгівлі може прийняти рішення про необхідність та (або) доцільність підвищення результативності системи якості та її процесів, покращення якості надання фармацевтичних послуг, про зміни потреби в ресурсах (матеріальних, фінансових, трудових та інших), необхідні вкладення для покращення обслуговування покупців, системи мотивації працівників, додаткової підготовки (інструктажу) працівників та інші рішення.

IV. Персонал

12. Для дотримання встановлених цими Правилами вимог суб'єкт роздрібної торгівлі з урахуванням обсягу наданих ним фармацевтичних послуг повинен мати необхідний персонал.

Керівник суб'єкта роздрібної торгівлі затверджує штатний розпис, який містить перелік структурних підрозділів, найменування посад, спеціальностей, професій із зазначенням кваліфікації, відомості про кількість штатних одиниць та фонд оплати праці.

Кожен працівник повинен бути ознайомлений під підпис зі своїми правами та обов'язками, які у посадових інструкціях, професійних стандартах.

13. Працівники, які виконують роботу, що впливає на якість продукції, повинні мати необхідну кваліфікацію та досвід роботи для дотримання вимог, встановлених цими Правилами.

14. Для новонайманих працівників відповідно до локальних актів суб'єкта роздрібної торгівлі впроваджується програма адаптації та регулярно перевіряються кваліфікація, знання, досвід таких працівників.

Програма адаптації включає у тому числі:

а) вступний інструктаж прийому працювати;

б) підготовку (інструктаж) на робочому місці (первинний та повторний);

в) актуалізацію знань:

законодавства Російської Федерації у сфері обігу лікарських засобів та охорони здоров'я громадян, захисту прав споживачів;

правил особистої гігієни;

по порядку надання фармацевтичних послуг, у тому числі фармацевтичного консультування та застосування медичних виробів у домашніх умовах;

г) розвиток комунікативних навичок та запобігання конфліктам;

д) інструктаж з техніки безпеки та охорони праці.

15. До основних функцій фармацевтичних працівників належать:

а) продаж товарів аптечного асортименту належної якості;

б) надання достовірної інформації про товари аптечного асортименту, їх вартість, фармацевтичне консультування;

в) інформування про раціональному застосуваннілікарських препаратів з метою відповідального самолікування;

г) виготовлення лікарських препаратів за рецептами на лікарський препарат та вимогами-накладними медичних організацій;

д) оформлення облікової документації;

е) дотримання професійної етики.

16. Вимоги до кваліфікації та стажу роботи керівника суб'єкта роздрібної торгівлі та його фармацевтичних працівників встановлені Положенням про ліцензування фармацевтичної діяльності<1>.

<1>Постанова Уряду Російської Федерації від 22 грудня 2011 р. N 1081 "Про ліцензування фармацевтичної діяльності" (Збори законодавства 2012, N 1, ст. 126; 2012, N 37, ст. 5002; 2013, N 16, ст. 19 (N 40, ст. 5738).

17. Керівник суб'єкта роздрібної торгівлі забезпечує проведення за затвердженим ним планом-графіком первинної та подальшої підготовки (інструктажу) працівників з таких питань:

а) правила відпуску лікарських засобів для медичного застосування;

б) правила відпуску наркотичних засобів та психотропних речовин, зареєстрованих як лікарські препарати, лікарські препарати, що містять наркотичні засоби та психотропні речовини;

в) правила відпуску лікарських засобів, що підлягають предметно-кількісному обліку, правила ведення журналу обліку лікарських засобів, що підлягають предметно-кількісному обліку;

г) правила відпуску лікарських засобів, що містять малі кількості наркотичних засобів;

д) порядок зберігання рецептів;

е) дотримання вимог щодо наявності мінімального асортименту;

ж) дотримання вимог належної практики зберігання та перевезення лікарських засобів;

з) застосування встановлених граничних розмірів роздрібних надбавок до фактичних відпускних цін виробників на лікарські препарати, що включені до переліку життєво необхідних та найважливіших лікарських препаратів, порядок формування цін на такі лікарські препарати;

і) дотримання вимог роботи із фальсифікованими недоброякісними, контрафактними товарами аптечного асортименту;

к) дотримання обмежень, що накладаються на фармацевтичних працівників під час здійснення ними професійної діяльності;

л) удосконалення знань про лікарські препарати, у тому числі відтворені лікарські препарати, взаємозамінні лікарські препарати, вміння подавати порівняльну інформацію щодо лікарських препаратів та цін, у тому числі лікарських препаратів нижнього цінового сегменту, про нові лікарські препарати, лікарських формахлікарських препаратів, показання до застосування лікарських препаратів;

м) методи обробки даних, отриманих від покупців з питань застосування лікарських засобів, виявлених у процесі застосування, побічним діям, доведення цієї інформації до зацікавлених осіб;

н) дотримання вимог щодо охорони праці.

V. Інфраструктура

18. Керівник суб'єкта роздрібної торгівлі забезпечує та підтримує в робочому стані інфраструктуру, необхідну для виконання ліцензійних вимог, що пред'являються до здійснення фармацевтичної діяльності, яка включає:

а) будівлі, робочий простір та пов'язані з ним засоби праці;

б) обладнання для процесів (технічні та програмні засоби);

в) служби забезпечення (транспорт, зв'язок та інформаційні системи).

19. Приміщення та обладнання необхідно розташовувати, оснащувати та експлуатувати таким чином, щоб вони відповідали виконуваним функціям. Їх планувальне рішення та конструкція повинні зводити до мінімізації ризик помилок та забезпечувати можливість ефективного очищення та обслуговування з метою виключення накопичення пилу або бруду та будь-яких факторів, здатних надати несприятливий вплив на якість товарів аптечного асортименту.

20. Усі приміщення суб'єкта роздрібної торгівлі повинні бути розташовані в будівлі (будівлі) та функціонально об'єднані, ізольовані від інших організацій та забезпечувати відсутність несанкціонованого доступу сторонніх осіб до приміщень. Допускається вхід (вихід) на територію суб'єкта роздрібної торгівлі через приміщення іншої організації.

21. Суб'єкту роздрібної торгівлі необхідно передбачити можливість облаштування безперешкодного входу та виходу для осіб з обмеженими можливостями відповідно до вимог законодавства про захист інвалідів.

У випадку, якщо конструктивна особливість будівлі не дозволяє облаштування входу та виходу для осіб з обмеженими можливостями здоров'я, суб'єкт роздрібної торгівлі повинен організувати можливість виклику фармацевтичного працівника для обслуговування зазначених осіб.

22. Суб'єкт роздрібної торгівлі повинен мати вивіску із зазначенням:

а) виду аптечної організації російською та національною мовами: "Аптека" або "Аптечний пункт" або "Аптечний кіоск";

б) повного та (у разі, якщо є) скороченого найменування, у тому числі фірмового найменування, та організаційно-правової форми суб'єкта роздрібної торгівлі;

в) режим роботи.

Суб'єкт роздрібної торгівлі, який здійснює торгівлю товарами аптечного асортименту у нічний час, повинен мати освітлену вивіску з інформацією про роботу у нічний час.

При розміщенні суб'єкта роздрібної торгівлі всередині будівлі вивіска повинна знаходитись на зовнішній стіні будівлі, якщо це неможливо, допускається встановлення покажчика, вимоги до якого аналогічні вимогам до вивіски.

23. Приміщення повинні відповідати санітарно-гігієнічним нормам та вимогам та забезпечувати можливість здійснення основних функцій суб'єкта роздрібної торгівлі з дотриманням вимог, затверджених цими Правилами.

24. Площа приміщень, що використовуються суб'єктом роздрібної торгівлі, має бути поділена на зони, призначені для виконання таких функцій:

а) торгівлі товарами аптечного асортименту із забезпеченням місць зберігання, яке не допускає вільного доступу покупців до товарів, що відпускаються, у тому числі за рецептом;

б) приймання товарів аптечного асортименту, зона карантинного зберігання, зокрема окремо для лікарських препаратів;

в) роздільне зберігання одягу працівників.

Якщо суб'єкт роздрібної торгівлі розташований у будівлі разом з іншими організаціями, допускається спільне використання санвузла.

25. Наявність інших зон та (або) приміщень у складі приміщень суб'єкта роздрібної торгівлі визначається керівником суб'єкта роздрібної торгівлі в залежності від обсягу виконуваних робіт, послуг.

26. Приміщення суб'єкта роздрібної торгівлі повинні бути оснащені системами опалення та кондиціювання (за наявності), природною або припливно-витяжною вентиляцією (за наявності), що забезпечують умови праці відповідно до трудового законодавства Російської Федерації, а також дотримання вимог належної практики зберігання та перевезення лікарських засобів. препаратів.

27. Матеріали, що використовуються при обробці та (або) ремонті приміщень (зон), повинні відповідати вимогам пожежної безпеки, встановленим законодавством України.

Приміщення суб'єкта роздрібної торгівлі мають бути спроектовані та оснащені таким чином, щоб забезпечувати захист від проникнення комах, гризунів чи інших тварин.

У приміщеннях суб'єкта роздрібної торгівлі, призначених для виготовлення лікарських препаратів, поверхні стін та стель повинні бути гладкими, без порушення цілісності покриття (водостійкі фарби, емалі або кахельні глазуровані плитки світлих тонів), оброблятися матеріалами, що допускають вологе прибирання із застосуванням дезінфікуючих засобів (неглазурована). плитка, лінолеум з обов'язковим зварюванням швів або інші матеріали).

Місця примикання стін до стелі та підлоги не повинні мати заглиблень, виступів та карнизів.

28. Приміщення суб'єкта роздрібної торгівлі може мати як природне, і штучне висвітлення. Загальне штучне освітлення має бути передбачено у всіх приміщеннях, для окремих робочих місць за потреби передбачається місцеве штучне освітлення.

29. Суб'єкт роздрібної торгівлі повинен мати у своєму розпорядженні обладнання та інвентар, які забезпечують збереження якості, ефективності та безпеки товарів аптечного асортименту.

30. Приміщення для зберігання лікарських засобів повинні бути оснащені обладнанням, що дозволяє забезпечити їх зберігання з урахуванням вимог належної практики зберігання та перевезення лікарських засобів.

Приміщення, а також обладнання, яке використовується суб'єктом роздрібної торгівлі під час здійснення діяльності, повинні відповідати санітарним вимогампожежної безпеки, а також техніки безпеки відповідно до законодавства Російської Федерації.

31. Установка обладнання повинна проводитися на відстані не менше 0,5 метрів від стін або іншого обладнання, щоб мати доступ для очищення, дезінфекції, ремонту, технічного обслуговування, повірки та (або) калібрування обладнання, забезпечувати доступ до товарів аптечного асортименту, вільний прохід працівників.

Обладнання не повинно загороджувати природне або штучне джерело світла та захаращувати проходи.

32. Доступ до приміщень (зон) повинні мати лише особи, уповноважені керівником суб'єкта роздрібної торгівлі. Доступ сторонніх осіб до зазначених приміщень виключається.

33. Обладнання, яке використовується суб'єктом роздрібної торгівлі, повинно мати технічні паспорти, що зберігаються протягом усього часу експлуатації обладнання.

Обладнання, що використовується суб'єктом роздрібної торгівлі та відноситься до засобів вимірювань, до введення в експлуатацію, а також після ремонту та (або) технічного обслуговування підлягає первинній повірці та (або) калібруванні, а в процесі експлуатації - періодичній повірці та (або) калібруванні відповідно із вимогами законодавства Російської Федерації про забезпечення єдності вимірів.

34. Торгове приміщення та (або) зона повинні бути обладнані вітринами, стелажами (гондолами) - при відкритій викладці товару, що забезпечує можливість огляду товарів аптечного асортименту, дозволених до продажу, а також забезпечувати зручність у роботі для працівників суб'єкта роздрібної торгівлі.

Допускається відкрите викладання лікарських препаратів безрецептурної відпустки та інших товарів аптечного асортименту.

35. Інформація про лікарські препарати, що відпускаються без рецепта, може бути розміщена на полиці у вигляді постера, воблера та інших носіях інформації з метою надання покупцеві можливості зробити усвідомлений вибір товару аптечного асортименту, отримати інформацію про виробника, спосіб його застосування та з метою збереження зовнішнього. виду товару. Також у зручному для огляду місці має бути розміщений цінник із зазначенням найменування, дозування, кількості доз в упаковці, країни виробника, терміну придатності (за наявності).

36. Лікарські препарати, що відпускаються без рецепта, розміщуються на вітринах з урахуванням умов зберігання, передбачених інструкцією з медичного застосування, та (або) на упаковці.

Лікарські препарати, що відпускаються за рецептом на лікарський препарат, допускається зберігати на вітринах, у скляних та відкритих шафах за умови відсутності доступу до них покупців.

Лікарські препарати, що відпускаються за рецептом на лікарський препарат, розміщуються окремо від безрецептурних лікарських препаратів у закритих шафах з відміткою "за рецептом на лікарський препарат", нанесеною на полицю або шафу, де розміщені такі лікарські препарати.

VI. Процеси діяльності суб'єкта роздрібної торгівлі товарами аптечного асортименту

37. Усі процеси діяльності суб'єкта роздрібної торгівлі, що впливають на якість, ефективність та безпеку товарів аптечного асортименту, здійснюються відповідно до затверджених стандартних операційних процедур.

38. Керівником аптечної організації, індивідуальним підприємцем, який має ліцензію на фармацевтичну діяльність, забезпечується наявність мінімального асортименту.

39. Керівник суб'єкта роздрібної торгівлі повинен здійснювати контроль кількісних та якісних параметрів закуплених товарів аптечного асортименту, а також термінів їх постачання відповідно до договорів, укладених відповідно до вимог законодавства Російської Федерації.

40. Керівником суб'єкта роздрібної торгівлі має бути затверджено порядок відбору та оцінки постачальників товарів аптечного асортименту з урахуванням у тому числі таких критеріїв:

а) відповідність постачальника вимогам чинного законодавства України про ліцензування окремих видів діяльності;

б) ділова репутація постачальника на фармацевтичному ринку, виходячи з наявності фактів відкликання фальсифікованих, недоброякісних, контрафактних товарів аптечного асортименту, невиконання ним прийнятих договірних зобов'язань, розпоряджень уповноважених органів державного контролю про факти порушення вимог законодавства Російської Федерації;

в) затребуваність товарів аптечного асортименту, що пропонуються постачальником для подальшої реалізації, відповідність якості товарів аптечного асортименту вимогам законодавства Російської Федерації;

г) дотримання постачальником вимог, встановлених цими Правилами, до оформлення документації, наявності документа з переліком декларацій про відповідність продукції встановленим вимогам, протоколу погодження цін на лікарські препарати, включені до переліку життєво необхідних та найважливіших лікарських засобів;

д) дотримання постачальником температурного режиму при транспортуванні термолабільних лікарських засобів, у тому числі імунобіологічних лікарських засобів;

е) надання постачальником гарантії якості на товари аптечного асортименту, що поставляються;

ж) конкурентоспроможність запропонованих постачальником умов договору;

з) економічна обгрунтованість пропонованих постачальником умов поставки товару (кратність упаковок, що поставляються, мінімальна сума поставки);

і) можливість постачання широкого асортименту;

к) відповідність часу постачання робочого дня суб'єкта роздрібної торгівлі.

41. Суб'єкт роздрібної торгівлі та постачальник укладають договір з урахуванням вимог законодавства про основи державного регулювання торговельної діяльності в Російській Федерації, а також з урахуванням вимог цивільного законодавства, що передбачають терміни прийняття постачальником претензії щодо якості продукції, а також можливість повернення фальсифікованих недоброякісних, контрафактних товарів аптечних товарів асортименту постачальнику, якщо інформація про це надійшла після приймання товару та оформлення відповідних документів.

42. Стосовно товарів аптечного асортименту (за винятком медичних виробів) суб'єктом роздрібної торгівлі допускається надання постачальнику на оплатній основі послуг, предметом яких є виконання дій, що економічно вигідні постачальнику та сприяють збільшенню продажів товарів аптечного асортименту (за винятком медичних виробів) та лояльності покупців.

Постачальник самостійно вирішує питання необхідності придбання ним таких послуг, і нав'язування постачальнику таких послуг суб'єктом роздрібної торгівлі заборонена.

43. Закупівля товарів аптечного асортименту суб'єктом роздрібної торгівлі, створеним у вигляді державного та муніципального унітарного підприємства, здійснюється відповідно до вимог законодавства Російської Федерації про контрактну систему у сфері закупівель товарів, робіт, послуг для забезпечення державних та муніципальних потреб.

44. У процесі приймання товарів аптечного асортименту, у тому числі потребують спеціальних умов зберігання та заходів безпеки, здійснюється оцінка відповідності товарів товаросупровідної документації, що приймаються, за асортиментом, кількістю та якістю, дотримання спеціальних умов зберігання (за наявності такої вимоги), а також перевірка наявності пошкоджень. транспортної тари.

Компетенція суб'єкта роздрібної торгівлі щодо перевірки якості поставлених товарів аптечного асортименту обмежується візуальним оглядом зовнішнього вигляду, перевіркою відповідності супровідним документам, повноти комплекту супровідних документів, у тому числі реєстру документів, що підтверджують якість товарів аптечного асортименту. Суб'єкту роздрібної торгівлі необхідно враховувати особливості приймання та передпродажної перевірки товарів аптечного асортименту.

45. Приймання товарів аптечного асортименту здійснюється матеріально відповідальною особою. Якщо товари аптечного асортименту знаходяться у транспортній тарі без пошкоджень, то приймання може проводитись за кількістю місць або за кількістю товарних одиниць та маркуванням на тарі. Якщо перевірка фактичної наявності товарів аптечного асортименту в тарі не проводиться, необхідно зробити відмітку про це в супровідному документі.

46. ​​Якщо кількість та якість товарів аптечного асортименту відповідає зазначеному у супровідних документах, то на супровідних документах (накладній, рахунок-фактурі, товарно-транспортній накладній, реєстрі документів за якістю та інших документах, що засвідчують кількість або якість товарів, що надійшли) проставляється штамп приймання, що підтверджує факт відповідності прийнятих товарів аптечного асортименту даним, зазначеним у супровідних документах. Матеріально відповідальна особа, яка здійснює приймання товарів аптечного асортименту, ставить свій підпис на супровідних документах та засвідчує його печаткою суб'єкта роздрібної торгівлі (за наявності).

47. У разі невідповідності поставлених суб'єкту роздрібної торгівлі товарів аптечного асортименту умовам договору, даним супровідних документів комісією суб'єкта роздрібної торгівлі відповідно до затвердженої стандартної операційної процедури складається акт, який є підставою для пред'явлення претензій постачальнику (складання акта в односторонньому порядку матеріально згоді постачальника або відсутності його представника).

Суб'єктом роздрібної торгівлі за погодженням із постачальником може бути затверджений інший спосіб повідомлення постачальника про невідповідність поставлених товарів аптечного асортименту супровідним документам.

48. Лікарські препарати незалежно від джерела їх надходження піддаються приймальному контролю з метою запобігання надходженню у продаж фальсифікованих, недоброякісних, контрафактних лікарських засобів.

Приймальний контроль полягає в перевірці лікарських препаратів, що надходять, шляхом оцінки:

а) зовнішнього вигляду, кольору, запаху;

б) цілісності упаковки;

в) відповідності маркування лікарських засобів вимогам, встановленим законодавством про обіг лікарських засобів;

г) правильності оформлення супровідних документів;

д) наявності реєстру декларацій, що підтверджують якість лікарських засобів відповідно до чинних нормативних документів.

49. Для проведення приймального контролю наказом керівника суб'єкта роздрібної торгівлі створюється приймальна комісія. Члени комісії мають бути ознайомлені з усіма законодавчими та іншими нормативними правовими актами Російської Федерації, що визначають основні вимоги до товарів аптечного асортименту, оформлення супровідних документів, їхньої комплектності.

50. Товари аптечного асортименту до подачі в торгову зону повинні пройти передпродажну підготовку, яка включає розпаковування, розсортування та огляд, перевірку якості товару (за зовнішніми ознаками) та наявність необхідної інформації про товар та його постачальника.

51. Продукти лікувального, дитячого та дієтичного харчування, біологічно активні добавки є харчовими продуктами, які до їх подання до торгової зони або іншого місця торгівлі повинні бути звільнені від тари, обгорткових та ув'язувальних матеріалів, металевих кліпс. Суб'єкт роздрібної торгівлі повинен також провести перевірку якості продуктів лікувального, дитячого та дієтичного харчування, біологічно активних добавок за зовнішніми ознаками, перевірити наявність необхідної документації та інформації, здійснити відбраковування та сортування.

Торгівля продуктами лікувального, дитячого та дієтичного харчування, біологічно активними добавками забороняється у разі порушення цілісності упаковки. Якість цієї групи товарів підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію, в якому зазначено сферу застосування та використання, та документом виробника та (або) постачальника, що підтверджує безпеку продукту, - декларацією про відповідність якості або реєстром декларацій.

У разі порушення цілісності упаковки, відсутності повного пакету документів продукти лікувального, дитячого та дієтичного харчування, біологічно активні добавки підлягають поверненню постачальнику.

52. Дезінфікуючі засоби до подачі їх у торгову зону, розміщення в місці продажу повинні пройти передпродажну підготовку, яка включає звільнення від транспортної тари, сортування, перевірку цілісності упаковки (у тому числі функціонування аерозольної упаковки) та якості товару за зовнішніми ознаками, наявності необхідної інформації про дезінфікуючі засоби та його виробника, інструкцій із застосування.

Парфумерно-косметична продукція, що подається до торгової зони, повинна відповідати вимогам, визначеним Рішенням Комісії Митного союзу від 23 вересня 2011 р. N 799 "Про прийняття технічного регламенту Митного союзу "Про безпеку парфумерно-косметичної продукції".

VII. Реалізація товарів косметики

53. Роздрібна торгівля товарами аптечного асортименту включає продаж, відпустку, фармацевтичне консультування.

Для надання послуг з фармацевтичного консультування допускається виділення спеціальної зони, у тому числі для очікування споживачів, із встановленням або позначенням спеціальних обмежувачів, організацією сидячих місць.

54. При реалізації лікарських засобів фармацевтичний працівникнемає права приховувати від покупця інформацію про наявність інших лікарських засобів, мають однакову міжнародне непатентоване найменування і ціни них щодо запрошеному.

55. У торговій зоні у зручному для огляду місці розміщуються:

а) копія ліцензії на фармацевтичну діяльність;

б) копія ліцензії діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх прекурсорів, культивування нарковмісних рослин (за наявності);

в) інформація про неможливість повернення та обміну товарів аптечного асортименту належної якості;

г) інші документи та інформація, яка має бути доведена до відома покупців.

56. На вимогу покупця фармацевтичний працівник повинен ознайомити його з супровідною документацією на товар, що містить за кожним найменуванням товару відомості про обов'язкове підтвердження відповідності відповідно до законодавства Російської Федерації про технічне регулювання (сертифікат відповідності, його номер, термін його дії, орган, що видав сертифікат відомості про декларацію про відповідність, у тому числі її реєстраційний номер, термін її дії, найменування особи, яка прийняла декларацію, та орган, що її зареєстрував). Ці документи повинні бути завірені підписом та печаткою (за наявності) постачальника або продавця із зазначенням адреси його місця знаходження та контактного телефону.

57. Роздрібна торгівля товарами аптечного асортименту, що не належать до лікарських препаратів, може здійснюватися працівниками, які не мають фармацевтичної освіти або додаткової професійної освіти в частині роздрібної торгівлі лікарськими препаратами у разі їх роботи в відокремлених підрозділах (амбулаторіях, фельдшерських та фельдшерських) (відділеннях) загальної лікарської (сімейної) практики) медичних організацій, які мають ліцензію на провадження фармацевтичної діяльності та розташованих у сільських населених пунктах, у яких відсутні аптечні організації.

58. Кожний суб'єкт роздрібної торгівлі повинен мати книгу відгуків та пропозицій, яка надається покупцеві на його вимогу.

VIII. Проведення оцінки діяльності

59. Керівник суб'єкта роздрібної торгівлі проводить оцінку діяльності з метою перевірки повноти виконання вимог, встановлених цими Правилами, та визначення коригуючих дій.

60. Питання, що стосуються персоналу, приміщень, обладнання, документації, дотримання правил торгівлі товарами аптечного асортименту, заходів щодо роботи з відгуками та пропозиціями покупців, роботи з виявлення фальсифікованих, недоброякісних, контрафактних товарів аптечного асортименту, а також діяльність з проведення внутрішнього аудиту аналізуватись керівником суб'єкта роздрібної торгівлі відповідно до затвердженого плану-графіка.

61. Внутрішній аудит повинен проводитись незалежно та ретельно спеціально призначеними керівником суб'єкта роздрібної торгівлі особами, які перебувають у штаті суб'єкта роздрібної торгівлі та (або) залученими на договірній основі.

За рішенням керівника суб'єкта роздрібної торгівлі може бути проведений незалежний аудит, зокрема експертами сторонніх суб'єктів роздрібної торгівлі.

62. Результати внутрішнього аудиту оформлюються документально.

Документи, складені за результатами аудиту, повинні включати всю отриману інформацію та пропозиції щодо необхідних коригуючих дій.

Заходи, які вживаються за результатами проведеного внутрішнього аудиту, також оформлюються документально.

63. Внутрішній аудит проводиться також з метою виявлення недоліків щодо виконання вимог законодавства Російської Федерації та винесення рекомендацій щодо коригувальних та запобіжних дій.

64. Програма внутрішнього аудиту повинна враховувати результати попереднього внутрішнього аудиту, перевірок контролюючих органів.

65. Особа, відповідальна за сферу діяльності суб'єкта роздрібної торгівлі, що перевіряється, повинна забезпечити негайне виконання коригувальних та запобіжних дій.

Подальші дії повинні включати аудит (перевірку) вжитих коригувальних та попереджувальних дій та звіт про результати виконаних дій та їх ефективність.

66. Керівник суб'єкта роздрібної торгівлі повинен забезпечувати ідентифікацію товарів аптечного асортименту, які не відповідають вимогам нормативної документації, з метою запобігання ненавмисному їх використанню або продажу.

Фальсифіковані, недоброякісні, контрафактні товари аптечного асортименту мають бути ідентифіковані та ізольовані від інших товарів аптечного асортименту відповідно до стандартних операційних процедур.

Маркування, місце та засоби виділення карантинної зони, а також особа, відповідальна за роботу із зазначеними товарами аптечного асортименту, встановлюються наказом керівника суб'єкта роздрібної торгівлі.

67. Керівник суб'єкта роздрібної торгівлі повинен постійно підвищувати результативність системи якості, використовуючи, зокрема, результати внутрішнього аудиту, аналіз даних, коригувальні та запобіжні дії.

68. У стандартних операційних процедурах мають бути описані порядки:

а) здійснення аналізу скарг та пропозицій покупців та прийняття за ними рішень;

б) встановлення причин порушення вимог цих Правил та інших вимог нормативних правових актів, що регулюють питання обігу товарів аптечного асортименту;

в) оцінки необхідності та доцільності прийняття відповідних, щоб уникнути повторного виникнення аналогічного порушення;

г) визначення та здійснення необхідних дій з метою недопущення влучення фальсифікованих, недоброякісних, контрафактних товарів аптечного асортименту до покупця;

д) здійснення аналізу результативності вжитих запобіжних та коригувальних дій.

Що спільного та чим відрізняються політики, стандарти та процедури роботи? Не кожен може відповісти на це питання. Загальне розуміння як би є, але він у деталях, зокрема деталі в результаті формують різницю у розумінні. Різниця розуміння, у свою чергу, обертається невиправданими очікуваннями та втраченим часом.

Політики, стандарти та процедури. В чому різниця?

Політики

Політика – це збори принципів, яким слідує компанія у своїй діяльності. Принципи – це власне правила поведінки, прийняті у компанії. Сподіваюся, ви розумієте, що наявність вираженого принципу зовсім не означає, що його неухильно дотримуються? Тому що іноді я спостерігав ситуацію, коли створення політики та її виконання вважалося тотожним. Але це зовсім інша історія. Зараз ми розберемося тільки з тим, що являють собою політики, стандарти та процедури.

Втім, я відволікся. Повернімося до політики.

Правила поведінки та прийняття рішень, прописані в політиці, можуть стосуватися різних сфер діяльності. Наприклад:

• Політика внутрішніх комунікацій
• Політика якості
• Політика обслуговування клієнтів
• Політика інформаційної безпеки
• Політика управління фінансами
• Політика управління бізнес-процесами

Кожен із перелічених вище прикладів визначає бажане поведінка компанії у межах конкретної області.

Виходить, що компанія може мати безліч політик – з політики на кожну галузь діяльності. Добре, а скільки їх має бути у такому разі? Для яких сфер діяльності потрібно створювати політики? Відповісти на це питання однозначно не вийде. Справа в тому, що політики створюються для тих галузей, які є ключовими з погляду стратегії компанії. А стратегія у кожного своя. Так що тільки ви можете визначити набір та склад політик.

Зовсім необов'язково створювати політику кожної ключової області. Цілком допустимо використовувати одну політику, яка вбере у собі необхідні принципи з різних галузей діяльності. Таким чином, ви можете скласти список ключових з точки зору операційної діяльності питань, сформулювати відповіді на них і зібрати їх у вигляді корпоративної політики.

Хороша політика, крім відповіді на питання «як чинити в тому чи іншому випадку», дає відповідь на питання «чому так слід робити».

У успішних компаніях політики пишуться і приймаються радою директорів чи зборами керівників виконавчої ланки, т.к. саме вони зрештою відповідають за всю компанію та кожного співробітника окремо.

Питання управління політиками приділяється досить багато уваги. І це цілком обґрунтовано.

До речі, якщо ви використовуєте політики в компанії, переконайтеся в тому, що існує відповідна політика, яка регулює внесення змін до всіх інших. Інакше зміна політик стане хаотичним і зведе нанівець всі зусилля щодо їх створення. Пам'ятайте, зміна політики в обов'язковому порядку має бути узгоджена та підписана кожним, хто приймав політику раніше.

Стандарти

Якщо політики охоплюють питання в рамках усієї компанії, то стандарти задають правила та процедури контролю, які допомагають політикам виконуватись на постійній основі. Стандарти – це те, що мають робити всі співробітники, щоби реалізовувати політики. Стандарт регулює якесь конкретне питання, тому стандартів у компанії може бути (і швидше за все буде) безліч. Наприклад, ДСТУ. Один ГОСТ регулює лише одне питання. Наприклад, існує цілий блок ДСТУ, що стосується робочої документації будівництва. Але на кожне конкретне питання існує свій стандарт:

• Система проектної документації для будівництва. Основні вимоги до проектної та робочої документації
• Система проектної документації для будівництва. Загальні дані щодо робочих креслень
• Система проектної документації для будівництва. Специфікації
• Система проектної документації для будівництва. Умовні позначення трубопроводів санітарно-технічних систем

Для вищевказаного прикладу політика стосуватиметься спільних питань управління проектною документацієюдля будівництва, а стандарти конкретизувати окремі питання.

Є, щоправда, і виняток у російській дійсності. Компанії, що ведуть міжнародну діяльність, часто змушені дотримуватися двох стандартів в області фінансової звітності- РСБУ та МСФЗ. Але це виняток.

Технічні стандарти містять специфікації, які використовують різні виробники для того, щоб компоненти або пристрої могли використовуватися разом або були сумісні один з одним.

Стандарти можуть бути дуже специфічні та застосовуватися лише в одній компанії. Але кожен стандарт формується на основі кращого досвіду – досвіду компанії чи галузі. Нерідко стандарти з одних галузей та напрямів адаптуються до інших. Наприклад, стандарти з техніки безпеки.

Найчастіше стандарти спрямовані на забезпечення безпеки працівників та захист фізичних та інформаційних активів компанії.

Дотримання стандартів є обов'язковим.

Як і політики, стандарти повинні керуватися групою експертів у сфері дії стандарту. Тому зовсім неправильно, коли, наприклад, відділ кадрів керує стандартом безпеки праці з виробництва. І це ще не найжорсткіший приклад.

Внесення змін до стандартів також має регулюватися явним та зрозумілим чином.

Процедури

Можна сміливо сказати, що процедури – це інструкції, які розповідають у тому, як треба виконувати дії. Правильні стандартиі процедури є наскрізними, тобто. відбивають те, як мають покроково виконуватися певні операції у межах ширшого уявлення – уявлення політик і стандартів. Процедури можуть застосовуватися і керуватися локально, наприклад, у межах одного підрозділу або навіть однієї посади. Щоправда, це не означає, що зміна процедур може відбуватися за іншими принципами, ніж зміна політик та стандартів. У будь-якому випадку процедура зміни повинна включати в себе комплексний аналізвпливу на результати та перебіг процедури. Процедура як частина процесу має певний результат, який має клієнт. При управлінні процедурами пам'ятаймо про це. Також слід пам'ятати про дотримання інтересів учасників виконання процедури.

Для управління процедурами не треба залучати верхні органи управління, такі як рада директорів. Проте зацікавлені представники середнього менеджменту мають брати участь у затвердженні процедур. Нагадаю, процедури пов'язані з вищими стандартами та політиками, тому зміна процедур може торкнутися інтересів в обидва напрями.

Процедура з процесного погляду

В управлінні бізнес-процесами поняття процедури трохи відрізняється від загальноприйнятого. На наш погляд, процедура – ​​це лінійна послідовність операцій. Процедура дозволяє відобразити послідовність дій у вигляді простого списку і тим самим спростити опис бізнес-процесу.

Загальні елементи

Загальні вимоги до документації дозволяють збільшити можливість правильного розуміння та виконання документів.

Ясність

Політики, стандарти та процедури мають бути написані ясним, зрозумілим всім мовою. Це обов'язкова та основна вимога. Незважаючи на те, що різні люди по-різному розуміють інформацію, необхідно прагнути того, щоб документи були доступні для розуміння широкого кола користувачів. Особисто я формулюю вимогу таким чином: документ має бути зрозумілим для умовної людини з вулиці. Це означає, що спеціаліст, який має набір базових знаньу предметній галузі, повинен легко зрозуміти, що написано у документі та що з цим робити.

До цієї вимоги також відноситься використання максимально простої та живої мови. Що простіше написано, то простіше сприймається. Тільки не забувайте про дотримання граматичних правил.

Одноманітність

Не варто перетворювати документи на комікси. Коли від різноманітності картинок, шрифтів, кольорів та стилів оформлення починає рябити в очах. Вибирайте прості стилі та однаково оформляйте елементи. Якщо жирний шрифт використовується для виділення визначень, то він не підійде для підкреслення ключових думок. Розмір заголовків повинен бути однаковим для рівня заголовка. Не робіть заголовки одного рівня різнобарвними тощо.

Взаємозв'язок

Зв'язок між документами має простежуватися у кожному документі. Інакше кажучи, якщо процедура підтримує виконання певного стандарту, який, своєю чергою, відбиває дію політики, це має бути зрозуміло з документа. Зміна процедури спричинить, зрештою, зміни в політиці і навпаки. У документації має бути ієрархія. Використання інтерактивних посилань значно спрощує процес роботи з документацією.

Єдине сховище

На сьогоднішній день багато компаній страждають від одного недоліку, пов'язаного із зберіганням інформації – відсутністю єдиного онлайн-сховища. Усі політики, стандарти та процедури повинні знаходитись в одному місці, до якого є доступ у зацікавлених співробітників. Доступ має бути відкритим для читання, але не для редагування. Так, можна (а часом і потрібно) розмежовувати права читання документації.

Редагування документації може бути відкрито лише для відповідальних. Також має бути налаштовано право зміни документа на підставі маршруту погодження. Тобто, документ може бути змінений в онлайн-сховищі, тільки якщо його погодили всі відповідальні.

Обов'язково має працювати пошук за назвами документів та їх змістом. Система тегів вітається. Карта документації – найвищий пілотаж.

Наявність допоміжної документації

Про цей тип документів часто забувають. До цього типу належать інструкції, чек листи, опис методик розрахунків тощо. Ці документи призначені для того, щоб допомагати співробітникам виконувати певні процеси, процедури тощо. Дуже часто відсутність технічних інструкцій є дуже серйозною перешкодою в успішному впровадженні та ефективному використаннітого чи іншого інструменту.

В іншій статті я обов'язково розповім про всю структуру.

2. Духовна сфера суспільства. Проблеми розвитку духовної культури у Росії.

Слово «політика» походить від грецького слова politike, що означає у перекладі російською мовою «державні справи», «мистецтво управління державою».

Політика існувала не завжди. Серед причин її виникнення – поляризація суспільства, поява соціальних протиріч і конфліктів, які потребують вирішення, а також зростання рівня складності та значущості управління суспільством, що вимагало формування особливих, відокремлених від народу органів влади. Поява політичної та державної влади і є

Найважливіша передумова політики.

Наука пропонує різні on розділення поняття «політика»:

1. Політика – це відносини між державами, класами, соціальними групами, націями, що виникають із приводу захоплення, здійснення та утримання політичної влади у суспільстві, а також відносини між державами на міжнародній арені.

2. Політика – це діяльність державних органів, політичних партій, громадських об'єднань у сфері відносин між соціальними групами (класами, націями, державами), спрямована на інтеграцію їхніх зусиль з метою зміцнення політичної влади чи її завоювання.

3. Політика – сфера діяльності груп, партій, індивідів, держави, що з реалізацією загальнозначимих інтересів з допомогою політичної влади.

Під функціями політики розуміють сукупність процесів, що виражають її призначення у суспільстві. Серед функцій політики виділяють: а) вираження значних інтересів всіх груп та верств суспільства; б) інтеграцію різних соціальних верств, підтримку цілісності суспільства; в) забезпечення подальшого розвитку суспільства; г) управління та керівництво суспільними процесами, вирішення конфліктів та протиріч; д) політичну соціалізацію особистості (тобто процес освоєння індивідом соціально-політичних знань, норм, цінностей та навичок діяльно-

сти, внаслідок якого він бере на себе певну політичну роль).

За масштабами проведення розрізняють локальну, регіональну, загальнонаціональну та міжнародну політику, а за термінами здійснення – поточну, довготривалу та перспективну.

Суб'єкти політики – це індивіди, соціальні групи, верстви, організації, прямо чи опосередковано що у процесі реалізації політичної влади чи впливу неї. Суб'єктами політики може бути: а) соціальні спільності (класи, нації та інших.);

б) різні організації та об'єднання (держави, партії, рухи, церква тощо); в) політичні еліти (привілейовані групи, які займають керівні позиції у владних структурах, які безпосередньо беруть участь у прийнятті владних рішень); г) окремі особи (зокрема і політичні лідери). Ступінь та межі політичної діяльності суб'єктів політики залежать від існуючої в країні політичної системи, яка визначає межі та норми політичної активності; від соціальної структури суспільства, наявності чи відсутності соціальних бар'єрів (цензів, кастових, національних, релігійних, станових та інших обмежень);

від суспільного становища того чи іншого прошарку, особистості, соціального інституту; від суб'єктивних факторів (особистих якостей людини, чисельності та системи цінностей політичних рухів та партій тощо) та низки інших

обставин (наприклад, політичної ситуації країни).

Об'єкти політики (тобто суспільні відносини, сфери суспільного життя, на які спрямована політика) різноманітні. Внутрішня політика регулює відносини, що виникають щодо здійснення політичної влади всередині суспільства, а зовнішня – відносини між державами на міжнародній арені. У свою чергу, залежно від об'єктів, на які спрямована внутрішня політика, розрізняють економічну, соціальну, культурну, військову, екологічну політику та ін.

Білет № 15

для студентів 4-го курсу фармфакультету та ФПІГ на тему заняття:

Закупівельна та збутова політика аптечної організації

План

Завдання та цілі закупівельної політики аптечної організації. Формування ринку торгових пропозицій.

Роль торгових посередників у товароруху.

Закупівельна діяльність аптечної організації: документальне оформлення закупівельних операцій. Договір. Структура договору.

Збутова стратегія аптечної організації.

Програма ФОССТІС.

Завдання та цілі закупівельної політики аптечної організації. Формування ринку торгових пропозицій

Основним завданням аптечних організацій є безперебійне забезпечення населення, організацій охорони здоров'я ефективними, безпечними та якісними лікарськими засобами, виробами медичного призначення, медичною технікою та іншими товарами аптечного асортименту. З іншого боку, метою діяльності, як будь-якої комерційної організації, є отримання прибутку. У цьому особливу увагу має бути приділено організації товароруху, формуванню закупівельної діяльності та збутової політики організації, оперативного реагування зміну купівельного попиту. Основазакупівельної політики

– ефективність та своєчасність поставок товарів. Під ефективністю закупівельної політики розуміють розширення масштабів діяльності, забезпечення міцних конкурентних позицій організації на ринку та отримання цільового прибутку за рахунок оптимізації витрат на закупівлю.

Для оцінки ефективності закупівельної політики є доцільним застосування багатокритеріального підходу, виходячи з того, що критерій ефективності закупівельної політики – це ступінь реалізації її цілей. Цілі закупівельної політики організацій поділяються на чотири основні групи: цілі якості, витрат, ліквідності, надійності.позначають вимоги до властивостей товарів, що закуповуються. Оскільки якість товарів, що закуповуються є умовою забезпечення якості продукції, що реалізується, у закупівлі ця мета має самостійне значення. До показників ефективності досягнення закупівельною політикою мети забезпечення необхідного рівня якості асортименту відносять: обсяг роздрібного товарообігу, динаміку роздрібного товарообігу, кількість різновидів асортименту, коефіцієнт оновлення асортименту, рівень товарообігу. При розгляді даного аспекту закупівельної політики до показників якості доцільно віднести не тільки рівень якості продукції, що поставляється, а й рівень якості обслуговування торгової організації з боку постачальника, частку замовлень, виконаних відповідно до вимог, прогресивність упаковки продукції, що поставляється, а також рівень якості супутніх послуг. .

Цілі оптимізації витрат: беруть до уваги як витрати, викликані діяльністю із закупівлі, а розглядаються у взаємозв'язку із загальними витратами організації. До показників ефективності досягнення закупівельною політикою мети мінімізації витрат відносять рівень витрат із закупівель та загальний рівень витрат звернення.

Цілі ліквідностіобумовлені необхідністю залучення на придбання товарів фінансових коштів. Ці зобов'язання знижують ліквідність організації, тому необхідно враховувати наслідки закупівель з позиції ліквідності. До показників ефективності досягнення заданого рівня ліквідності відносять: показники структури оборотних активів, співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості, показник рентабельності оборотного капіталу.

Цілі надійностівипливають із того, що функції постачання та збуту повинні бути узгодженими. Можуть розглядатися у різних аспектах: надійність постачальників, надійність сервісу, надійність процесів зберігання та транспортування тощо. До показників бажаного рівня надійності постачання відносять: кількість постачальників, питома вага постачальників, які мають товарні знаки, ступінь стабільності укладання договорів, ступінь готовності постачальника до своєчасного постачання; безвідмовність постачання; ступінь готовності до негайної поставки (частка загальної потреби в продукції, задоволення якої за рахунок поставки може бути здійснено негайно), гнучкість поставки (готовність підприємства виконати внесені споживачем зміни на замовлення).

До основних факторів, що знижують ефективність управління закупівельною діяльністю торгових організацій на етапі, слід віднести:

Нестабільне фінансове становище торгових організацій;

Низьку купівельну спроможність населення;

Невміння в деяких випадках прогнозувати попит на окремі види товарів, що призводить до ухвалення необґрунтованих управлінських рішень у галузі закупівлі товарів.

Одним із найперспективніших шляхів досягнення поставлених цілей є диверсифікація закупівельної діяльності. Диверсифікація (новолат. diversificatio- Зміна, різноманітність; від лат. diversus- різний та facere- робити) - розширення асортименту продукції, що випускається, і переорієнтація ринків збуту, освоєння нових видів виробництв з метою підвищення ефективності виробництва, отримання економічної вигоди, запобігання банкрутству.